Ухвала

від 25.11.2024 по справі 712/13922/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/13922/24

Провадження № 2/712/3949/24

25.11.2024 м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя вважає, що вищевказаний позов належить залишити без руху за таких підстав.

Згідно з ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією з позовних вимог позивача є позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Чинним цивільним процесуальним законодавством України передбачено, що спір щодо позбавлення батьківських прав підсудний суду за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання або перебування, фізичної особи до якої подали позов (відповідача) (правила загальної підсудності ст. 27 ЦПК України), та не передбачає альтернативної підсудності щодо можливості розгляду вказаної справи за зареєстрованим місцем проживання позивача, на утриманні якого перебуває неповнолітня дитина (ст. 28 ЦПК України).

Звертаючись з даною позовною заявою до суду, позивач вказує, що адресою місця реєстрації відповідача є м. Тернопіль. Жодних доказів, які б підтвердили територіальну підсудність справи Соснівському районному суду м. Черкаси, а саме відомостей про зареєстроване місце проживання або перебування відповідача на відповідній території, позивачем не надано.

Згідно з отриманої судом відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №916744 від 21.11.2024 зареєстрованим місцем проживання відповідача є селище Підволочиськ Тернопільської області.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, оскільки позивачем не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження зареєстрованого місця проживання відповідача та/або наявності рухомого чи нерухомого майна, зареєстрованого на відповідача, що в даному випадку є обов`язковою обставиною для визначення підсудності даного спору місцевому загальному суду з урахуванням положень ЦПК України.

Постановляючи таку ухвалу, суд виходить також з того, що згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Також із змісту позовних вимог вбачається, що позивач, окрім позбавлення батьківських прав просить суд стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини та розірвати шлюб.

Вказані вимоги не є однорідними чи похідними одна від одної, тобто, вирішення позовних вимог не залежить від вирішення одна від одної та потребують встановлення різних обставин, дослідження різних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пунктом першим частини четвертої статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Однак, у позові не наведено виклад обставин та мотивів, з огляду на які позивачкою об`єднано неоднорідні та не похідні вимоги, а саме: про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав.

Проте розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

За таких обставини вказані позовні вимоги, не можуть бути розглянуті в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу, стягнення аліментів і позбавлення батьківських прав), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні.

Однак, якщо позивач вбачає раціональні підстави розгляду таких вимог саме в одному проваджені, то має обґрунтувати суду таку необхідність.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України залишення позовної заяви без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав залишити без руху.

Надати позивачці десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачці.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська