Рішення

від 25.11.2024 по справі 159/5085/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/5085/24

Провадження № 2/159/1351/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Шишиліна О.Г.,

із участю секретаря судового засідання Бакай Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в Ковельський міськрайонний суд Волинської області з позовом до Люблинецької селищноїради Ковельськогорайону Волинськоїобластіпро визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка являлася бабусею позивачки та по день смерті сама проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 .За життя 01.04.2022 померлою було складено заповіт, згідно якого вона все своє майно, на випадок своєї смерті заповіла своїй онуці- ОСОБА_3 . У померлої був наявний син-батько позивачки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємці відсутні. Позивачка звернулася до нотаріальної контори для отримання спадщини, однак отримати спадщину не змогла, оскільки нею були пропущені строки для прийняття спадщини, постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії позивачу було відмовлену, оскільки спадкова справа не була заведена.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судове засідання позивач не з`явилася, однак попередньо подала в суд заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Люблинецька селищна рада Ковельського району Волинської області в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву в якій просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, винести рішення на розсуд суду.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом частин четвертої та п`ятоїстатті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області, актовий запис №1.

З державного акта на право приватної власності на землю серія ВЛ 01195 від 13 серпня 2001 року вбачається право власності земельної ділянки площею 3,84 га для ведення особистого підсобного господарства, які розташовані на території Сарокошарівської сільської ради належить ОСОБА_2 . Та згідно державного акта серія ВЛ № 06090 від 26.03.2002 року вбачається право на земельні ділянки (пай) загальною площею 3,88 га, що розташовані на території Старокошарівської сільської ради.

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно № витягу 13591817 від 16.02.2007 року реєстраційний № 17583885 вбачається ОСОБА_2 є власником будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру №78022715, чинний заповіт №69242774. Позивачем долучено до матеріалів справи заповіт від 01 квітня 2022 року, згідно якого ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, заповіла ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу позивачки серії НОМЕР_2 від 23.02.2023 року Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області після одруження позивачці присвоєно прізвище " ОСОБА_5 "

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: - у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; - ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

ВС у Постанові від 21.09.2020р., справа № 130/2517/18 зазначив, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини. Також ВС зазначив, що на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Таким чином, обставини справи вказують, що відповідач в належний термін не повідомив, спадкоємця за заповітом (позивача) про наявний заповіт, у зв`язку із чим строк подання заяви позивачем на прийняття спадщини суд визнає пропущеним із поважних причин, які не залежали від позивача.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року по справі № 942/416/20.

За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі у всіх відмінкахКонвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Гарантоване ст. 6 Конвенції право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногост. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини (далі у всіх відмінкахЄСПЛ) розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі у всіх відмінкахПерший протокол), якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Стаття 1 Першого протоколу закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних. У розумінні статті 1 Першого протоколу «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове. «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтянаприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці ЄСПЛ, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, за дійсних обставин справи, будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, що не було визнано відумерлим в порядкуст. 1277 ЦК України. Втрата спадкового майна буде для позивача занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Беручи до уваги зазначене, та враховуючи наявність усіх законних підстав для ОСОБА_1 , спадкувати майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , неприйняття спадщини позивачем, поважність причини пропуску подання заяви про прийняття спадщини, з огляду на встановлені раніше факти посвідченого заповіту, складу спадкової маси, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Керуючись ст.10,12,81,82,89,141,263,264,265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визначити додатковий строк для подачі заяви ОСОБА_1 до нотаріальних органів про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном у два місяці, з часу набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 25.11.2024року.

Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН