Рішення

від 21.11.2024 по справі 277/1369/24

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/1369/24

РІШЕННЯ

іменем України

"21" листопада 2024 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконавчого комітету Тетіївської міської ради, як органу опіки і піклування, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 за місцем проживання в селі Ненадиха, Білоцерківський район, Київська область, характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не працює, не проявляє належного інтересу до життя дитини. Відповідно до актів обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 умови проживання незадовільні, під час візитів в будинку було неприбрано, у кухні було багато брудного посуду, в одній із кімнат на столі знаходився брудний посуд та залишки їжі. Мати із співмешканцем періодично зловживають спиртними напоями. Виконавчим комітетом Тетіївської міської ради прийнято рішення від 28.06.2024 № 227 «Про негайне відібрання дитини від матері», яким затверджено висновок про відібрання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення її батьківських прав. За весь час з моменту відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 від матері ОСОБА_2 , вона жодного разу не поцікавилась долею сина і не намагалася виправити свою поведінку, тому виконавчим комітетом Тетіївської міської ради направлено до суду заяву про залишення позову про відібрання дитини від матері без розгляду та винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків пов`язаних з вихованням дитини, зокрема не виховує дитину, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток , не створює належні умови для розвитку сина, не поважає його гідність, не готує до самостійного життя, тому позивач вважає, що наявні всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав. Рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 31.10.2024 №359 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідачем не подано відзив, який би містивзаперечення на позов.

07 жовтня 2024 року Ємільчинським районним судом Житомирської області подано запит органу реєстрації Ємільчинської селищної ради Житомирської області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

10 жовтня 2024 року до суду надійшла відповідь Ємільчинської селищної ради Житомирської області про те, що ОСОБА_2 знята з місця реєстрації в АДРЕСА_1 11.10.2023 за заявою власника житла (а.с.51).

Іншого місця реєстрації відповідач не має.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Таким чином, справа підсудна Ємільчинському районному суду Житомирської області.

Ухвалою суду від 10.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просить такий задовольнити.

У підготовчому засіданні відповідач не заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Вказала, що не має можливості і бажання доглядати за дитиною, фактично не цікавиться долею дитини з липня 2024 року, тобто з того моменту, коли дитина з нею не проживає.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

21 листопада 2024 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Судом встановлено, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на первинному обліку служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради як дитина, яка залишилась без батьківського піклування.

Мати хлопчика ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має реєстрації місця проживання, фактично проживає по АДРЕСА_2 .

Відомості про батька дитини записані у свідоцтві про народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька від 26.01.2024 № 00043296599).

ОСОБА_2 має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає на даний час разом з батьком ОСОБА_6 , 1960 року народження в с. Куліші, Звягельського району, Житомирської області.

До травня 2022 року відповідач бродяжила, орієнтовно в смт. Бородянка, Бучанського району Київської області. З травня 2022 року по 07 січня 2024 року проживала по АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки-характеристики від 12.01.2024 № 22 виданої П`ятигірським старостинським округом ОСОБА_2 схильна до вживання спиртних напоїв, спілкується з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя та зловживають спиртними напоями. Зі співмешканцем ОСОБА_7 та малолітнім сином ОСОБА_3 постійно блукала по селу в пошуках роботи та харчування. Внаслідок пожежі сім`я залишилась без житла та документів (а.с.22).

