Рішення

від 19.11.2024 по справі 398/1415/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1415/24

провадження №: 2/398/1596/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"19" листопада 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Дубровської Н.М., за участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Олександрійської окружної прокуратури звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до бюджету Олександрійської міської територіальної громади (рахунок UA128201720344320005000027792 в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області) витрати, понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 20611,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.03.2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за наступних обставин: 12 березня 2023 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де разом з власником квартири ОСОБА_3 та його знайомою - ОСОБА_2 відпочивали та вживали алкогольні напої. В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ґрунті ревнощів та раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, внаслідок відмови ОСОБА_2 на спільне проведення часу з ОСОБА_1 . Указані обставини дуже обурили ОСОБА_1 та в нього виник раптовий злочинний протиправний умисел направлений на протиправне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, обравши знаряддям вбивства металеву частину сокири, яку знайшов у приміщенні кухні, вийшов у коридор, погрожуючи наказав ОСОБА_3 зайти у ванну кімнату і зачинити двері, рішуче направився в бік ОСОБА_2 , яка перебувала на вході до кімнати.

В подальшому, з погрозливими словами, тримаючи металеву частину сокири, діючи умисно, наніс ОСОБА_2 лезом сокири не менше семи цілеспрямованих ударів в її голову, яку вона прикривала схрещеними руками, унаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження згідно висновку судового експерта №69 від 12.04.2023 у вигляді: відкритого перелому правої тім`яної кістки, вказане тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та є небезпечним в момент заподіяння;травматичної ампутації п`ятого пальця лівої кисті, відкритих переломів четвертого пальця лівої кисті, другого пальця правої кисті, четвертого-п`ятого пальця правої кисті з ушкодженням сухожилків, розгиначів, вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як викликаючі тривалий розлад здоров`я на термін понад 21 добу; рани лівого променево-зап`ясткового суглобу, правої кисті, першого пальця правої кисті, лівої тім`яної області, вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я на термін від 6 до 21 доби.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідокзлочинних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 в період12-24.03.2023перебувалана стаціонарномулікуванні вКП «ЦМЛм.Олександрії» Олександрійськоїміської ради(даліза текстом-лікарня)та наїї лікуваннязакладом витраченокошти всумі 20611,56грн. При цьому, відповідач кошти лікарні на лікування потерпілого в добровільному порядку не відшкодував.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за відсутності прокурора, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник Олександрійської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду повідомив, відзиву на позов не подав.

Представник Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зіст. 280 ЦПК Українисуд вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання, не повідомила причини неявки, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 12 ч. 2ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави.

Відповідно до ч. 3ст. 128 КПК Україницивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором, який повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Частиною 7 цієї ж статті визначено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 3статті 131-1 Конституції Українипередбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано уст. 23 Закону України «Про прокуратуру», якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду №903/129/18 від 15.10.2019 зазначено, що сам факт не звернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення майна, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Крім зазначеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків за якими: Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 77).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (п.80).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомуст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогост. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей6,7,13,143 Конституції Україниможе бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до п.п. ґ, д п. 3 ч. 1ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів міських територіальних громад, належать видатки на охорону здоров`я, а саме: оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення; місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров`я» складовою частиною державної політики охорони здоров`я в Україні є політика охорони здоров`я в Автономній Республіці Крим, місцеві і регіональні комплексні та цільові програми, що формуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та відображають специфічні потреби охорони здоров`я населення, яке проживає на відповідних територіях.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 14 Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров`я», реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров`я» фінансування охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Таким чином, спірні правовідносини пов`язанні зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити відповідні кошти. У цих правовідносинах інтереси держави та позивача, який представляє територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду ухвалив постанову від 18.03.2020 у справі № 464/2511/19 за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради, і прийшов до висновку про підставність звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину.

Враховуючи вищезазначене, підставою для здійснення представництва в суді інтересів держави є наявність порушень економічних інтересів держави внаслідок витрачання закладом охорони здоров`я коштів на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Несвоєчасна сплата сум, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення призводить до ненадходження коштів до лікувального закладу, створює фінансове навантаження та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам в цілому.

Відповідно до вимогЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють їх від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону).

Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Враховуючи викладене, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах є Олександрійська міська рада Кіровоградської області.

Листом № 55-1384ВИХ24 від 06.03.2024 року Керівником Олександрійської окружної прокуратури повідомлено Олександрійську міську раду Кіровоградської області, щодо необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема й шляхом звернення до суду.

Згідно звідповіддю Олександрійськоїміської радаКіровоградської областіза №81/9/23/6від 11.03.2024,питання зверненнядо судуз відповідноюпозовною заявоюпро відшкодуваннявитрат закладуохорони здоров`яна лікуванняпотерпілого відкримінального правопорушенняналежить докомпетенції саме Комунальногопідприємства «Центральнаміська лікарням.Олександрії» Олександрійськоїміської ради, а не Олександрійського міського голови.

Листом № 55-1385ВИХ24 від 06.03.2024 року Керівником Олександрійської окружної прокуратури повідомлено Комунальне підприємство«Центральна міськалікарня м.Олександрії» Олександрійськоїміської ради щодо необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема й шляхом звернення до суду.

Згідно звідповіддю Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради №573 від 08.03.2024 року, директор підприємства просить в порядку ч. 3 ст. 128 КПК України та згідно ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про Прокуратуру» , здійснити представництво в суді законних інтересів держави, шляхом подання позову про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 та відшкодування завданих збитків державі у розмірі 20611,56 гривень, понесених КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради.

Листом № 55-1512ВИХ24 від 13.03.2024 року Керівником Олександрійської окружної прокуратури повідомлено Олександрійську міську раду Кіровоградської області про підготовку позову в інтересах держави та подання його в порядку цивільного судочинства до Олександрійського міськрайонного суду.

Таким чином, уповноваженим органом у розумний строк не вжито дій щодо самостійного подання до суду відповідного позову, спрямованого на захист інтересів держави.

З огляду на викладене, Олександрійська окружна прокуратура, реалізуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок злочину.

Правовідносини у даній цивільній справі врегульованостаттею 1206 ЦК України, яка закріплює обов`язок особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Суд встановив, що вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.03.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнановинним увчиненні кримінальногозлочину,передбаченого ч.1ст.121КК Українита призначенойому покаранняу виді6(шести)років позбавленняволі.Строк відбуванняпокарання ОСОБА_1 рахуватиз датинабрання вирокомзаконної сили.Відповідно доч.5ст.72КК Українизараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання його попереднє ув`язнення, яке відраховувати з дати обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області запобіжний захід у виді тримання під вартою, тобто з 17.03.2023 року і по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09.07.2024 року, вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.03.2024 стосовно ОСОБА_1 змінено в частині визначення дати початку відбування строку покарання. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня ухвалення вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.03.2024. На підставі ч. 5ст. 72 КК Українизараховано ОСОБА_4 у строк покарання попереднє ув`язнення день за день, - з дня застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з 17.03.2024, по день набрання вироком законної сили, по 09.07.2024. В іншій частині вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від12.03.2024стосовно ОСОБА_1 залишено без змін. Вирок набрав законної сили 09.07.2024 року.

Згідно з довідкою-розрахунком Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради потерпілий від злочину ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 12.03.2023 року по 24.03.2023 року. Загальна вартість лікування складає 20611,56 гривень.

За змістом ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2ст. 1191 Цивільного кодексу Українидержава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно зіст. 1206 ЦК Україниособа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат»питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993. Сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи із кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості витрат на його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно з вимогами п.п. 3 4 вказаного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 3ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між діями відповідача, який спричинив тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні в момент заподіяння, потерпілому, та перебуванням потерпілого на стаціонарному лікуванні існує причинний зв`язок, тому позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача витрати, понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 20366,56 гривень.

На підставіст.141ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 3028, 00 гривень.

На підставі статей1166,1191,1206 ЦК України, керуючись статтями12,56,81,141,259,263,264,265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок злочину задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ), на користь Олександрійської міської територіальної громади (рахунок НОМЕР_1 в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області) витрати, понесені на лікування потерпілого від злочину в розмірі 20611,56 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ), на користь держави судовий збір у сумі 3028,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду

Кіровоградськоїобласті Дубровська Н.М.