Постанова

від 21.11.2024 по справі 214/9566/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/9566/24

3/214/4035/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи, які надійшли з ГУ ДПС у Дніпропетровській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина Україна, працюючого головним бухгалтером ТОВ «РЕГОІЛ», юридична адреса:

АДРЕСА_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 ОСОБА_2 будучи головним бухгалтером ТОВ «РЕГОІЛ», код ЄДРПОУ 37214253, юридична адреса: м. Кривий Ріг, пл. Дзержинського, буд. 5, допустив порушення податкового законодавства, що виразилося у несвоєчасному поданні платіжного доручення до установи банку на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), а саме: встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму ПДВ 19 607,00 грн., за період з 30.05.2024 до 29.08.2024, чим порушено п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 08 листопада 2024 року та за результатами автоматизованого розподілу передані у провадження судді Євтушенкові О.І.

Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_2 не скористався, будучи повідомленим належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП суд вважає за можливе справу розглянути за його відсутності, оскільки його неявка не перешкоджає цьому.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши письмові матеріали справи, встановивши обставини, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, яка підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №67883/04-36-04-12/37214253 від 23.10.2024; актом №57837/04-36-04-12/37214253 від 04.09.2024 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання ПДВ на суму ПДВ 19 607,00 грн., за період з 30.05.2024 до 29.08.2024, а саме: квітень 2024 року, граничний термін сплати 30 травня 2024 року, фактично сплачено 14 червня 2024 року, сума податку 1 500,00 грн., кількість днів прострочення 15; квітень 2024 року, граничний термін сплати 30 травня 2024 року, фактично сплачено 20 червня 2024 року, сума податку 7 032,50 грн., кількість днів прострочення 21; червень 2024 року, граничний термін сплати 30 липня 2024 року, фактично сплачено 15 серпня 2024 року, сума податку 725,71 грн., кількість днів прострочення 16; червень 2024 року, граничний термін сплати 30 липня 2024 року, фактично сплачено 15 серпня 2024 року, сума податку 3 259,00 грн., кількість днів прострочення 16; червень 2024 року, граничний термін сплати 30 липня 2024 року, фактично сплачено 15 серпня 2024 року, сума податку 3 115,29 грн., кількість днів прострочення 16; червень 2024 року, граничний термін сплати 30 липня 2024 року, фактично сплачено 20 серпня 2024 року, сума податку 74,69 грн., кількість днів прострочення 21; червень 2024 року, граничний термін сплати 30 липня 2024 року, фактично сплачено 29 серпня 2024 року, сума податку 3 899,81 грн., кількість днів прострочення 30.

Висновки, викладені в акті камеральної перевірки, які в судовому порядку ОСОБА_2 не оскаржував, докази зворотного в матеріалах справи відсутні. З огляду на це суд визнає акт як належний та допустимий доказ у сукупності з іншими наявними доказами в матеріалах справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_2 є головним бухгалтером ТОВ «РЕГОІЛ», тобто особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання, а в контексті ст.14 КУпАП є посадовою особою, суд дійшов висновку, що в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, за ознаками: несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Диспозиція ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до п.50.1. ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової деклараціїз податкуна прибутокпідприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст.39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п.141.9-1.3 п.141.9-1 ст.141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п.169.4ст.169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, з урахуванням вказаної матеріальної норми права, крайній строк сплати такого зобов`язання ОСОБА_2 як головним бухгалтером ТОВ «РЕГОІЛ» за квітень 2024 року є 30 травня 2024 року, за червень 2024 року є 30 липня 2024 року відповідно. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначена дата вчинення правопорушення 23 жовтня 2024 року, в результаті чого порушення кваліфіковано як триваюче. Однак, суд не може з цим погодитись з огляду на таке.

Відтак, КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11, та згідно загальних теоретично-правових засад адміністративного права України, триваючими є правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином. При вирішенні питання про віднесення адміністративного правопорушення до категорії триваючого правопорушення або правопорушення, що носять разовий характер, необхідно враховувати суть порушення, тривалість його в часі та фактичне виявлення.

Триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок, зокрема, при виявленні таких порушень як відсутність обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов`язкову форму обліку, бухгалтерського обліку об`єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов`язаних з нарахуванням податків, які можливо встановити тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів. Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене у термін не пізніше, ніж через три місяці з дня його виявлення (з дати складання і підписання акту перевірки).

Тому коли між моментом фактичного виявлення правопорушення та моментом складання протоколу існує тривалий термін (місяць і більше), то в таких випадках має місце порушення принципу розумності та правової визначеності, що може становити питання про протиправність складення протоколу.

Діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення. Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» від 23.02.2006 р., суди застосовують рішення ЄСПЛ, як джерело права. У рішеннях ЄСПЛ неодноразово зверталась увага на необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, про що наголошено у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 р., «Фельдман проти України» від 08.04.2010 р., та «Харченко проти України» від 10.02.2011 р, тощо.

У рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. Така правова позиція узгоджується зі ст.8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Разом з тим, до адміністративних правопорушень, що мають разовий характер, належать такі проступки: несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів, подання звіту з ЄСВ тощо.

Отже, адміністративне правопорушення, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення за №67883/04-36-04-12/37214253 від 23.10.2024 відносно ОСОБА_2 , що полягає у несвоєчасному поданні ним, як головним бухгалтером ТОВ «РЕГОІЛ», платіжного доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), не відноситься до триваючого правопорушення, і відповідно стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що днем вчинення адміністративного правопорушення є 31 травня 2024 року та 31 липня 2024 року відповідно, і саме з цих дат почався перебіг строків, визначених ст.38 КУпАП.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Оскільки, як на час складання протоколу, так і на час надходження протоколу про адміністративне правопорушення до суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закінчився визначений ч.2 ст.38 КУпАП 3-місячний строк накладення стягнення, тому провадження у справі підлягає закриттю згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.33-35, 38, ч.1 ст.163-2, ч.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О.І. Євтушенко