Рішення

від 25.11.2024 по справі 275/1136/24

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/1136/24

2-а/275/15/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді Миколайчука П.В.,

при секретарі судових засідань Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 253519 від 16.08.2024.

Вказує, що 16.08.2024 інспектором поліції відносно ОСОБА_1 складено постанову серії дану про накладення адмінстягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за неввімкнення покажчика повороту при зміні напрямку руху при керуванні автомобілем Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , а також в зв`язку з відсутністю свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, в порушення п.9.2-Б та п. 2.1-б в ПДР. Вказує, що правопорушення не вчиняв, жодних доказів протилежного не встановлено. Просив вказану постанову від 16.08.2024 № ББА № 253519 - скасувати. Також просив поновити строк на звернення до суду, так як на місці вчинення з постановою його не ознайомлювали, про її існування дізнався його захисник при ознайомленні зі справою № 275/1044/24 09.10.2024.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 10.10.2024 по справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено дату судового засідання. Цією ж ухвалою судом позивачу поновлено строк для звернення до суду та за ініціативою суду витребувано докази у відповідача та з матеріалів справи № 275/1044/24.

14.10.2024 до матеріалів справи долучено носій з відеозаписом події з матеріалів справи № 275/1044/24 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

28.10.2024 до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Житомирській області на позов, в якому відповідач заперечив щодо позову з тих підстав, що жодних доказів на обгрунтування позову позивачем надано не було. Зазначено, що інспектором патрульної поліції при винесенні оскаржуваної постанови були враховані всі необхідні обставини. Докази вчинення правопорушення позивачем належним чином були зібрані та встановлені, винесення постанови на місці зупинки відповідає вимогам законодавства. Зазначили, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення. Також вказали, що на місці події водій ОСОБА_1 відмовився від підпису постанову, тобто був обізнаний про її винесення, а тому ним пропущено строк на звернення до суду. Просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглядати справу без участі представника. Також з відзивом на ухвалу суду про витребування доказів надано електроні докази матеріали відеофіксації з нагрудних камер поліцейських при події 16.08.2024.

В судове засідання 25.11.2024 позивач та представник не з`явилися, повідомлені належним чином, представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі та підтримав позов.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином на офіційну адресу електронної пошти, у відзиві на позовну заяву просили розгляд справи здійснювати без їх участі.

Враховуючи вище зазначені обставини, суд вважає за можливе судовий розгляд справи провести за відсутності сторін та їх представників в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України, в зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

16.08.2024 інспектором СРПП ВПД №1 ЖРУП ГУНП було винесено постанову серії ББА № 253519 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАПта накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 16.08.2024 о 23.13 год. в смт. Брусилів по вул.. 8Березня керував транспортним засобом Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , та під час зміни напрямка руху не ввімкнув покажчик повороту а також не мав при собі та не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив вимоги п.п. 9.2.б, 2.1 б ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення не оформлювався, з додатків вказано матеріали відеозапису, підпис особи, відносно якої складено протокол відсутній. (а.с.46).

На ухвалу суду Брусилівським районним судом Житомирської області надано копії матеріалів справи № 275/1044/24 щодо притягнення позивача до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема матеріали відеозаписів.

Ідентичні матеріали надано відповідачем з відзивом.

Інших доказів суду не надано.

Норми права, застосовані судом та висновки суду

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно зістаттею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

У відповідності дост. 251 КУпАПдоказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідачем не надано жодних доказів на доведення законності складеної постанови, тобто не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення,передбаченого ч.3ст.210-1 КУпАП.

Згідно з п. 1ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до частини першоїстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС Українипередбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннямистатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстатті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Проте, суд констатує, що у даному спорі відповідач не надав жодних достовірних доказів на спростування доводів позивача про невчинення правопорушень.

Так, відповідачем в якості доказу по справі надано диск DVD-R із відеозаписом, на якому згідно тверджень останнього у відзиві зафіксовано правопорушення, за які позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.1ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Тобто положення цьогоЗаконунадають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17 та від 11 липня 2019 року у справі №686/15730/16-а.

Таким чином, наданий відповідачем відеозапис може слугувати доказом в розумінніст.251 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Між тим,з оглянутихсудом матеріаліввідеозйомки встановлено,що останніне містятьсаме обставинправопорушень,про якійдеться впостанові від16.08.2024,з долученого відеозапису події 16.08.2024 не вбачається фіксації зміни напрямку руху в керованому ОСОБА_1 авто без покажчика повороту, а лише зафіксовано рух автомобіля, його зупинку та вихід водія з водійського місця.

Також, на долученому відеозаписі події не зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом постанови серії ББА № 253519, не зафіксовано його відмову від отримання копії постанови чи від її підпису, в зв`язку з чим суд не вбачає підстав для перегляду висновку суду про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду в зв`язку з необізнаністю позивача про складання постанови саме 16.08.2024.

Одночасно суд зауважує, що на виконання вимогст.9 КАС Українисуд вживав заходів необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі - шляхом витребування доказів у відповідача за ініціативою суду.

При цьому сама лише оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним та достатнім доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є актом індивідуальної дії (рішенням суб`єкта владних повноважень) щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2019р. у справі №127/163/17-а та від 26.04.2018р. у справі №338/1/17.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 16 серпня 2024 року, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Водночас, на дослідженому відеозаписі чітко відображено вимогу поліцейського пред`явити документи на авто на що ОСОБА_1 відмовляється, заперечуючи факт керування ним. В свою чергу, з відеозапису реєстратора вбачається рух авто, його зупинку, вимкнення двигуна й освітлення та вихід ОСОБА_1 з водійського сидіння, тобто судом встановлено факт керування ним автомобілем.

Відповідно п. 2.1 б ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені впункті 2.1.

Відповідно ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наведеного, суд відхиляє доводи позивача щодо необґрунтованості постанови в частині притягнення його до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП в порушення вимог п. 2.1. б ПДР України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом скасування постанови серії ББА № 253519 від 16.08.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а провадження по справі в цій частині закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

При цьому, зважаючи на те, що в суді не спростовано наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що слід змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід змінити застосований на підставі ст. 36 КУпАП захід стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн на стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави, тому суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст.139 КАС України з відповідача Головного управління Національної поліції у Житомирській області слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 302,80 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Житомирськійобласті провизнання постановипро накладенняадміністративного стягненняпротиправною таїї скасування, - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 253519 від 16.08.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі в цій частині - закрити.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Змінити захід адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 510 гривень, накладений на ОСОБА_1 постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 253519 від 16.08.2024, на адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 302 гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, юридична адреса: 10008, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ- 40108625.

Суддя П.В. Миколайчук