За сприяння працівників Тетіївської міської ради було повторно отримано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 та паспорт громадянина України ОСОБА_2 , знайдено інше житло за адресою: АДРЕСА_4 , для проживання сім`ї, яка перебуває в складних життєвих обставинах, працевлаштовано ОСОБА_7 . Однак, після отримання заробітної плати ОСОБА_7 розрахувався з роботи, разом із ОСОБА_2 ще більше почали вживати алкогольні напої, вихованням дитини мати не займалася, орендований будинок занедбали. В зв`язку з цим власниця будинку їх виселила. Тоді працівниками служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради та КУ «Тетіївський центр соціальних служб» Тетіївської міської ради було проведено з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 профілактичну роботу, вказано на необхідність лікування від алкоголізму, повторного працевлаштування, належного догляду за дитиною та утримання в належному стані будинку, в якому проживатимуть і попереджено про можливе відібрання дитини, у зв`язку з загрозою її життю та здоров`ю, а також було знайдено для сім`ї інший будинок, та відновлено працевлаштування ОСОБА_7 . Однак ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не бажають виправити свою поведінку в кращу сторону, вони продовжують зловживати алкогольними напоями, в будинку брудно, антисанітарія, вихованням дитини не займаються.

Відповідно до довідки-характеристики від 03.07.2024 № 195, виданої Денихівським старостинським округом ОСОБА_2 переїхала до с.Ненадиха на початку 2024 року разом із своїм співмешканцем ОСОБА_7 та малолітнім сином ОСОБА_3 Проживали по АДРЕСА_4 в будинку, що належить ОСОБА_8 . За час проживання в цьому будинку неодноразово приїздила поліція, яку викликали односельці, часто було чути крики, плач дитини та лайку. Власниця будинку була змушена їх виселити у зв`язку з тим, що вони не виконували умов оренди житла та не сплатили комунальні послуги. В результаті ОСОБА_2 із сім`єю переїхали до будинку по АДРЕСА_5 . За час проживання на території громади ОСОБА_2 та ОСОБА_7 бачили неодноразово в стані алкогольного сп`яніння, вели аморальний спосіб життя, не реагували на зауваження односельчан та помічника старости про зовнішній вигляд та здоров`я дитини (а.с.23).

У висновку оцінки потреб сім`ї від 10.01.2024 року, складеного КУ «Тетіївський центр соціальних служб» Тетіївської міської ради вказано, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини сім`ї ОСОБА_2 , є періодичне вживання алкоголю та втрата житла. Потреби дитини ОСОБА_3 задовольняються частково, батьківський потенціал потребує підтримки (а.с.24-25).

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 від 11.03.2024 року, умови проживання незадовільні, під час візиту в будинку було неприбрано, у кухні було багато брудного посуду, в одній із кімнат на столі знаходився брудний посуд та залишки їжі. Мати із співмешканцем періодично зловживають спиртними напоями. Матері ОСОБА_2 рекомендовано навести порядок в будинку та не зловживати спиртними напоями (а.с.26-27).

В акті обстеження умов проживання від 27.06.2024 року вказано, що умови проживання незадовільні, під час візиту в будинку було брудно, не прибрано, одяг та взуття хаотично розкидані, в кухні брудний посуд, на столі недоїдки стояла пляшка горілки. Наявне окреме місце для відпочинку дитини, брудна білизна. Мати хлопчика та її співмешканець знаходились в стані алкогольного сп`яніння, хлопчик знаходився без догляду, без спідньої білизни, одягнутий лише у брудну кофточку, на голові та у вушках дитини леп, під нігтиками бруд (а.с.28-29).

У висновку оцінки потреб сім`ї від 27.06.2024 року вказано, що ОСОБА_2 та її співмешканець ОСОБА_7 періодично зловживають алкоголем, потреби дитини не задовільняються, мати не здатна забезпечувати потреби дитини, існує загроза для життя та здоров`я дитини. Сім`я перебуває в складних життєвих обставинах понад 1 рік, проблеми в сім`ї з алкоголем є затяжними та посилюються, мати до рекомендацій не прислухається (а.с.30-31).

