Ухвала

від 28.10.2024 по справі 611/959/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/959/24

Провадження №2/611/328/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2024 року суддя Барвінківського районного суду Харківської області Коптєв Ю.А., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

До Барвінківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №611/924/24 між суддями від 21 жовтня 2024 року, справу передано судді Коптєву Ю.А.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

При перевірці наявності підстав щодо залишення позовної заяви без руху суддею перевіряються відповідність форми, змісту та порядку подання заяви вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України.

Згідно з ст.175 ч.3 п. 2, 4, 5 та ст.177 ч. 4 та 5 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається вартістю майна.

Разом з тим, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, а саме щодо визнання права власності на нерухоме майно, зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем нерухомого майна, що має підтверджуватися Звітом про оцінку цього майна, чинним станом на день звернення позивача з позовом до суду, тобто не більше шести місяців з дня проведення оцінки такого майна, - що є вимогою п. 3 ч. 3 ст.175та п. 2 ч. 1 ст.176 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів вчинення позивачем дій щодо оцінки спірного нерухомого майна або доказів відмови експертної установи в наданні висновку щодо оцінки майна станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, за відсутності в чинному законодавстві норм-виключення обов`язку визначення позивачем ціни позову у встановленому законом порядку.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Таким чином, позивачем має бути зазначено ціну позову за звітом про оцінку спірного майна, строк якого не перевищує шести місяців з дня такої оцінки, та доплатити судовий збір з урахуванням ціни позову та вже оплаченої суми судового збору відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір», - оскільки зазначена ціна позову, яка не підтверджена відповідними доказами, є припущенням, що не може бути прийнято судом згідно загальних засад інституту доказування у цивільному процесі.

Позивачем сплачено 1211,20 гривень судового збору за вимогу про визнання права власності на нерухоме майно.

Відтак, з урахуванням викладеного позивачу слід надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (висновок (звіт) про оцінку майна), та в разі необхідності, з урахуванням вже сплаченого ним суми судового збору, доплатити судовий збір відповідно до вимог п.п. 1 п. 1 ч. 4Закону України "Про судовий збір".

До того ж, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженоїнаказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127(у редакціїнаказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186), дані технічного паспорта актуальні протягом одного року з дати проведення технічної інвентаризації.

Технічна інвентаризація проводиться з метою визначення складу, фактичної площі, об`єму, технічного стану та/або змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності, що передбачено Порядком проведення технічної інвентаризації, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488.

Інвентаризаційна справа - сукупність матеріалів технічної інвентаризації, що характеризують об`єкт нерухомого майна в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Інвентаризаційна справа формується і ведеться на кожен об`єкт нерухомого майна на весь час його існування з використанням Реєстру будівельної діяльності в електронній формі та лише у паперовій формі, якщо містить відомості, що становлять державну таємницю відповідно доЗакону України «Про державну таємницю».

Складовими частинами інвентаризаційної справи є: ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва для об`єктів нерухомого майна, якому присвоєно такий ідентифікатор (далі - ідентифікатор об`єкта); опис інвентаризаційної справи з обов`язковим зазначенням ідентифікатора об`єкта; матеріали технічної інвентаризації.

Відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», з 01 серпня 2021 року, дані про проведену технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна обов`язково вносяться суб`єктом проведення технічної інвентаризації до ЄДЕСББ. Також вище вказана дія узгоджується зістаттею 39-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відтак, позивачу необхідно надати технічний паспорт на спірний житловий будинок з актуальними даними, оскільки його копія не долучена.

Також, варто зазначити, що відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, позивачем належним чином копії документів (доказів), які додані до позовної заяви не завірено взагалі.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані,ЦПК Українипри цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно дост. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надається позовна заява в новій редакції з її копією та копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно для відповідача.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст.ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно, - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз`яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить заявника права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Коптєв