Ухвала

від 22.11.2024 по справі 334/9403/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 22.11.2024

Справа № 334/9403/24

Провадження № 2/334/3571/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про залишення позовної заяви без руху/

22 листопада 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Черкун Валентина Іванівна,

про зняття арешту з майна, -

встановив:

20 листопада 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Черкун Валентина Іванівна, про зняття арешту з майна, в якому просить суд: зняти арешт нерухомого майна (невизначене майно, все майно), яке належить ОСОБА_3 , який накладено державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Теремецькою О.О. на підставі постанови АМ №161556 від 03.12.2004 року, та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11.09.2008 року Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером обтяження: 7892167.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.11.2024 року головуючим у справі визначено суддю Коломаренко К.А.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 175 - 177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до п.4,5 ч.3ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» визначено, що у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.

Також, відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5 позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність). Якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Як вбачається із вимог позовної заяви, позивач просить суд зняти арешт з майна, яке належить на праві власності ОСОБА_3 без конкретизації цього майна, без зазначення його виду та місцезнаходження (адреси).

Разом з тим, з прохальної частини позовної заяви неможливо встановити з якого саме майна позивач просить скасувати арешт.

Водночас, суд звертає увагу позивача на ч.2ст.30 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Оскільки позивачем у позові не зазначено перелік майна, яке перебуває під обтяженням, суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної позовної заяви, що є ключовим під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до свого провадження.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Підставою звернення з позовом про зняття арешту з майна в порядку цивільного провадження є факт порушення цивільного права особи (права власності) та наявність у позивача підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить саме йому. Такий позов заявляється одночасно про визнання права власності на майно.

Відповідно до Аналізу практики застосування судами ст.16Цивільного кодексуУкраїни Верховного Суду України, застосовуючи передбачений п. 1 ст. 2, ст.16ЦК спосіб захисту цивільного права чи інтересу у справах за позовом про зняття арешту з майна деякі суди не враховують положень ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (зі змінами), що ці вимоги мають ґрунтуватися на праві власності або володіння, і тому задовольняють їх без визнання права власності на спірне майно або за позовами не власників або володільців (кредиторів, що не є заставодержателями, в інших зобов`язаннях).

У таких випадках повинні застосовуватись інші відповідні способи судового захисту (наприклад, оскарження постанови державного виконавця про арешт майна, припинення дії, яка порушує право).

Оскільки, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно), проте позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви не надано жодного доказу на підтвердження права власності на майно, стосовно якого поданий позов, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 , про яку він зазначає в позовній заяві.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

При винесенні ухвали судом враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючистаттю шосту Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 30, 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Черкун Валентина Іванівна, про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк він виконає вимоги, визначені статтями175,177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Коломаренко К. А.