Рішення

від 25.11.2024 по справі 488/583/22

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/583/22

Провадження № 2/488/240/24 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

25.11.2024 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Волошиної Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Центр технологій "Вік", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

Встановив:

16.02.2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ "Центр технологій "Вік" на його користь грошові кошти у сумі 21 225,01 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, також витрати на сплату судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 06.04.2021 року, близько 10:35 год., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "КС 35715 Вантажний Автокран 10-20-С", рухався у м. Миколаєві, поблизу просп. Центральний, 286, на кільцевому перехресті, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою і під час руху, при виконанні перестроювання у сусідню смугу не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з іншим т/з - мотоцикл BAJAJ PULSAR 180DTS-І, під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямі. При цьому ОСОБА_2 порушив вимоги пп. 2.3 б, 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний позивачеві т/з - мотоцикл марки BAJAJPULSAR180DTS-І отримав значні механічні пошкодження.

Позивач вказав, що мотоцикл BAJAJPULSAR180DTS-І був куплений ним 10.03.2021 року, тобто на час скоєння ДТП він був у використанні менше місяця.

Центральним районним судом міста Миколаєва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Маючи поліс ОСЦПВ ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", позивач звернувся до вказаної страхової компанії з заявою про відшкодування збитків.

21.10.2021 року, на рахунок позивача вказаною страховою компанією було зараховано суму відшкодування збитків у розмірі 34 214,99 грн. Додатково страхова компанія надала позивачу листа № 201-31 від 27.01.2022 року, звіт № 1901/10-21 від 07.10.2021 року та звіт № 19/10-21 від 07.10.2021 року. Згідно вказаного листа та звітів, вартість відновлюваного ремонту мотоциклу позивача перевищує його вартість до настання ДТП. Тобто, на підставі висновку вказаної страхової компанії, транспортний засіб вважається фізично знищеним.

Позивач зазначає, що вартість мотоцикилу BAJAJPULSAR180DTS-І на час подання позову становить 1980 доларів США, що еквівалентно 55 440,00 грн. та з урахуванням суми, яку сплатила страхова компанія у розмірі 34214,99 грн., відповідачі мають сплатити на користь позивача 21225,01 грн.

Ухвалою судді Лазаревої Г.М. від 18.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами загального позовного провадження.

Суддя Лазарева Г.М не відправляла правосуддя з 10.03.2022 року та наказом голови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.04.2023 року суддя ОСОБА_3 звільнена у відставку та відрахована зі штату суду з 11.04.2023 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 року дана цивільна справа була передана до провадження судді Селіщевої Л.І.

Ухвалою судді від 06.06.2023 року суддею Селіщевою Л.І. справу прийнято до провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання неодноразово не з`являлися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Від відповідача - ТОВ "Центр технологій "Вік" до суду надійшли пояснення, в яких він не визнав позовні вимоги через їх недоведеність та безпідставність, а також просив не розглядати справу у його відсутність. Разом із цим, будучи неодноразово повідомленим про час та місце судового засідання, представник відповідача - ТОВ "Центр технологій "Вік" у жодне із судових засідань, призначених по справі, не з`явився та не повідомив причин неявки. За такого суд вважає його неявку такою, що не має поважних причин, і вважає можливим розглянути справу у його відсутність. Крім цього, ознайомившись з письмовими поясненнями відповідача (а.с. 27-29), суд вважає, що за своїм змістом вони є відзивом відповідача, у якому він відповідно до ст. 178 ЦПК України виклав свої заперечення проти позову та правову оцінку позовним вимогам. При цьому відповідач не надавав до відзиву доказів, документів, та не заявляв відповідних клопотань, тому суд розглядає справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані письмові докази, та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.06.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно вказаної постанови, 06.04.2021 року, близько 10:35 год., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "КС 35715 Вантажний Автокран 10-20-С", рухався у м. Миколаєві, поблизу просп. Центральний, 286, на кільцевому перехресті, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою і під час руху, при виконанні перестроювання у сусідню смугу не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з іншим т/з - мотоцикл BAJAJ PULSAR 180DTS-І, під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямі. При цьому ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 б, 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України. Внаслідок вказаної ДТП транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а згідно ст. 30 - транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Верховний Суду постановівід 20.10.2021року усправі №205/1314/16-цпро застосуванняст.30ЗУ №1961-IVдійшов висновку,що уразі якщовласник транспортногозасобу незгоден ізвизнанням транспортногозасобу фізичнознищеним,йому відшкодовуєтьсярізниця міжвартістю транспортногозасобу дота післяДТП,а такожвитрати зевакуації транспортногозасобу змісця цієїпригоди.Якщо жтранспортний засібвизнано фізичнознищеним,відшкодування шкодиздійснюється урозмірі,який відповідаєвартості транспортногозасобу доДТП тавитратам зевакуації транспортногозасобу змісця дорожньо-транспортноїпригоди.Право назалишки транспортногозасобу отримуєстраховик (моторнетранспортне страховебюро),або іншаособа,яка відповідаєза завданушкоду.

Враховуючи викладені норми закону, суд знаходить вимоги позивача щодо відшкодування шкоди у розмірі вартості мотоциклу на час подання позову безпідставними. Судом також встановлено, що страхова компанія позивача ПрАТ СК "ПЗУ Україна", в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність власника мотоциклу, 21.10.2021 року здійснила страхову виплату на його користь в сумі 34 214,99 грн. (з урахуванням комісії). Як вбачається з листа ПрАТ СК "ПЗУ Україна" та згідно Звіту експерта № 19/10-21 "Про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу" ринкова вартість транспортного засобу BAJAJ PULSAR 180DTS-І д.р.н. НОМЕР_1 на момент страхового випадку становить 41140,18 грн.; вартість відновлювального ремонту BAJAJ PULSAR 180DTS-І д.р.н. НОМЕР_1 становить 75138,93 грн. Тобто, транспортний засіб вважається фізично знищеним. Згідно Звіту №1901/10-21, вартість залишків транспортного засобу BAJAJ PULSAR 180DTS-I д.р.н. НОМЕР_1 становить 6925,19 грн. (вартість ТЗ після ДТП). Отже сумастрахового відшкодуваннябула розрахованавиходячи зрізниці міжринковою вартістюмотоцикла намомент ДТПта вартістюйого залишків. Результати вищевказаних звітів, розрахунок суми страхового відшкодування, як і його розмір позивачем не оспорювались. Таким чином, позивач отримав страхове відшкодування від страхової компанії не у розмірі дійсного матеріального збитку (тобто вартості пошкодженого автомобліля до ДТП), а в розмірі різниці між цією вартістю та залишковою вартістю ТЗ, тобто позивач не погодився із визначенням транспортного засобу фізично знищеним.

Проте позивачем не надано суду даних, де саме пребувають залишки мотоцикла і чи не розукомлектовані вони, чи зберігаються в тому вигляді, що і на момент проведення експертизи. При цьому в позовній заяві позивачем визнається, що мотоцикл є фізично знищеним. За вказаних обставин, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди (вартістю мотоциклу на дату звернення до суду із позовом) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а тому відмовляє в задоволенні позову. Також,щодо відповідальності ОСОБА_2 за шкоду,заподіяну внаслідокДТП,суд вважаєза необхіднезазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 року № 4 не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим роботодавцем в регресному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Позивач зазначає, що власником транспортного засобу "КС 35715 Вантажний Автокран 10-20-С", яким керував ОСОБА_2 , є Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технологій "Вік". Водій ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Центр технологій "Вік".

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.09.2019 р. у справі № 909/1189/17, під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.

Покладання відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливе лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини 3 та 4 ст. 1187 ЦК України).

Отже, аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Суд зауважує, що доказів того, що транспортний засіб належить ТОВ "Центр технологій "Вік", а відповідач ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з підприємством суду не подано. Натомість в матеріалах справи наявні пояснення відповідача ТОВ "Центр технологій "Вік", в яких він не заперечує вказаних обставин.

Виходячи із викладеного, не вбачається правових підстав для покладення на відповідачів солідарного обов`язку щодо відшкодування збитків позивачеві внаслідок ДТП.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна правова норма міститься у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких інших фактичних обставин, які б мали значення для правильного вирішення спору між сторонами, суд не встановив.

У зв`язку із наведеним, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставівикладеного,керуючись ст.12-13,141,258-259,265,268,354ЦПК України,суд,

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою вiдповiдальнiстю"Центртехнологій "Вік", ОСОБА_2 провідшкодування шкоди- відмовити.

Рішення можебути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технологій "Вік", адреса: м. Миколаїв, провул. Івана Франка, 6-Б, ЄДРПОУ 33437218.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.І.Селіщева