В акті проведення оцінки рівня безпеки дитини від 27.06.2024 року, вказано, що зі слів роботодавця співмешканця матері дитини ОСОБА_9 , останній не з`явився на роботу, щоб з`ясувати причину неявки роботодавець приїхала за місцем проживання сім`ї, однак двері ніхто не відкрив, але в будинку було чути голос дитини. Про це вона повідомила КУ «Тетіївський центр соціальних служб» Тетіївської міської ради. Під час візиту працівників служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, КУ «Тетіївський центр соціальних служб» Тетіївської міської ради, Відділення поліції №3 Білоцерківського РУ ГУ НП в Київській області та фельдшерського пункту с.Ненадиха виявлено, що мати дитини та її співмешканець перебували в стані алкогольного сп`яніння, небезпечно себе поводили, спостерігалися напади агресії, погрози. Дитина не забезпечена доглядом, який відповідає віку. Хлопчик не розмовляє відповідно до свого віку, не вміє їсти ложкою. Вжито негайний захід для забезпечення безпеки та захисту дитини - відібрано від матері та тимчасово влаштовано до прийомної сім`ї (а.с.32-40).

За інформацією Комунальної установи «Тетіївський центр соціальних служб» Тетіївської міської ради від 28.06.2024 № 01-08/157 сім`я ОСОБА_2 отримує соціальну послугу соціального супроводу сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах з 03.10.2022 року, чинником яких є вживання алкоголю батьками та неналежний догляд та виховання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою подолання складних життєвих обставин або мінімізації наслідків таких обставин, надавались послуги відповідно до Державних стандартів, а саме: проводилася профілактична робота з батьками щодо обов`язкового лікування від алкогольної залежності та ведення здорового способу життя, надавалися рекомендації щодо підвищення батьківського потенціалу, створювання для дитини безпечних умов проживання, належного догляду за дитиною та її розвитком та оформлення дитини до дитячого садка. Також спонукали батьків до формування життєвих навичок і вмінь подбати про себе відповідно віку (одягатися, складати речі, самостійно їсти, чистити зубки). Мати до наданих рекомендацій не прислухалася. Постійно обіцяла, але обіцянки не виконувала (а.с.41).

Так, як повернення дитини до матері є небезпечним для її життя, здоров`я та морального виховання, виконавчим комітетом Тетіївської міської ради прийнято рішення від 28.06.2024 № 227 «Про негайне відібрання дитини від матері», яким затверджено висновок про відібрання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с.42).

08.07.2024 року виконавчим комітетом Тетіївської міської ради було подано позовну заяву до Тетіївського районного суду Київської області про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав, 10 липня 2024 року Тетіївським районним судом видано Ухвалу про передачу вказаної справи за підсудністю на розгляд до Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області, оскільки у відповіді із Єдиного державного демографічного реєстру № 682774 від 09.07.2024 року останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . 08.08.2024 року Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області видав Ухвалу про передачу цивільної справи №940/772/24 за підсудністю до Ємільчинського районного суду Житомирської області. 09.09.2024 року Ємільчинський районний суд Житомирської області прийняв до розгляду та відкрив провадження у вищевказаній справі.

Представник позивача в судовому засіданні вказала, що за весь час з моменту відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 від матері, тобто з липня 2024 року, ОСОБА_2 вона жодного разу не поцікавилась долею сина і не намагалася виправити свою поведінку, тому виконавчим комітетом Тетіївської міської ради направлено до суду заяву про залишення позову про відібрання дитини від матері без розгляду та винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 .

В довідці-характеристиці № 276 від 27.09.2024, виданій Денихівським старостинским округом, вказано, що гр. ОСОБА_2 зарекомендувала себе виключно з негативного боку: веде нездоровий спосіб життя, зловживає спиртними напоями, має нікотинову залежність, порушує громадський порядок (а.с.43).

В період з липня 2024 року по вересень 2024 року, період часу проживання без малолітнього сина ОСОБА_3 гр. ОСОБА_2 не виправила свого способу життя, не працевлаштувалася, не забезпечила необхідних умов в будинку для проживання неповнолітньої дитини, в старости не цікавилась долею свого малолітнього сина. Був факт проникнення ОСОБА_2 разом із співмешканцем ОСОБА_7 на приватну власність, де викрали металеві інструменти, посуд та інше.

