Рішення

від 22.05.2024 по справі 331/3681/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

22.05.2024

Справа № 331/3681/23

Провадження № 2/331/133/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

22 травня 2024 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання Крамаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Петро-Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, в якій позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Запоріжжя, батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Запоріжжя Запорізької області та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина щомісячно у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку ( доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання даного позову до суду і до повноліття дитини. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . та змушений звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно сина, у зв`язку з тим, що відповідачка на протязі тривалого часу не виконує свої батьківські обов`язки. Син народився не у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Народження дитини відповідач зареєструвала відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 . Актовий запис про народження сина № 901 від 06.08.2014 року, місце реєстрації Ленінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції (на цей час Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Позивач зазначає, що він постійно допомагав відповідачу матеріально, приймав участь у вихованні сина. При цьому, на його зауваження щодо неналежного виконання батьківських обов`язків відповідач реагувала негативно, перешкоджала спілкуванню з сином. Декілька разів обіцяла позивачу звернутися разом із ним до Державного відділу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації його батьком дитини, але в призначений день та час до органу державної реєстрації актів цивільного стану не з`являлась.

Постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 04 липня 2018 року відповідач ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України, та на неї накладено стягнення у вигляді попередження (справа № 334/3674/20). При розгляді адміністративного матеріалу судом було встановлено, що ОСОБА_2 не виконує батьківські обов`язки по вихованню малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає у АДРЕСА_1 , та яка 04 травня 2018 року о 22 годині 45 хвилин знаходилась з трирічним сином на проспекті Металургів у місті Запоріжжі в стані алкогольного сп`яніння, не слідкувала за дитиною, не дотримувалась режиму для дитини.

З 05 травня 2018 року по 12 липня 2018 року дитина знаходилася у Комунальному закладі «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної Ради, де позивач його постійно відвідував. Комісія з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради декілька разів проводила засідання щодо вирішення питання повернення відповідачу ОСОБА_2 сина. 30 травня 2018 року комісією було перенесено розгляд питання щодо повернення дитини відповідачу на термін необхідний для встановлення батьківства позивача. Проте, відповідач відмовилась вирішити це питання. ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача - ОСОБА_6 , як біологічний дідусь малолітнього ОСОБА_5 , звертався із заявою до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як органу опіки та піклування, в якій вказував , що у зв`язку з небажанням ОСОБА_2 вжити заходів до встановлення батьківства позивача та у випадку прийняття негативного рішення щодо заяви ОСОБА_2 про повернення їй дитини, просив вирішити питання призначення його опікуном над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 12 травня 2016 року рішенням комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району сина повернули ОСОБА_2 за умови дотримання нею належних умов проживання для виховання та всебічного розвитку дитини.

02 липня 2020 року старшим інспектором СЮН Дніпровського відділу поліції відносно відповідача знову був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 184 КпАП України за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району № 234р від 02.07.2020 року у відповідача ОСОБА_2 було негайно відібрано сина та влаштовано його до КНП «Міська дитяча лікарня № 1» ЗМР з подальшим влаштуванням до КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР. Відділом по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради підготовлено матеріал для звернення до суду з позовом щодо відібрання дитини від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заступником голови районної адміністрації Запорозької міської ради по Дніпровському району був наданий висновок про відібрання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав.

Постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 25 серпня 2020 року відповідача ОСОБА_2 визнано виною за ч. 1 ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківський обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_5 (справа № 334/3674/20).

08 липня 2020 року орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району звернувся до Ленінського районного суду міста Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів (справа № 334/3559/20). Під час розгляду вказаної справи були зібрані документи про те, що відповідач не виконувала своїх батьківських обов`язків, не займалась сином, утримувала сина в антисанітарних умовах, голодного, брудного. Відповідач заперечувала проти позову та завірила суд, що буде виконувати батьківські обов`язки, займатись вихованням та належним доглядом за сином. За час розгляду справи відповідач продала квартиру, в якій проживала разом із сином та старшими дітьми. На ім`я старшого сина ОСОБА_2 був придбаний житловий будинок у селі Дніпровка Вільнянського району ( нині Запорізького району) Запорізької області. Відповідач ОСОБА_2 обіцяла поселитись у цьому будинку разом із малолітнім сином ОСОБА_8 та влаштувати його у школу в селі Дніпровка, при цьому, пройшла лікуванні від алкоголізму.

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11 травня 2021 року у задоволенні позову Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів, відмовлено (справа № 334/3559/20).

Малолітнього ОСОБА_5 було повернуто відповідачу, але ставлення відповідача до сина не змінилося, остання продовжувала зловживати спиртними напоями, при цьому, проживала разом із сином в різних місцях Дніпровського району міста Запоріжжя в житлових приміщеннях сторонніх людей, де умови проживання були неналежними.

Будучи співвласницею квартири АДРЕСА_2 , відповідач продала її та ніяким чином не захистила дитину в частині отримання гарантованого місця проживання.

У жовтні 2021 року позивач забрав сина у відповідача ОСОБА_2 та з того цього часу дитина постійно знаходиться разом з ним. Позивач доглядає за сином, виховує його, здійснює підприємницьку діяльність та матеріально утримує сина. З жовтня 2021 року по 07.02. 2023 року (день реєстрації позивача батьком дитини), відповідач зовсім не цікавилась сином, жодного разу не бачила його, у неї зовсім пропав будь-який інтерес до дитини. Відповідач ОСОБА_2 не надавала позивачу жодної допомоги у вихованні та утриманні сина.

Позивач вказує у позові, що за допомогою спільних знайомих йому все ж таки вдалось вмовити відповідача ОСОБА_2 звернутись до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою щодо його батьківства відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , та 07 лютого 2023 року в актовий запис про народження сина було внесено відомості про батьківство позивача за спільною заявою із відповідачем.

Між тим, після 07 лютого 2023 року відповідач зовсім перестала цікавитися сином.

Позивач стверджує, що між ним та малолітньою дитиною склались дуже гарні стосунки, син розуміє його, вони постійно разом. Позивач займається його духовним та фізичним розвитком. У догляді за сином йому також допомагають батьки та родичі.

Разом з тим, з часу спільного проживання разом із сином, позивач неодноразово намагався розшукати відповідача ОСОБА_2 для вирішення питання лікування сина, укладання декларації із дільничним педіатром, проте, відповідач не допомогла йому у цьому. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності свідчать про нехтування відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини. Все це змушує позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 05 вересня 2023 року вищезазначену позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі (а.с.167 т.1).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 06 листопада 2023 року підготовче провадження у цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.223 т.1).

10 січня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Жидковою Л.І., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1130788 від 01.06.2023 року (а.с.111 т.1), було направлено на адресу суду клопотання про поновлення строку на долучення до матеріалів справи документів разом із документами. У клопотанні представником позивача зазначено, що відповідач ОСОБА_2 притягалась постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16.08.2023 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа № 334/5099/23). При цьому зазначено, що матеріали даної справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом із співмешканцем та його матір`ю, відносно якої вчиняє насильство, зловживає спиртними напоями, не працює. Органам поліції відповідач пояснює, що вказана квартира є її місцем проживання. Матеріали справи не містять ніяких даних про те, що відповідач ОСОБА_2 проживає разом із сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3- 43 т.2).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 і його представник адвокат Жидкова Л.І. не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.168, 173,174, 181, 224, 225 т.1; а.с.44, 47, 48, 50, 56, 62, 63 т. 2), про причини неявки суду не повідомили. Разом з тим, від позивача та його представника було подано до канцелярії суду заяву про розгляд справи за відсутності як позивача, так і представника позивача, позовні вимоги сторона позивача підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.85 т. 2).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку (а.с.175, 226 т.1; а.с.45, 49, 51,55, 57, 69, 70, 76 т.2 ), про причини неявки суд не повідомила.

Представник Органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Олександрівському району у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.176, 183, 227 т. 1; а.с.50, 64, 68 т. 2) у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника, просить суд ухвалити рішення в інтересах дитини(а.с.86 т.2).

Представник Органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Дніпровському району у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.177, 228 т.1, а.с.51, 67, 73 т.2) у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника, просить суд ухвалити рішення в інтересах дитини (а.с.191, 192 т.1; а.с.79, 80 т.2).

Представник Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.178, 230 т.1., а.с.52, 65, 74 т.2) , у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника (а.с.58 т. 2).

Представник Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.185а, 229 т.1, а.с.53, 66, 72 т.2), в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника (а.с.1, 71 т.2).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (набула чинності для України: 27.09.1991 року), дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи і належний правовий захист як до, так і після народження.

