Ухвала

від 25.11.2024 по справі 641/6977/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-в/641/297/2024 Справа № 641/6977/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» про приведення вироку суду у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року та подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянки України, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , до арешту не працювала, -

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшлоподання начальника ДУ «Качанівськавиправна колонія(№54)» про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вироку суду стосовно засудженої ОСОБА_4 .

В обґрунтування подання зазначає, що у ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» відбуває покарання ОСОБА_4 , засуджена 01.03.2010 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. 25.11.2011 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 15 КК України до штрафу в розмірі 510 грн. Згідно постанови Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 року штраф замінено на 30 годин громадських робіт. 07.06.2012 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 358 КК України до штрафу у вигляді 510 грн.. 25.07.2018 року вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. 27.01.2022 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 369 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.07.2018 року та остаточно призначити до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Прокурор не заперечував проти задоволення подання.

Від представника ДУ « Качанівська виправна колонія (№54)» та засудженої надійшли заяви, в яких вони просили клопотання розглядати без їх участі, що відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду.

Суд, вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України(п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України).

Згідно із п. 2 ч. 2ст. 539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, пунктом 13 частини першої статті 537цього Кодексу.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(надаліЗакон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаногоЗакону №3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 6ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідні положення Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1пункту169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будьякого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімума для працездатної особи, який на 01.01.2018 рік становив 1762,00 грн..

Судовим розглядом встановлено, що вироком Лозівського місьрайонного суду Харківської області ОСОБА_4 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення злочин, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - 02.01.2018 року на суму 2478,80; 03.01.2018 року на суму 412,50; 04.01.2018 року на суму 1460 грн.; 05.0.2018 року на суму 626 грн.; 06.01.2018 року на суму 1945,50.; 06.01.2018 року на суму 1140 грн..

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогамист. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом № 3886-IXуст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статті 185, 190, 191 фактично містять відсилку дост. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем уст. 51 КУпАП.

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинностіЗаконом № 3886-IXкримінальна відповідальність за статтями185,190,191 ККможе настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицієюст. 51 КУпАП.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.

Частиною 2статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 , засуджена вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України завдала матеріальну шкоду за епізодом від 03.01.2018 року на суму 412,50 грн., за епізодом від 04.01.2018 року на суму 1460,00 грн., за епізодом від 05.01.2018 року на суму 626,00 грн., за епізодом від 06.01.2018 року на суму 1140 грн., тобто менші двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна (менша 1762 грн.), тобто вчинені нею діяння в цій частині відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-карними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засуджену ОСОБА_4 від призначеного покарання та виключити вказані епізоди з вироку на підставі ч. 2 ст. 74 КК Україи.

Сума майнової шкоди, яка була заподіяна засудженою ОСОБА_4 за іншими епізодами зазначеними у вироку Лозівського місьрайонного суду Харківської області, а саме за епізодом від 02.01.2018 року на суму 2478,80 грн., за епізодом від 06.01.2018 року на суму від 1945,50 грн., перевищує розмір неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тому вказані діяння не можуть бути визнані дрібною крадіжкою, а є кримінальними правопорушеннями.

За таких обставин, подання начальника ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» є таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5, ч. 2 ст.74 КК України, ст.ст.369-372,537,539 КПК України,Законом України №3886-ІХ, суд,

У Х В А Л И В:

Подання начальникаДУ «Качанівськавиправна колонія(№54)» про приведення вироку суду стосовно засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити.

На підставіч. 2 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.07.2018 року за епізодом від 03.01.2018 року де вона завдала матеріальну шкоду на суму 412,50 грн., за епізодом від 04.01.2018 року де вона завдала матеріальну шкоду на суму 1460,00 грн., за епізодом від 05.01.2018 року де вона завдала матеріальну шкоду на суму 626,00 грн., за епізодом від 06.01.2018 року де вона завдала матеріальну шкоду на суму 1140 грн. у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати засудженою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.01.2022 року до покарання у вигляді 4 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом семи днів з моменту проголошення.

Cуддя- ОСОБА_1