Ухвала

від 19.11.2024 по справі 148/2257/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2257/24

Провадження №2-о/148/116/24

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2024 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., за участі секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , служба у справах дітей Тульчинської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні, мотивуючи заявлені вимоги тим, що з 19.10.2018 заявник перебуває у шлюбі із ОСОБА_3 , дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .

Від спільного шлюбу подружжя має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також дружина заявника має від першого шлюбу сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Всі діти перебувають на утриманні заявника.

З 19.05.2022 заявник з дружиною ОСОБА_3 мають статус багатодітної сім`ї.

Рідний батько дитини ОСОБА_7 - ОСОБА_8 не приймає участі у вихованні та утриманні свого сина через те, що є інвалідом І групи, і з 09.05.2023 перебуває на життєзабезпечувальному лікуванні в університетській лікарні Дюссельдорфа та проживає в житлі для біженців з України з особливими потребами, кінець лікування не передбачуваний, а тому за станом здоров`я він не має можливості утримувати та виховувати свого сина.

За період з 01.01.2023 по 31.05.2024 та з 01.01.2024 по 01.09.2024 ОСОБА_3 аліментів від ОСОБА_8 згідно виконавчого листа № 148/18/19 не отримує. На даний час ОСОБА_3 перебуває у декретній відпустці, тому всіх дітей і дружину утримує заявник, який працює та має досить високий дохід (41000 грн), який дозволяє йому утримувати свою сім`ю, в т.ч. пасинка.

Згідно довідки Тульчинського ліцею №1 від 18.09.2024 №01-22/275 ОСОБА_7 , 2008 року народження, випускник Тульчинського ліцею № 1 Тульчинської міської ради Вінницької області дійсно навчався в ліцеї з 01.09.2015 по 10.06.2024. Згідно інформації класного керівника, ОСОБА_1 , вітчим хлопчика, постійно спілкувався з вчителями, які його навчали, цікавився ліцейним життям дитини, дбав про належні умови для розвитку природних задатків, нахилів та його здібностей.

Зараз на території України діє воєнний стан.

Згідно з положеннями п.3. ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Таким чином, так як на утриманні заявника перебуває троє дітей віком до 18 років, останній має право на відстрочку відповідно до п.3 ч. 1 ст. 23 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".

Разом з тим, документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" згідно Додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністр України №560 від 16.05.2024, є зокрема: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень ст.315 ЦПК України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Тобто, для підтвердження факту перебування дитини на утриманні заявника, останньому необхідно до заяви на відстрочку додати рішення суду відповідно до положень ст.315 ЦПК України.

У зв`язку з даними обставинами заявник змушений звернутися до суду з даною заявою. Просить встановити факт перебуванні на утриманні заявника дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися, від представника заявника надійшла заява, згідно якої вона просить розглянути справу у її та заявника відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Заінтересованва особа - представник служби у справах дітей Тульчинської міської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу у його відсутність, заявлені вимоги підтримує.

Заінтересовані особи - ОСОБА_3 та представник ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.45) та довідка про доставку електронного документу (а.с.42), про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб від 19.10.2018 серія НОМЕР_1 (а.с.6) вбачається, що 19.10.2018 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 , яка після укладення шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище на ОСОБА_11 .

Згідно копій свідоцтв про народження від 02.06.2020 серія НОМЕР_2 (а.с.8) та від 24.03.2022 серія НОМЕР_3 (а.с.9) подружжя Мадюдів є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії свідоцтва про народження від 22.07.2008 серія НОМЕР_4 (а.с.7) вбачається, що дружина заявника має сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого є ОСОБА_8 .

Згідно копії посвідчення, виданого 19.05.2022 Управлінням соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації (а.с.10), подружжя Мадюдів мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

Згідно копії витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб відділу ЦНАП Тульчинської міської ради від 23.09.2024 №1084 (а.с.12) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - не зареєстрований. Також даний факт підтверджується довідкою голови квартального (вуличного, будинкового) комітету Тульчинської міської ради від 23.09.2024 (а.с.13).

Згідно копії посвідчення серія НОМЕР_5 , виданого 14.02.2023 Управлінням соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації (а.с.14), ОСОБА_8 отриує державну соціальну допомогу, як особа, яка не має право на пенсію та особа з інвалідністю.

Відповідно до копії листа університетської лікарні Дюссельдорфа (а.с.15) вбачається, що ОСОБА_12 з 09.05.2023 перебуває на життєзабезпечувальному лікуванні в університетській лікарні Дюссельдорфа та проживає в житлі для біженців з України з особливими потребами, кінець лікування не передбачуваний.

Згідно копії довідок про неотримання аліментів, виданих Тульчинським відділом ДВС у Тульчинському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) від 06.06.2024 №24459/22-21-24 (а.с.16) та від 23.09.2024 №33314/22.21-24 (а.с.17) вбачається, що ОСОБА_3 не отримує аліменти від ОСОБА_8 за період з 01.01.2023 по 31.05.2024 та з 01.01.2024 по 01.09.2024 згідно виконавчого листа № 148/18/19 від 02.04.2019.