Згідно ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Такі ж обов`язки покладені на батьків статтею 150 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 06.08.2014 року, актовий запис № 911, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками дитини зазначені ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (а.с.19 т.1).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 07.02.2023 року, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідний актовий запис № 901 від 06.08.2014 року. Батьками дитини зазначено ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.20 т.1).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану № 00038406287 від 07 лютого 2023 року, внесено зміни до актового запису про народження № 901 від 06 серпня 2014 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 07 лютого 2023 року, прізвище дитини змінено з « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (а.с.21-22 т.1).

Із змісту листа представника Органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Дніпровському району Грянистого В. № 17.01/01-27/714 від 14.09.2023 року вбачається, що Орган опіки та піклування Запорізької міської ради по Дніпровському району не має можливості поспілкуватись із громадянкою ОСОБА_2 для вирішення питань по суті справи у зв`язку із тим, що вона не є мешканцем Дніпровського району міста Запоріжжя та повідомляють, що малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до наказу Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 608 від 30.06.2021 року, знятий з обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах у зв`язку з набуттям чинності рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11.05.2021 року по цивільній справі № 334/3559/20 та зміною місця проживання родини (а.с.190-192 т.1).

До даного листа долучено наказ Служби (управління) у справах дітей № 608 від 30.06. 2021 року, з якого вбачається, що малолітній ОСОБА_5 знятий за клопотанням Відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей з обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах (а.с.193 т.1).

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 30 листопада 2020 року, ОСОБА_12 придбав житловий будинок АДРЕСА_4 (а.с.210-213 т.1).

Згідно довідки, виданої старостою села Дніпровка, відповідач ОСОБА_2 дійсно купила дім в АДРЕСА_5 . ОСОБА_2 зареєстрована та проживає на території Петро-Михайлівської сільської ради (а.с.206 т.1).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , складеного старостою села Дніпровка Бреховим О.М. у присутності сусіда ОСОБА_14 вбачається, що разом з ОСОБА_2 за вказаною вище адресою проживають син ОСОБА_12 , донька ОСОБА_17 , син ОСОБА_5 . При цьому, місце проживання ОСОБА_5 зазначено як АДРЕСА_6 (а.с.198-199 т.1).

Із змісту заяви представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради № 01-23/44 від 06.03.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 із неповнолітнім сином ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 , але не проживають. На обліку в Петро-Мхайлівській територіальній громаді не перебувають. Фактичне місце проживання сім`ї невідоме (а.с.58 т.2).

Згідно характеристики на ім`я ОСОБА_2 , яка складена старостою с. Дніпровка Бреховим О.М. вбачається, що відповідач ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.200 т.1).

В той же час, згідно постанови Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 04 липня 2018 року (справа № 334/3491/18) ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України, та на неї накладено стягнення у вигляді попередження. При цьому,судом було встановлено, що ОСОБА_2 не виконує батьківські обов`язки по вихованню малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Так, 04 травня 2018 року о 22 годині 45 хвилин ОСОБА_2 знаходилась з трирічним сином на проспекті Металургів у місті Запоріжжі в стані алкогольного сп`яніння, не слідкувала за дитиною, не дотримується режиму для дитини (т.1 а.с.48).

Постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 25 серпня 2020 року ОСОБА_2 визнано виною за ч. 1 ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_5 (справа № 334/3674/20) (а.с.49 т.1).

У провадженні Ленінського районного суду міста Запоріжжя перебувала цивільна справа (№ 334/3559/20) за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів. Згідно вказаного рішення, головою районної державної адміністрації по Дніпровському району міста Запоріжжя було винесено розпорядження № 234 від 02.07.2020 року про негайне відібрання дитини на підставі ч. 2 ст. 170 Сімейного кодексу України, зокрема у зв`язку з безпосередньою загрозою для життя або здоров`я дитини. З вказаного рішення вбачається, що відповідачка з часу відібрання у неї дитини та за час перебування малолітнього сина у Православного дитячого будинку «Надія» з 17.07.2020 року змінила свою поведінку, створила в житловому будинку в с. Дніпровка Вільнянського району, який належить її старшому сину, належні умови проживання для малолітнього ОСОБА_5 , пройшла лікувальний курс від алкоголізму по методу доктора Довженка А.Р . Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11 травня 2021 року по вказаній справі у задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району в інтересах малолітнього ОСОБА_5 б відмовлено (а.с.33-34 т.1).

