Справа № 477/2846/24
Провадження № 2/477/1454/24
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2024 року м. Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Полішко В.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на житловий будинок,
В С Т А Н О В И В:
11 листопада 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить припинити право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виділивши їй - ОСОБА_1 , у приватну власність 2/3 частини будинку та визнати її окремим самостійним об`єктом нерухомого майна.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з цілого житлового будинку, зазначеного літ.А -1 житловий будинок, загальною площею 51,5 кв.м.; з надвірними господарчими та побутовими спорудами: літ. К котельня, літ Л-гараж, літ Т1 сарай, літ. М-альтанка, літ. ппд погреб, І-замощення, ІІ- відмостка, №10 хвіртка, № 11- огорожа, № 12 хвіртка, № 11 огорожа, №12 хвіртка, №3 ворота, № 4-огорожа, № 6 басейн, № 9 огорожа.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали вважаю, що позовна заява подана позивачем без додержання вимог статі 175 ЦПК Україниі підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 5 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як зазначено в частині 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяв.
Як вбачається зі змісту позову, позивач, як на підставу звернення до суду посилається на те, що є власником 2/3 частини вищевказаного житлового будинку. 1/3 частина належить ОСОБА_2 та на сьогодні виділена в окрему адресу. Оскільки позивач позбавлена можливості виділити належну йому частку спірного житлового будинку в окрему одиницю, вона змушена звернутися до суду з цим позовом.
Так, позивачем заявлено вимогу щодо виділення їй у приватну власність 2/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . В той же час, з огляду на долучені до позову документи, (витяг про державну реєстрацію від 19 вересня 2012 року № 35551974, довідку КП ММБТІ від 16 вересня 2024 року № 2-7437) позивач є власником 2/3 частини вказаного житлового будинку та саме за нею зареєстровано право власності на вказану частку.
Згідно з частиною першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Відповідно до частини третьої статті 358ЦКУкраїни кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з частинами першою, другою статті 364ЦКУкраїни співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПКУкраїни при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17, зроблено висновок про те, що «відповідно до статті 367ЦКУкраїни майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.
Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
З доданих документів вбачається, що об`єкт нерухомості належав двом співвласникам. Частка відповідача виділена в натурі та їй присвоєна окрема адреса. В той же час, позивач у позові посилається на норми, що регулюють питання щодо спільної часткової власності, та заявляє вимоги саме щодо виділення їй у приватну власність 2/3 частини будинку.
В зв`язку з викладеним, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог або обґрунтувати підстави звернення до суду з вимогами про виділ частки майна.
Крім цього, необхідно послатися на докази, яким чином та на підставі чого був проведений розподіл майна між колишнім власником 1/3 частини будинку ОСОБА_3 та нею.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 185 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на житловий будинок - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків заяви у спосіб, визначений в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі невиконання вимоги суду у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Відповідно до ст.ст.354-355ЦПК України ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня одержання позивачем її копії.
Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних ПоложеньЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.
Суддя В.В.Полішко
Суд | Жовтневий районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123264419 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Жовтневий районний суд Миколаївської області
Полішко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні