Рішення

від 25.11.2024 по справі 292/1138/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1138/24

Провадження № 2/292/291/24

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року с-ще Пулини

Червоноармійського районного суду Житомирської області

головуюча суддя Гуц О.В. секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" про розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки),-

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до ПП "Новозаводські аграрні інвестиції", мотивуючи його тим, що 17 жовтня 2019 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825483000:11:000:0006, площею 3,26 га., а 27.11.2019 проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на підставі вказаного договору оренди (номер запису про інше речове право: 34377135, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49927448 від 29.11.2019).

За умовами договору оренди землі орендна плата виплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року, орендар має забезпечувати збереження стану об"єкта оренди, використовувати об"єкт оренди для ведення товарного сільськосподарського виробництва, вирощування сільськогосподарських культур. За період оренди землі відповідач орендну плату не сплатив. ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" за цільовим призначенням орендовану земельну ділянку не використовувало, не забезпечило збереження стану об"єкта оренди, допустило забур"яненість орендованих земельних ділянок та покриття їх чагарниковою рослинністю, що є істотними порушеннями умов договору оренди землі від 17.10.2019. В результаті вона, як власник переданої в оренду земельної ділянки не отримала того, на що розраховувала при укладенні вказаного договору оренди землі.

Враховуючи викладене, просила суд розірвати договір оренди землі від 17.10.2019, укладений між нею та відповідачем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483000:11:000:0006, площею 3,26 га. та припинити державну реєстрацію іншого речового права на цю земельну ділянку, проведену на підставі договору оренди землі від 17.10.2019 (номер запису про інше речове право: 34377135, дата державної реєстрації 27.11.2019, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49927448 від 29.11.2019) та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Позивачка у судове засідання не з"явилася, остання надала суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судові засідання, призначені на: 11.11.2024 та 25.11.2024, не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відстеженням рекомендованих листів АТ "Укрпошта", згідно яких судові повістки, позовну заяву та додані до неї документи вручено за довіреністю - 23.10.2024, 08.11.2024, відповідно.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно договору оренди землі від 17.10.2019, укладеного між ПП "Новозаводські Аграрні Інвестиції" та ОСОБА_1 та акта приймання-передачі земельної ділянки від 17.10.2019, останній передав підприємству в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1825483000:11:000:0006, площею 3,26 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мартинівської ОТГ Пулинського району Житомирської області, строком на 10 років (а.с.8-9, 10).

Відповідно до п. 6, 8 вказаного договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, який складає 4985,80 грн. З орендної плати вираховується податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України. Орендна плата може вноситися орендарем також натуральною формою, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів у кількості та розмірі пропорційній їх погодженій сторонами ціні до розміру орендної плати у грошовій формі. Погодження цієї форми орендної плати (переліку товарів чи продукції, кількості, якості, ціни, місця, порядку, строків поставки тощо) здійснюється за усною домовленістю сторін й оформляється підписанням сторонами актів прийняття-передачі та/або товарних або товаротранспортних накладних, підписанням яких і є такою домовленістю. Орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.

Згідно п.п.12, 13, 14 договору земельна ділянка передається в оренду для вирощування сілськогосподарських культур. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереженнястану об"єкта оренди є: дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Як вбачається з п.25 договору орендодавець має право вимагати від орендаря: - використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; - дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; - дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; - своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пунктів 32-33 договорів, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 36 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Зінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно,Реєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта №382527310від 12.06.2024, вбачається,що земельнаділянка з кадастровим номером 1825483000:11:000:0006, площею 3,26 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, належить ОСОБА_1 27.11.2019, проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825483000:11:000:0006, номер запису про інше речове право: 34377135, рішення про державну реєстрацію № 49927448, та передана в оренду ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" строком на 10 років (а.с.11-12).

Згідно акта обстеження земельної ділянки №20 від 12.07.2024, комісією було проведено обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 1825483000:11:000:0006, площею 3,26 га., за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами села Неборівка Пулинської селищної територіальної громади (Мартинівський старостинський округ) та перебуває в оренді (орендар ПП "Новозаводські аграрні інвестиції"). В результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка, яка рахується за ОСОБА_1 , забур"янена, частково покрита чагарниковою рослинністю. За цільовим призначенням не використовується (а.с.13).

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Зі ст. 6 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з ч.1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду; у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом використовувати водний об`єкт відповідно до вимог водного законодавства України; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт; виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно ч.1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Законодавець в пунктах "а", "в", " ґ" ч.1 ст.96 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України "Про оренду землі" встановив обов`язок орендаря забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; своєчасно та в повному обсязі сплачувати земельний податок та орендну плату за земельну ділянку; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Відповідно до пунктів "ґ", "д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №912/1385/17 зазначено, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, а тому при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. У постанові викладено, що стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що "несплата орендної плати" охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові Великої Палати від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 зазначив, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

У справі встановлено, що укладеним між сторонами договором оренди землі обумовлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, який складає 4985,80 грн. до 31 грудня поточного року та земельна ділянка передається в оренду для вирощування сілськогосподарських культур (пункти 6, 8, 12 договору), проте у період 2022-2023 років, за використання орендованих земельних ділянок орендар не сплачував орендну плату, та земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується (забур"янена, частково покрита чагарниковою рослинністю).

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Як вбачається з ст. 17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Державна реєстрація припинення права оренди здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини 7 статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Як встановлено судом, починаючи з 2022 року відповідач не виконує пункти 6, 8 договорів оренди землі, а саме - систематично (два і більше разів) несплатив позивачці орендну плату за користування належними йому земельними ділянками за 2022-2023 роки, тобто ОСОБА_1 була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору та земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується.

З відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.10.2024, вбачається, що за період з 1 кварталу 2019 року по 2 квартал 2024 року, ОСОБА_1 "Новозаводські аграрні інвестиції" у 4 кварталі 2019 року нараховано та у 1 кварталі 2020 року виплачено 1118,01 грн., у 4 кварталі 2020 року нараховано та виплачено 6211,19 грн., у 4 кварталі 2021 року нараховано та виплачено - 6211,18 грн.. Інформація про доходи за 2022-2024 роки, відсутня (32-36).

Відповідач ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" будь-яких доказів на підтвердження того, що ним сплачено ОСОБА_1 орендну плату за 2022-2023 роки та що спірна земельна ділянка використовується підприємством за цільовим призначенням, суду не надав.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було допущено істотне порушення договору оренди землі, а саме систематичну несплату орендної плати позивачу за користування належною йому земельною ділянкою за 2022-2023 роки та невикористання її за цільовим призначенням - для вирощування сільськогосподарських культур, тому договір оренди землі від 17.10.2019 слід розірвати.

З метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, в суду наявні правові підстав для припинення державної реєстрації права оренди земельної ділянки

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволено повністю, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., суд стягує з відповідача.

Керуючись ст.ст.259,263-265,268,280-289, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" про розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки), задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 17 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством "Новозаводські аграрні інвестиції" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483000:11:000:0006, площею 3,26 га.

Припинити державну реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 1825483000:11:000:0006, площею 3,26 га., проведену на підставі договору оренди землі від 17 жовтня 2019 року (номер запису про інше речове право: 34377135, дата державної реєстрації 27.11.2019, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49927448 від 29.11.2019).

Стягнути з приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" (12056, вул.Лесі Українки, 7, с.Новий Завод, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 35718391) на користь ОСОБА_1 , проживаючої АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 (сорок) коп.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Гуц