Згідно заяви № Б-206 від 30.05.2018 року ОСОБА_6 (батька позивача) до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як органу опіки та піклування, вбачається, що він, як біологічний дідусь малолітнього ОСОБА_5 звертається із даною заявою до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як органу опіки та піклування та, у зв`язку з не бажанням ОСОБА_2 вжити заходи до встановлення батьківства позивача та у випадку прийняття негативного рішення щодо заяви ОСОБА_2 про повернення їй дитини, просить вирішити питання призначення його опікуном над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.27 т.1).

У характеристиці на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданої Запорізької гімназією № 22 Запорізької міської ради територіального відділу освіти, молоді та спорту Дніпровського району департаменту освіти, молоді та спору Запорізької міської ради від 10.03.2023 року зазначено, що у вихованні дитини активну участь бере батько ОСОБА_1 , що він постійно звертається за консультаціями до вчителя. Матір ОСОБА_2 не приділяє уваги стосовно виховання та навчання сина (а.с.23 т.1).

Декларація № 0001-11МН-9РА0 відносно пацієнта ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була укладена 20.02.2023 року з КНП «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» батьком дитини ОСОБА_1 (а.с.24 т.1).

Позивач ОСОБА_1 являється фізичною особою-підприємцем з 15 лютого 2021 року Основний вид діяльності: інша поштова та кур`єрська діяльність (а.с.26 т.1).

Відповідно до висновку районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району від 22.05.2024 року вбачається, що представниками відділу по Олександрівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 15.05.2024 було здійснено вихід за адресою проживання ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_9 , 2014 року народження: АДРЕСА_7 , обстежено умови проживання дитини та складено відповідний акт. Згідно акту умови проживання добрі, є всі необхідні меблі та побутова техніка. Для дитини ОСОБА_9 , 2014 року народження, є окрема кімната, створені умови для проживання, навчання, розвитку. З даного висновку також вбачається, що питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації, яке відбулось 15.05.2024 року. Під час засідання комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації було проведено бесіду з малолітнім ОСОБА_8 та встановлено, що хлопчик давно не бачив маму та не хоче з нею спілкуватись. ОСОБА_16 повідомив, що він пам`ятає, як мама залишала його самого вдома. Мама не дзвонить йому, не спілкується з ним, не вітає з днем народження, не дарує подарунків. ОСОБА_16 зазначив, що йому подобається проживати з батьком і надалі хоче залишатись разом із ним. Зі слів дитини, у них з батьком гарні стосунки, вони разом гуляють, відпочивають, батько допомагає з навчанням, а хлопчик допомагає батькові по дому.

На засіданні комісії були присутні батько ОСОБА_1 і малолітній ОСОБА_9 , 2014 року народження.

У висновку вказано, що згідно позовної заяви, додатків до неї, пояснень ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_9 . комісія вважає, що весь комплекс заходів, які проводились з матір`ю дитини, не надав позитивних результатів - вона свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов`язків щодо сина.

За даних обставин, члени комісії з питань захисту дитини при районній адміністрації вважають наявним факт ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків відносно сина, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.81-84 т.2).

Отже, з досліджених судом доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу не піклується про фізичний та духовний розвиток малолітнього сина ОСОБА_3 , його навчання, підготовку до самостійного життя. Відповідач зовсім не спілкується з дитиною, не приймає будь-якої участі у його матеріальному забезпеченні, не цікавиться його долею. Враховуючи викладене, суд розцінює такі дії відповідача як умисне ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Доказів на спростування позовних вимог суду не надано.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому, частиною 5 статті 183 СК України визначено, що той із батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, законодавством встановлено гарантований мінімальний розмір аліментів на утримання дітей у разі звернення до суду з такими вимогами.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виховання та належного утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені обставини є підставою для задоволення позову про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_9 , а саме слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07.06.2023 року і до досягнення ОСОБА_9 повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач, на підставі Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами про стягнення аліментів, у відповідності до статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Крім того, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем не було сплачено судовий збір за вимогою щодо позбавлення батьківських прав, тому, на підставі статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь держави слід також стягнути суму судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного та керуючись Конвенцією про права дитини, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 155, 164, 165, 166, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 430 ЦПК України,п.п. 15-16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Петро-Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 червня 2023 року і до досягнення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 ;

представник позивача: адвокат Жидкова Лілія Іванівна, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Європейська, будинок № 16;

відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37573707, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, будинок № 26;

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37573513, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Бородинська, будинок № 1-а;

Петро-Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04353296, місцезнаходження : Запорізька область, Запорізький район, село Петро-Михайлівка, вулиця Миру, 70.

Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04053950, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Петра Ребра, 9а.

Суддя О.О.Яцун