Рішення

від 25.11.2024 по справі 754/6906/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5456/24

Справа №754/6906/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Перший експертний центр» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 29 від 15.08.2012) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр», в свою чергу ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло даний житловий будинок на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2012. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , з якою 22.06.2012 укладено договір № 1585/1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Однак, згідно розрахунку заборгованості б/н від 18.04.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки власника квартири АДРЕСА_2 у відповідача існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 22 607,95 грн. за період з 01.04.2021 по 31.03.2024. На даний час заборгованість не оплачена та завдає збитків Товариству, у зв`язку із чим здійснюється нарахування інфляційних втрат в сумі 461,06 грн. та 3 % річних у сумі 228,76 грн. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача вищевказані суми, а також судові витрати.

У відповідності до ухвали Оболонського районного суду м.Києва від 17.06.2024 вказану позовну заяву передано до Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 16.08.2024 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим місцем проживання.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялась належним чином, відзив на позовну заяву не подала та не повідомла причини його неподання, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, позивач вказує, що ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житлові будинки на подальшу експлуатацію та обслуговування від ПАТ «ХК «Київміськбуд», що підтверджується протоколом №29 від 15.08.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», як правонаступник ПАТ «ХК «Київміськбуд» з 15.08.2012 року є виконавцем послуг з утримання будинків за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ТОВ «Перший український експертний центр» та відповідач уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 1585/1 від 22.06.2012.

У будинку, зокрема і квартирі за вищевказаною адресою позивачем безперебійно надавались житлово-комунальні послуги.

Відповідач, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, згідно зі ст.ст. 156, 162 ЖК Української РСР зобов`язана не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Згідно з розрахунком заборгованості б/н від 18.04.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою відповідача утворилась заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 22 607,95 грн. за період з 01.04.2021 по 31.03.2024.

Згідно зі ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренд) квартири, комунальні та інші послуги».

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закон у обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України, власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Стаття 526 ЦК України, вказує на те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості.

Наданий позивачем розрахунок суд приймає, оскільки він містить відомості щодо періоду заборгованості, розміру нарахованих відповідачу сум, здійснений на основі норм чинного цивільного законодавства та він не спростований відповідачем.

Згідно із ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням,проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦПК україни боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача за неналежну сплату грошових коштів на утримання квартири АДРЕСА_2 суму інфляційних нарахувань у розмірі 461,06 грн. та 3% річних у розмірі 228,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для надання професійної правничої допомоги позивач уклав з адвокатом Бондар Юлією Юріївною Договір № б/н про надання правової допомоги від 01.04.2024.

Відповідно до умов Договору № б/н про надання правової допомоги від 01.04.2024р. гонорар за надану правничу допомогу становить 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «Перший український експертний центр» здійснювала адвокат Бондар Ю.Ю. на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 01.04.2024; Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ХС000328; Актом приймання-передачі наданих послуг від 07.05.2024.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 5 000,00 грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки в матеріалах справи відсутній детальний опис виконаних робіт, з матеріалами справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, оскільки адвокатом завищений обсяг часу на підготовку і подання позову до суду. До того ж справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки не відноситься до складних.

Однак, беручи до уваги, що рішенням суду позов задоволено, чим відновило порушене право позивача, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача. Але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і тому вважає, що необхідно зменшити розмір стягнень з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу до суми 3 000,00 грн, яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 322, 509, 526, 610 ЦК України, ст. ст. 68, 156,162 ЖК України, п. 3 п.п.5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 12, 81, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 354, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 22 607,95 грн., інфляційні витрати у розмірі 461,06 грн.,3 % річних у розмірі 228,76 грн., судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», код ЄДРПОУ 36844047, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс № 1004.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 25.11.2024.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон