Рішення

від 21.11.2024 по справі 288/2050/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2050/24

Провадження № 2/288/547/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі Відповідач) про стягнення коштів в якому вказує, що 09 лютого 2021 року він передав Відповідачу у борг грошові кошти в сумі 136752.00 гривень готівкою, отримання яких підтверджується виданою Відповідачем письмовою розпискою про отримання грошових коштів.

За умовами розписки, Відповідач зобов`язується повністю повернути Позивачу отриману позику протягом 12 років з дати отримання коштів, при цьому щомісячно повертати суму не менше 1000.00 гривень.

Також, умовами розписки закріплено підстави для дострокового негайного повернення коштів розірвання (припинення) Відповідачем трудових відносин з ТОВ «Аграрно-хімічна компанія» за власним бажанням, або з ініціативи роботодавця, в цьому разі строк повернення коштів настає негайно в день видачі наказу про звільнення і Відповідач зобов`язувалася повернути Позивачу залишок грошових коштів не повернених на день видачі наказу про звільнення в подвійному розмірі.

08 серпня 2024 року ТОВ «Аграрно-хімічна компанія» видано наказ про припинення трудового договору (контракту) та звільнено Відповідача з посади завідувач складу за власним бажанням, при цьому з дати отримання коштів по день звільнення Відповідач сплатила Позивачу в рахунок повернення позики 63402.00 гривень, таким чином на день звільнення 08 серпня 2024 року настав строк повернення залишку коштів у розмірі 73350.00 гривень.

Одразу після звільнення, Відповідач перерахувала Позивачу кошти в розмірі 40000.00 гривень, проте повністю залишок боргу не сплатила.

12 серпня 2024 року Позивачем було надіслано на адресу Відповідача вимогу про повернення залишку грошових коштів в розмірі 33350.00 гривень та надано строк для сплати коштів до 01 вересня 2024 року, а також роз`яснено Відповідачу, що у випадку звернення до суду з Відповідача буде стягуватися борг у подвійному розмірі залишку коштів не сплачених Відповідачем, як це обумовлено розпискою.

Незважаючи на надання Позивачем додаткового строку на погашення суми позики, Відповідач на дату звернення до суду кошти у розмірі 33350.00 гривень не сплатила, в звязку з чим Позивач набув право вимоги до Відповідача у подвійному розмірі залишку несплачених грошових коштів за договором позики в розмірі 66700.00 гривень.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь кошти в розмірі 66700.00 гривень.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позов в частині стягнення штрафних санкцій та сплаченого судового збору з тих підстав, що Відповідач 05 листопада 2024 року сплатила кошти за борговою розпискою в розмірі 33350.00 гривень.

Відповідач всудові засідання 05 листопада 2024 року та 21 листопада 2024 року не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була належним чином повідомлена, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до Судового виклику № 288/2050/24/17751/24 вих. від 06 листопада 2024 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач ОСОБА_3 , була повідомлена про судове засідання, яке відбудеться 21 листопада 2024 року о 11.15 годині.

Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини четвертої статті 223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи неявку належним чином повідомленого Відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою Позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановлену цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з розписки про отримання грошових коштів від 09 лютого 2021 року, оригінал якої додано до матеріалів справи та був досліджений у судовому засіданні, ОСОБА_3 , що перебуває в трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія» на посаді завідувач складу (наказ № 03/05-1 від 29 березня 2019 року), отримала від ОСОБА_2 , який є учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія» в борг грошову суму в розмірі 136752.00 гривень готівкою. Отримані грошові кошти зобов`язувалась повернути повністю протягом 12 років з дати отримання коштів, при цьому зобов`язувалась щомісячно повертати суму не менше 1000.00 гривень. Підписуючи дану розписку цілком і повністю розуміє і без будь-яких застережень погоджується з тим, що у разі розірвання (припинення) трудових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія» за власним бажанням або з ініціативи роботодавця - товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія», строк повернення грошових коштів за цією розпискою настає негайно в день видачі наказу на звільнення та, ОСОБА_3 зобов`язується повернути ОСОБА_2 залишок грошових коштів, не повернених нею на день видачі наказу про звільнення в подвійному розмірі. ОСОБА_3 грошові кошти отримала повністю 09 лютого 2021 року. ОСОБА_4 грошові кошти передав 09 лютого 2021 року. /а.с.6-8, 27-28, 29-30/

Згідно довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія» № 75 від 02 вересня 2024 року, завідувач складу ОСОБА_3 звільнена з посади 08 серпня 2024 року за власним бажанням, наказ № А0000000001-0000000032 про припинення трудового договору (контракту) від 08 серпня 2024 року. /а.с.12/

Відповідно до наказу № А0000000001-0000000032 про припинення трудового договору (контракту) від 08 серпня 2024 року, виданого товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія», звільнено 08 серпня 2024 року ОСОБА_3 з посади завідувач складу за власним бажанням. /а.с.13/

12 серпня 2024 року ОСОБА_2 надіслав на адресу ОСОБА_3 вимогу про повернення залишку грошових коштів, отриманих за розпискою від 09 лютого 2021 року в якій вказує, що станом на 12 серпня 2024 року прострочена сума залишку грошових коштів ОСОБА_3 , що залишається не повернутою ОСОБА_2 за розпискою від 09 лютого 2021 року становить 33350.00 гривень. Нагадує, що ОСОБА_3 взято на себе зобов`язання сплатити у подвійному розмірі залишок грошових коштів, що не сплачений в день видачі наказу про звільнення. Вимагає у строк до 01 вересня 2024 року сплатити повністю залишок грошових коштів у сумі 33350.00 гривень. У разі несплати, він звертатиметься до суду за примусовим стягненням належних йому грошових коштів у подвійному розмірі, як це обумовлено розпискою. /а.с.10, 11, 32-35/

Позивачем додано до матеріалів справи роздруківку скріншоту переписки від 10 серпня 2024 року з абонентом « ОСОБА_5 » наступного змісту: « ОСОБА_6 , добрий день. Вибачте, але я змогла зібрати лише 40000. Я Вас дуже прошу дати мені трохи більше часу, щоб віддати Вам решту. Максимум три місяці.». /а.с.14, 36, 37/

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03 вересня 2024 року, єдиним засновником (учасником) юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія», код ЄДРПОУ: 41694117, є ОСОБА_2 . /а.с.15-16/

Як вбачається з копії квитанції № TS212305 від 05 листопада 2024 року, платник - ОСОБА_3 сплатила отримувачу ОСОБА_2 кошти в розмірі 33350.00 гривень. /а.с.66/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зістатями 15,16ЦК України,кожна особамає правона захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача коштів за договором позики в розмірі 66700.00 гривень з тих підстав, що вона в добровільному порядку у встановлені строки не повернула заборгованість за договором позики в розмірі 33350.00 гривень, в звязку з чим з неї також підлягають стягненню штрафні санкції, які визначені договором позики подвійному розмірі від суми боргу.

Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК Українивизначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 1046 ЦК Українипередбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 464/3790/16-ц.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України,позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт отримання позичальником в борг коштів оформлено розпискою. Зі змісту даної розписки вбачається, що у ній зазначено: сторони зобов`язання (позикодавець та позичальник), грошова сума, яка передається, особистий підпис позичальника ОСОБА_3 , обов`язок позичальника повернути кошти позикодавцю.

Статтею 1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Відповідачем договір позики, відповідно до положень статті 1051 ЦК України, не оспорювався, недійсним у встановленому законодавством порядку не визнавався.

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Таким чином, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей і може не співпадати із датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складенню розписки має передувати факт передачі грошей у борг.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів та підтверджує як факт укладення договору, так і факт отримання боржником грошових коштів.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою (справи № 127/3120/16-ц, № 752/19567/14-ц, № 531/152/19).

Відповідно до частин другої, третьої статті 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Під час розгляду справи встановлено, що станом на 05 листопада 2024 року Відповідач сплатила Позивачу залишок коштів за договором позики в розмірі 33350.00 гривень, а тому представник Позивача, посилаючись на умови договору позики, а саме те, що в разі непогашення заборгованості у визначені в договорі строки з Відповідача підлягає стягненню сума боргу в подвійному розмірі, просить стягнути в рахунок застосування штрафних санкцій кошти в розмірі 33350.00 гривень.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини другої статті 1048 ЦК України, договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

За умовами розписки сторони погодили відповідальність позичальника за порушення зобов`язання, а саме визначили що строк повернення грошових коштів за цією розпискою настає негайно в день видачі наказу на звільнення та, ОСОБА_3 зобов`язується повернути ОСОБА_2 залишок грошових коштів, не повернених нею на день видачі наказу про звільнення в подвійному розмірі.

В той же час згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України,у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України № 64/2022введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у подальшому, указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався та діє на даний час.

Враховуючи те, що Відповідач ОСОБА_3 звільнена з роботи 08 серпня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про продовження воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 3684-ІХ від 08 травня 2024 року, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафних санкцій, визначених в договорі позики (розписці) в розмірі суми боргу 33350.00 гривень задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною першою статті 77 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, враховуючи те, що Відповідач сплатила Позивачу заборгованість за розпискою в розмірі 33350.00 гривень, а застосування щодо Відповідача штрафних санкцій в розмірі 33350.00 гривень підлягають списанню Відповідачем в звязку з дією воєнного стану в Україні, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 15, 16, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 625, 627, 1046, 1047, 1049 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19,23,48,76,78,81,89,128, 141,258,259,263-265,274-279,280-283,352,354,355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук