Ухвала

від 25.11.2024 по справі 466/10040/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10040/24

Провадження № 1-кп/466/801/24

У Х В А Л А

25 листопада 2024 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м.Львові в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024141380001175 від 08 серпня 2024 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області, м.Львів, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , котрий 08.11.2022 року засуджений Шевченківським районним судом м.Львова за ст. 186 ч. 2, ст. 70 ч.4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 4 роки, звільнений по відбутті строку покарання 04.06.2024,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

у с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

25.11.2024 прокурор ОСОБА_4 , на адресу суду подала клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів з визначенням розміру застави в межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680,00 грн. (девяносто тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Клопотання вручене обвинуваченому 25.11.2024.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом огляду речей, які вилучені під час затримання особи, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , оглядом DVD-R диску із записами камер відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_2 , а також іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, санкцією ч.4 ст.185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Крім того, ОСОБА_3 ніде не працевлаштований, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку не має, не встановлено тяжких хворіб та інвалідності, які б перешкоджали утриманню останнього під вартою, та свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

В обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зазначає, що ОСОБА_3 не має міцних соціальних зв`язків, на його поведінку ніхто немає впливу, а тому він буде мати можливість переховуватись від слідства та суду з метою ухилення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких.

Вважаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, прокурор просить продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити, не заперечувала щодо розгляду клопотання у відсутності захисника.

Обвинувачений не заперечував щодо клопотання та просив проводити судовий розгляд щодо вирішення клопотання без участі захисника.

Потерпілий в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності.

Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

25.11.2024 прокурор звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09.08.2024 щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів до 06.10.2024 включно з визначенням застави в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680,00 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.10.2024 р. продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 02.12.2024 р. включно з визначенням застави: 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75700,00 грн. (сімдесят пять тисяч сімсот гривень 00 копійок), .

У відповідності до ст.21 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність та передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Так, обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом огляду речей, які вилучені під час затримання особи, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , оглядом DVD-R диску із записами камер відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_2 , а також іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.

Судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров"я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, утриманців, постійного місця роботи або навчання, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.

Аналізуючи вимоги КПК України та наявні в розпорядженні суду документи, які додані прокурором в підтримку заявленого клопотання, суд приходить висновку, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є обґрунтованими та відноситься до тяжких злочинів, згідно ст.12 КК України.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні, при цьому така застава має бути визначена з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд приходить переконання, що розмір застави буде достатній для забезпечення поведінки обвинуваченого та має бути у виді 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що заявлене клопотання прокурора є підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 177,183, 197, 199, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» - на 60 (шістдесят) днів з 25 листопада 2024 року і до 23 січня 2025 року включно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75700,00 грн. (сімдесят пять тисяч сімсот гривень 00 копійок), яка може бути внесена іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

Заставодавець має право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками ;

- не вчиняти інші кримінальні правопорушення;

- здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт гр.України для виїзду за кордон та ін. документи, що дають право виїзду з України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 січня 2025 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчу слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , прокурора Галицької окружної прокуратури ОСОБА_4 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_4 , захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_7 , обвинуваченому ОСОБА_3 та скерувати начальнику державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» /м.Львів, вул.Городоцька, 20/ - для відома.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2024.

Суддя ОСОБА_1