Відповідно до інформації КУ «Тетіївський центр соціальних служб» Тетіївської міської ради від 02.10.2024 № 01-08/215 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жителька села Ненадиха Білоцерківського району Київської області, отримує соціальну послугу соціального супроводу сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах з 03.10.2022 року. Після вилучення з сім`ї малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ніяких дій та намірів по поверненню дитини в сім`ю не здійснювала та бажання виховувати дитину не виявляла. На контакт із фахівцем із соціальної роботи не виходила. На момент виїздів у сім`ю (11.07.2024р., 07.08.2024 р., 20.08.2024 р., 09.09.2024 р.) будинок був зачинений, на неодноразові телефонні дзвінки мати не відповідала (а.с.44).

Відповідно до листа служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 01.10.2024 № 438 ОСОБА_10 з моменту вилучення від неї малолітньої дитини ОСОБА_3 до Служби не зверталась, долею дитини не цікавилась. Зі слів односельчан вона постійно зловживає алкоголем, товаришує із особами сумнівної поведінки, повертати сина до себе на виховання не має наміру (а.с.45).

Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків пов`язаних з вихованням дитини, зокрема не виховує дитину, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток , не створює належні умови для розвитку сина, не поважає його гідність, не готує до самостійного життя, тому рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 31.10.2024 №359 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.68-72).

У висновку виконавчого комітету Тетіївської міської ради викладені зазначені вище обставини щодо самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, її аморальний спосіб життя, зловживання алкогольними напоями, що було встановлено працівниками відповідних служб протягом проживання ОСОБА_2 у відповідній територіальній громаді.

Крім того, питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради 22.10.2024, на якому була присутня мати ОСОБА_2 , яка повідомила комісію, що неспроможна утримувати дитину, забезпечити її догляд та виховання. ОСОБА_2 написала заяву на адресу суду про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав (а.с.67).

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Відповідно до ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з статтею 150 цього Кодексу батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток; поважати дитину; забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише тоді, коли самі батьки не бажають та не вживають жодних дій для відновлення й покращення стосунків із неповнолітніми дітьми.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: - у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; - у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Такі висновки узгоджуються із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року в справі № 459/3411/18.

Враховуючи обставини, встановлені судом, які підтверджують доводи позивача про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню малолітньої дитини, суд не встановив жодних даних із сторони відповідача щодо відсутності таких обставин.

У висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , затвердженому Рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 31.10.2024 №359, останній як орган опіки і піклування наводить аргументи про те, що дитині проживати із матір`ю небезпечно через неналежне виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини, зловживання алкогольними напоями; мати жодного разу не відвідувала та не цікавилася малолітньою дитиною з липня 2024 року, тобто з моменту, коли дитина проживає у прийомній сім`ї; не створила належних умов для повернення дитини в родину; на запрошення до органу опіки і піклування не реагувала.

У зв`язку із вищевикладеним, суд прийшов висновку, що відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , безпричинно та свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться їх фізичним, духовним, моральним розвитком, а отже, позовна вимога про позбавлення батьківських прав щодо обґрунтована, а відтак відповідача слід позбавити батьківських прав відносно цієї дитини.

Разом з тим суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє осіб, які позбавлені батьківських прав, на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо, зокрема надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Аналогічне положення щодо діяльності таких органів передбачено у постанові Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки і піклування» від 24 вересня 2008 року № 866.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 259, 265, 273, 354 Цивільногопроцесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов виконавчого комітету Тетіївської міської ради, як органу опіки і піклування, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач - Виконавчий комітет Тетіївської міської ради (вул. Януша Острозького, 5, м. Тетіїв, Київська область, 09801; код ЄДРПОУ 04054889).

Відповідач - ОСОБА_2 (місце реєстрації відсутнє/місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Повне судове рішення складено 25 листопада 2024 року.

Суддя Т. Г. Корсун