Рішення

від 25.11.2024 по справі 473/2396/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2396/24

РІШЕННЯ

іменем України

"25" листопада 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Ротар М.М., при секретарі Ніколаєнко Г.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом, зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, визнання права власності на частки нерухомого майна в порядку спадкування за законом

встановив

09 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 .

Зазначений будинок належав ОСОБА_4 оскільки рішенням виконкому Вознесенської міської ради № 208 від 23.04.1979 року йому було надано дозвіл на будівництво житлового будинку із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Житловий будинок із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 було побудовано в 1980 році. В експлуатацію житловий будинок із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не здавав. Право власності на житловий будинок із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , так як проживали разом із спадкодавцем на день його смерті.

При зверненні позивача до нотаріуса з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку після смерті ОСОБА_4 йому було відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме майно.

В адміністративному порядку дане питання врегулювати не можливо. Посилаючись на викладене, позивач просив визнати за ним право власності на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 ..

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2024 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

20 червня 2024 року представником відповідачів адвокатом Бінько М.А. подано зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 липня 2024 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, визнання права власності на частки нерухомого майна в порядку спадкування за законом до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом.

23липня 2024року відпозивача ОСОБА_1 надійшла заявапро зменшеннязаявлених позовнихвимог,просив визнати за ним право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він повністю підтримує зменшені позовні вимоги та визнає заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викладені у зустрічній позовній заяві.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх представник адвокат Бінько М.А. не з`явилися, від представника відповідачів адвоката Бінько М.А. надійшла заява, в якій вона спросить розглядати справу без їх участі, не заперечують проти задоволення заявлених позовних вимог та просить задовольнити зустрічні позовні вимоги.

В судове засідання представник відповідача Територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області не з`явився, від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу у його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положеньЦПКрозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов та зустрічний позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вознесенськ помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане 29.07.2023 року).

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями за законом є його син ОСОБА_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 20.08.1977 року), його дочка ОСОБА_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 31.05.1980 року, Витяг з Державного реєстру шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 30.07.2019 р., свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 04.11.2023 року), його дружина ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_5 від 15.03.2017 року).

Спадкоємці прийняли спадщину так як проживали разом із спадкодавцем на час його смерті (Витяг №3806/01/05/07 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, довідка Відділу ведення реєстру Територіальної громади міста Вознесенська управління надання адміністративних послуг апарату Виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 28.12.2023 року).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням виконкому Вознесенської міської ради № 208 від 23.04.1979 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації, що міститься в технічному паспорті на житловий будинок із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , який було виготовлено КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» 03 листопада 2023 року, житловий будинок було побудовано в 1980 році.

Відповідно до довідки КП «Вознесенське МБТІ» №1677 від 29.11.2023 року право власності на житловий будинок із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 не зареєстровано.

При зверненні позивачів до нотаріуса з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок після смерті ОСОБА_4 їм було відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме майно. (довідка роз`яснення завідувача Арбузинської державної нотаріальної контори в.о. Завідувача Першої Вознесенської державної нотаріальної контори №107/02-31 від 15.02.2024 року).

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Ст. 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.

Згідно п. 4Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу УкраїниЦивільний кодекс Українизастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинностіЦивільним кодексом України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 3ст.3Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ таїх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає в зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 15 липня 2019 року у справі № 263/8226/16-ц та від 01 квітня 2020 року у справі № 760/1651/16-ц.

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Отже, оскільки спірний об`єкт побудований спадкодавцем на відведеній для цієї мети земельній ділянці, на підставі відповідного дозволу, будівництво завершене, вказаний об`єкт набув характеристик окремого майнажитлового будинку, прийняття якого в експлуатацію законом не передбачено, а тому увійшов до складу спадщини у якості окремого об`єкта нерухомого майна.

Крім того, відповідно до копії свідоцтва по шлюб, виданого повторно 15 березня 2017 року Вознесенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, вбачається, що позивачка ОСОБА_2 та померлий ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.05.1980 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1ст. 58 Конституції України) нормиСімейного кодексу Українизастосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, нормиСК Українизастосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності.

Оскільки майно набуте протягом 1979-1980рр., тобто в період чинностіКодексу про шлюб та сім'юУкраїни, його правовий режим повинен визначатись відповідно до положень цьогоКодексу.

Відповідно дост. 22 КпШС України, який діяв на момент побудови житлового будинку, майно, нажите подружжям під час шлюбу, визнається його спільною сумісною власністю, і кожен з подружжямає рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно положеньст. 28 КпШС України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Відповідно до ч. 1, ст. 71 Закону України «Про нотаріат», у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано наполовину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи встановленіобставини,житловий будинок АДРЕСА_1 є спільноюсумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ,оскільки фактичнобув набутийу власністьпомерлим вперіод шлюбу,відтак,частка позивачки ОСОБА_2 в спільномумайні подружжястановить 1/2.

Інша частка житлового будинку, належна померлому ОСОБА_4 підлягає спадкування в загальному порядку між трьома спадкоємцями.

Згідност. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст.ст.1217,1223 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК Українидля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці за законом, належним чином прийняли спадщину після смерті чоловіка та батька ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та з врахуванням неможливості оформлення спадкоємцями своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, та відсутність належного правовстановлювального документа на будинок у власника, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість визнання за спадкоємцями права власності на належні їм частки в житловому будинку.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, визнання права власності на частки нерухомого майна в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в спільній сумісній власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.М. Ротар