Рішення

від 11.11.2024 по справі 458/976/24

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий - суддя Ференц Р.І.,

секретар судового засідання Баранишин Д.В.,

Справа № 458/976/24

Провадження №2/458/324/2024

за участі сторін цивільного провадження:

позивачка ОСОБА_1 не прибула,

представник позивачки адвокат Канарєєв І.О.,

відповідач Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області повноважний представник не прибув,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Турка Самбірського району Львівської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.10.2024року через канцелярію Турківського районного суду Львівської області представник позивача адвокат Канарєєв І.О. подав позовну заяву ОСОБА_1 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за заповітом, в якій позивач просить визнати за нею, ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорта на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 08.01.2024року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.

Предметом позову є: визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений спір відповідно до вимог ст.19 ЦПК України належить до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, оскільки ч.1 ст.19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Підсудність є розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Територіальна підсудність є підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Ч.ч.9, 16 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) і позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст..30 ЦПК України.

Окрім цього, ч.7 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Статтею 30 ЦПК України передбачена виключна підсудність, оскільки позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Турківський район Львівської області та утворено Самбірський район (з адміністративним центром у місті Самбір) у складі територій Бісковицької сільської, Боринської селищної, Добромильської міської, Новокалинівської міської, Ралівської сільської, Рудківської міської, Самбірської міської, Старосамбірської міської, Стрілківської сільської, Турківської міської, Хирівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Спірне нерухоме майно заходяться на території Боринської селищної ради Самбірського району і становлять предмет спору.

Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022року №2102-IX, який неодноразово продовжувався і діє на цей час.

Зважаючи на вище вказане, справа підсудна Турківському районному суду Львівської області, оскільки ст.ст.23,28,30 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ СТОРІН ПО СПРАВІ.

Позиція особи, яка подала позов.

Позивачка свої вимоги мотивує тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивачки батько ОСОБА_2 . Після смерті батька залишилося спадкове нерухоме майно - житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок було збудовано батьками позивачки у 1959 році згідно технічного паспорту на вказаний житловий будинок, випискою із погосподарської книги №1 за 2016-2021року с.Карпатське, Турківського (після ліквідації - Самбірського) району Львівської області №327 від 22.05.2024року, рішенням виконавчого комітету Боринської районної ради депутатів і трудящих №451 від 01.08.1958року про дозвіл гр-ну ОСОБА_4 на будівництво нового житлового будинку в с.Гнила, планом відводу присадибної ділянки з проектом забудови гр. ОСОБА_4 , с.Гнила Боринський район Дрогобицької області від 29.12.1958 р., технічним паспортом на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 08.01.2024р. Після смерті матері позивачки, батько позивачки вважається таким, що прийняв спадщину на частку у спільному майні подружжя, оскільки після її смерті вступив у володіння та управління спадковим майном, у тому числі вказаним житловим будинком, в порядку п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР 1963р. Після смерті матері позивачки батько позивачки постійно був зареєстрований та довгий час проживав у вказаному будинку, користувався ним та господарськими спорудами, утримував їх у належному стані, однак останні п`ять років до своєї смерті, у зв`язку із похилим віком та немічністю батько постійно проживав разом з позивачкою у її житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджує довідкою Боринської селищної ради №436 від 26.07.2024року. Батько позивачки при житті склав заповіт, яким все своє майно заповів їй. У встановленому законом порядку, вона звернулася до нотаріуса із заявою про видачу мені свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька, однак 26.09.2024р. нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачкою не було подано правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок та рекомендував звернутися до суду для визнання права власності. Земельна ділянка для будівництва та ОЖБ вказаного будинку була виділена батькові позивачки на підставі рішення виконавчого комітету Боринської районної ради депутатів і трудящих №451 від 01.08.1958року про дозвіл гр-ну ОСОБА_4 на будівництво нового житлового будинку в с.Гнила, планом відводу присадибної ділянки з проектом забудови гр. ОСОБА_4 , с.Гнила, Боринський р-н, Дрогобицької області від 29.12.1958 р. Вказана земельна ділянка для ОЖБ до дня смерті була в постійному користуванні батька позивачки відповідно до виписки із погосподарської книги №1 за 2016- 2021року с.Карпатське Турківського (Самбірського) р-ну Львівської області №327 від 22.05.2024р.

Оскільки при житті ні батько позивачки, ні її мати не виготовили свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно, позивач змушена я змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

Просить визнати за нею, ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорта на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 08.01.2024року.

Позиція відповідача.

Повноважний представник відповідача Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав клопотання, в якому просив суд розглядати справу без їх участі, позов визнають.

Заяви (клопотання) учасників справи.

02.10.2024року через канцелярію Турківського районного суду Львівської області представник позивача адвокат Канарєєв І.О. подав позовну заяву. Разом із позовом подав клопотання про витребування доказів.

07.11.2024року засобами підсистеми «Електронний суд» представник відповідача надіслав клопотання про проведення судового засідання у цивільній справі без представника Боринської селищної ради.

Інших клопотань і заяв від сторін на адресу суду не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.10.2024року прийнятопозовну заявудо розгляду,відкрито провадженняу справі,справу вирішенорозглядати впорядку загальногопозовного провадженняз проведеннямпідготовчого засідання,відкрито підготовчепровадження,призначено підготовчесудове засідання,постановлено викликатив судовезасідання осіб,які берутьучасть усправі,визнано явкусторін посправі всудові засіданняобов`язковою,відповідачу встановленоп`ятнадцятиденнийстрок здня врученняухвали провідкриття провадженнядля поданнявідзиву напозовну заяву,визначено відповідачуп`ятиденнийстрок здня врученняухвали провідкриття провадженняу справідля поданнязаяви іззапереченням протирозгляду справиза правиламиспрощеного позовногопровадження,відповідачу роз`ясненоправо податизустрічний позовв строкпротягом п`ятнадцятиднів здня врученнякопії цієїухвали,встановлено позивачуп`ятиденнийстрок здня отриманнявідзиву дляподання досуду відповідіна відзив,а відповідачу заперечення. Витребувано від приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Федаша М.М., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 : 1)належним чином завірену копію спадкової справи, номер у Спадковому реєстрі 72762966, номер у нотаріуса 139/2024 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) інформацію про те, чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , факт смерті якої зареєстровано виконавчим комітетом Карпатської сільської ради Турківського району Львівської області, актовий запис №11 від 02.06.1989 року.

08.10.2024року Турківським районним судом Львівської області отримано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інформаційну довідку щодо ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 04.00.2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено до судового розгляду по суті цивільну справу, визначено дати судових засідань.

Судові засідання по справі було призначено 04.11.2024року, 08.11.2024року, 11.11.2024року.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.

Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів.

Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки, ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 18.06.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, ОСОБА_2 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Карпатською сільською радою Турківського району Львівської області 11.02.2004.

Мати позивачки ОСОБА_3 до дня смерті проживала разом своїм чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , від її імені заповіт не посвідчувався, рішення про виготовлення права власності на житловий будинок та передачу земельної ділянки в приватну власність не передавалося, що підтверджується довідкою старости села Карпатське Виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 11.07.2024№419.

Батько позивачки ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак через похилий вік і немічність фактично проживав з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою старости села Карпатське Виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області від 26.07.2024№436.

Судом встановлено, що після смерті спадкодавців залишилося спадкове майно - житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищевказаний будинок було збудовано батьками позивачки в 1959 році на законних підставах, що підтверджується випискою із погосподарської книги №1 за 2016-2021року с.Карпатське, Турківського (після ліквідації - Самбірського) району Львівської області №327 від 22.05.2024року, рішенням виконавчого комітету Боринської районної ради депутатів і трудящих №451 від 01.08.1958року про дозвіл гр-ну ОСОБА_4 на будівництво нового житлового будинку в с.Гнила, планом відводу присадибної ділянки з проектом забудови гр. ОСОБА_4 , с.Гнила Боринський район Дрогобицької області від 29.12.1958 р., технічним паспортом на вказаний житловий будинок, виготовлений станом на 08.01.2024р.

За життя спадкодавець 13.01.2004 року посвідчив заповіт.

29.07.2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріусаСамбірського районногонотаріального округуЛьвівської областіФедашаМ.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом в на житловий будинок та господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що приватним нотаріусомСамбірського районногонотаріального округуЛьвівської областіФедашаМ.М. була заведена спадкова справа 139/2024 на на житловий будинок та господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області ФедашаМ.М. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.

Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом судом не встановлено.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст..1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Статті 1216, 1297 ЦК України передбачають право та обов`язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позивачка, як спадкоємець майна спадкодавця підставно просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно.

За таких обставин справи, суд дійшов, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у неї відсутній.

При цьому, сам факт відсутності правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна. А тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 14.08.2019року по справі N 523/3522/16-ц, та в силу положень чю4 ст.263 ЦПК України враховується при прийнятті рішення по справі.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23.01.2013року у справі №6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання права власності на нерухоме майно підлягають задоволенню.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст.82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст.11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб. А згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України в редакції Закону України №2147-8 від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У рішенні Конституційного суду України№12-рп/2013зазначено, що звернення до суду пов`язане з необхідністю сплати судового збору, що впливає на можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованогост.55 Конституції України.

Зазначене відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 року №R(81)7, якою визначено: «утій мірі, вякій судові витрати становлять явну перешкоду доступові доправосуддя, їхтреба, якщо цеможливо, скоротити абоскасувати» (пп.12 п.D).

Питання повернення судового збору регламентовано ст.7 Законом України «Про судовий збір», де передбачено п`ять підстав для повернення сплаченого судового збору: 1)зменшення розміру позовних вимог або внесення суми судового збору у більшому розмірі, ніж було потрібно; 2)повернення заяви або скарги стороні за заявою (клопотанням) заявника; 3)відмова суду у відкритті провадження у справі; 4)залишення заяви або скарги без розгляду; 5)закриття (припинення) провадження у справі в усіх інстанціях.

Відповідно до процесуального кодексу, при винесенні рішення суддя повинен в обов`язковому порядку розподілити судові витрати між сторонами процесу. До судових витрат входить і судовий збір.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно п.11 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.

Згідно долученої до заяви квитанції №46 від 17.07.2024 року вбачається, що позивачем у ТВБВ№10013/21 філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» було оплачено судовий збір у сумі 1211,20грн за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, що становить 1 відсоток ціни позову 137263грн та не є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1211,20грн) і не є більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (15140,00грн) та підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою автоматизованою системою документообігу суду.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, зважаючи на відсутність вимоги позивачки про стягнення з відповідача оплаченого нею судового збору за позовну вимогу, суд не вирішує таку вимогу, не вирішує питання стягнення з відповідача на користь позивачки оплаченого нею судового збору.

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області, про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди у порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерухоме майно, а саме: житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до технічного паспорту на вказаний житловий будинок виготовлений станом на 08.01.2024року.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://tk.lv.court.gov.ua/

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ;

місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ; паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_4 , виданий 14.07.2022 року, орган видачі 4640; РНОКПП (для фізичних осіб) НОМЕР_1 .

Відповідач: Боринська селищна ради Самбірського району Львівської області

юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до ЄДРЮОФОПГФ: АДРЕСА_5 ), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05290787.

Повний текст судового рішення складено 21.11.2024 року.

Суддя Р.І.Ференц