Згідно довідки ТОВ "Тульчинм`ясо" від 12.09.2024 №139 (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_3 дійсно працює на ТОВ "Тульчинм`ясо" на посаді бухгалтера з 20.09.2007. З 10.06.2022 по 22.03.2025 перебуває у другій відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Згідно довідки ФОП ОСОБА_13 (а.с.19) вбачається, що ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_13 з 30.06.2022 та займає посаду водія автотранспортних засобів. Посадовий оклад 41000 грн та заробітна плата за період з березня 2024 року по серпень 2024 року становить 246000 грн.

Згідно довідки Тульчинського ліцею №1 Тульчинської міської ради Вінницької області від 18.09.2024 №01-22/275 (а.с.20) вбачається, що ОСОБА_7 , 2008 року народження, випускник Тульчинського ліцею № 1 Тульчинської міської ради Вінницької області, який навчався в ліцеї з 01.09.2015 по 10.06.2024. Згідно інформації класного керівника, ОСОБА_1 , вітчим хлопчика, постійно спілкувався з вчителями, які його навчали, цікавився ліцейним життям дитини, дбав про належні умови для розвитку природних задатків, нахилів та його здібностей.

Згідно копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_6 , виданого в травні 2020 року (а.с.22) заявник є військовозобов`язаним, взятий на в/о облік та зарахований у запас.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: перебування фізичної особи на утриманні.

Предметом доказування перебування фізичної особи на утриманні є: мета встановлення факту знаходження особи на утриманні; відсутність можливості встановити факт знаходження особи на утриманні через відповідні організації, органи місцевого самоврядування (в позасудовому порядку).

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

В той же час, правовідносини щодо утримання дітей, є предметом регулювання Сімейного кодексу України.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Водночас, відповідно до ст.268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Відтак, вітчим має обов`язок утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ним проживають, у випадку прямо передбаченому законом, лише за сукупності наступних обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.

З іншої сторони, якщо вітчим самостійно (за власною ініціативою) надає матеріальну допомогу падчерці, пасинку, це свідчить про дотримання засад добросовісності, розумності та справедливості у сімейних правовідносинах.

Проте, з позиції норм СК України таку поведінку вітчима не можна назвати "утриманням", бо "утримання" - це не "право", а безальтернативний та імперативно визначений обов`язок батьків по відношенню до неповнолітніх дітей.

Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина проживають однією сім`єю.

В судовому засіданні на підставі досліджених доказів судом встановлено, що заявник являється вітчимом неповнолітньої дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В свою чергу, вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов`язків щодо падчерки, пасинка.

Аналіз вищевказаних норм сімейного законодавста свідчить про те, що питання утримання дітей до 18 років унормовано саме положеннями СК України, відповідно до положень якого саме батьки (мати та батько) зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, при цьому ці питання батьки вирішують за домовленістю між собою, а у разі відсутності такої домовленості у судовому порядку, шляхом звернення до суду з позовом, або заявою про видачу судового наказу.

У заявника, як вітчима неповнолітнього ОСОБА_7 , який має батька ОСОБА_8 та матір ОСОБА_3 , обов`язок по утриманню виникає лише за умов визначених ст.268 СК України, тобто за умови відсутності у дитини батьків, дідів, бабів, або неможливості цих осіб, саме з поважних причин, надавати дитині належне утримання.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Звернувшись до суду із вказаною заявою, представник заявника просить встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох дітей віком до 18 років, посилаючись на те, що внаслідок встановлення даного факту заявник зможе підтвердити цей факт та вирішити питання щодо відстрочку від призову його на військову службу під час мобілізації відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В свою чергу, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначений ст. 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку".

Разом з тим, питання мобілізації не є питаннями, що підлягають вирішенню в порядку окремому провадженні, а стосуються виконання конституційного обов`язку громадянина України, виникають у сфері публічно-правових відносин.

Цивільно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин. Відповідний висновок сформовано у постанові ОП ВС КЦС від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17.

Факт, про встановлення якого просить заявник, не породжує для нього жодних особистих немайнових чи майнових прав, не підтверджує наявності чи відсутності неоспорюваних прав, що є завданнями окремого провадження.

Водночас, слід зазначити, що інститут окремого провадження та встановлення у цьому провадженні юридичного факту не передбачені для того, аби вирішити (допомогти вирішити) будь-який спір про право. Очевидною є недопустимість використання окремого провадження, зокрема з метою отримання доказу існування підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Заявлені заявником вимоги в рамках окремого провадження, враховуючи їх мету, пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Заявлені заявником вимоги не є вимогами, які пов`язані із здійсненням особистих немайнових чи майнових прав, а тому не підлягають розгляду в порядку окремого провадження на підставі ст.293, 315 ЦПК України.

Доведення факту перебування на утриманні заявника пасинка пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких батьки не виконують своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Частиною 4 ст.315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право щодо участі батьків в утриманні дитини та/або ухиленні від участі в утриманні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22.

З огляду на вищевикладене, заяву слід залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику право подати позов на загальних підставах.

У випадку ж виникнення у заявника спору щодо відстрочки від мобілізації заявник не позбавлений права звернутися з позовом у порядку адміністративного судочинства.

Окремо слід зазначити, що вимога заявника щодо встановлення факту перебування на його утриманні його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є безпідставною, оскільки даний факт може бути підтвердженим в позасудовому порядку наявними в нього документами та додаткового підтвердження в судовому порядку в даному випадку не потребує.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 223, ч. 2 ст. 247, ст. 293, ч.4 ст.315ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , служба у справах дітей Тульчинської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про встановлення такого факту на загальних підставах. Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: