Ухвала

від 25.11.2024 по справі 619/9489/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/9489/24

провадження № 2/619/2208/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської областіКалиновська Л.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дергачівської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просять:

-визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 6322082001:00:000:2292, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , 1957 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 6322082001:00:000:2292, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, відповідно дост.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першустатті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зістаттею 64 Конституції Українине може бути обмежене.

Частиною 4статті 10 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу Українизаконодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленомуЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Згідно ч. 1 ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинногоЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідност.175 ЦПК Українипозовна заява, крім іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованийЦивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно дост. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву, суд приходить до висновку, що вона подана з порушенням вимог ст. ст.175,177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти,відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заяваповинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання прававласності на майно - вартістю майна.

Як роз`яснено у п.п. 15, 16 Постанови №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктами 1і2частини першої статті 80 ЦПК (в редакції до 15.12.2017) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1частини другоїстатті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбаченихчастиною п`ятою статті 216,статтею 1212ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомстатті 80,пункту 4частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятоюстатті 216 ЦК).

Так,позивачем незазначено ціну позову та не надано відповідні докази на підтвердження ціни позову.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першоїст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.

Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов`язаних із безпосереднім розглядом справи.

Суд надає позивачу максимальний з передбаченихЦПК Українистрок на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст.185ч.2,258-260,353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дергачівської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. В. Калиновська