Рішення

від 22.11.2024 по справі 636/6101/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/6101/24 Провадження 2/636/2194/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючогосудді Золотоверхої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуїв позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідне господарство «Гонтарівка» Інститут тваринництва національної академії аграрних наук України, про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив стягнути з останнього на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 48491.39 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 751.03 грн. (всього 49242.42 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 02.02.2023 по 25.03.2024 він перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді водія автотранспортних засобів. Під час знаходження позивача у трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 48491.39 грн., заборгованість виникла у зв`язку з тим, що виплата заробітної плати здійснювалась частково. 25.03.2024 позивач звільнився з підприємства. В день звільнення він звернувся до директора підприємства з вимогою виплатити заборгованість по заробітній платі або видати довідку щодо наявної заборгованості, проте йому було відмовлено. На письмову вимогу відповіді позивач не отримав. Крім того працівник в разі звільнення має право на компенсацію невикористаної частини відпустки. На день звільнення відповідачем не повідомлено позивача про нараховані суми , належні при звільненні та не здійснено відповідні виплати. Таким чином позивач просить стягнути на свою користь грошові кошти у розмірі 49242.42 грн, нараховані, але не виплачені йому при звільненні.

Позивач надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 02.10.2024 та 22.11.2024 не з`явився, про місце та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, відзив на позов або заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що 02.02.2023 позивач прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів ДП «ДГ «Гонтарівка» ІТНААНУ згідно наказу №37-К від 01.02.2023. 25.03.2024 звільнений з посади за власним бажанням на підставі наказу №21-КВ від 25.03.2024. Зазначене підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », заповненої 24.01.2011 (а.с.7-8).

До суду надано копію довідки №ГН00-000005 від 15.04.2024 (а.с.14), згідно якої дохід позивача на період з 01.04.2023 по 31.03.2024 склав 105208.12 грн., (утримання 21567.69 грн., сума до виплати 89640.43 грн.)

До суду надано копії розрахункових листків за період з лютого 2023 по березень 2024 (а.с.9-13). З копії розрахункового листка за березень 2024 року (а.с.13) вбачається, що станом на кінець місяця заборгованість за підприємством складає 49242.42 грн.

10.07.2024 позивачем направлялася на адресу відповідача заява від 02.07.2024 (копія а.с.15) про видачу довідки про заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористані відпустки та наказ про звільнення №21-КВ від 25.03.2024. На підтвердження направлення надано копію опису поштового вкладення та копію поштового повідомлення (а.с.16). Відповідь на вказану заяву до суду не надано.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна платаце винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.78ЦПКУкраїни визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги про стягнення на користь позивача суми нарахованих, але не виплачених при звільненні грошових коштів, а саме: 49242.42 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно доч.ч.1,2,п.1ч.3ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно доч.ч.1,2,8ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позовуна відповідача; у разі відмови в позовіна позивача; у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, установленого за звернення позивача до суду з такою вимогою, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355, пп.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідне господарство «Гонтарівка» Інститут тваринництва національної академії аграрних наук України, про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, -задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Дослідне господарство «Гонтарівка» Інститут тваринництва національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 01203834, адреса: Харківська область, Чугуївський район, с. Гонтарівка, вул. Дмитрівська, 102) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену суму заробітної плати у розмірі 49242.42 (сорок дев`ять тисяч двісті сорок дві гривні 42 копійки).

Стягнути з державного підприємства «Дослідне господарство «Гонтарівка» Інститут тваринництва національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 01203834, адреса: Харківська область, Чугуївський район, с. Гонтарівка, вул. Дмитрівська, 102) на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211.20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О. О. Золотоверха