Рішення

від 25.11.2024 по справі 482/2549/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.11.2024

Справа № 482/2549/23

Номер провадження 2/482/352/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., секретаря судового засідання Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підтвердження позовних вимог позивач вказав, що ТОВ "АІА ФІНАНС ГРУП" та ОСОБА_1 уклали Договір про надання кредиту № 1776609 від 13.10.2018 р.

Даний договір укладено в електронному вигляді на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі - Оферта), що опублікована на веб-сайті credit365.ua, підписана електронним цифровим підписом Позивача 06.09.2018 р. та Заявки на отримання кредиту Відповідача № 1776609 від 13.10.2018 р. (далі - Заявка) на обраних Відповідачем умовах, які акцептовані Відповідачем 13.10.2018 р., шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205, ст. 638, ст. 639 Цивільного Кодексу України).

Відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 5000,00 грн, сума заборгованості за строковими процентами за період з 13.10.2018 року по 12.11.2018 року становить 1583 грн (зафіксована договором вартість). Проценти в період прострочення розраховуються на підставі п. 2.11 договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України від дати прострочення за період з 13.11.2018 року по 23.02.2023 року включно та складають 89925 грн, інфляційні втрати 3074,62 грн, а разом 99582,62 грн.

Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача кредитної заборгованості.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань від неї до суду не надходило, відзив не подано.

У зв`язку з неявкою відповідача та не надання відзиву, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13.10.2018 року відповідач звернулася до позивача - ТОВ «АІА Фінанс Груп» із заявкою №1776609 (пропозиція (оферта) укладення договору про надання кредиту), підписаною електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до якої просила товариство надати їй кредит на умовах, обраних нею згідно з пропозицією (офертою) укладення договору про надання кредиту, з умовами якої ознайомлена та погоджується, та просила надати кредит на зазначених умовах: сума кредиту - 4000,00 грн; строк повернення кредиту - 30 днів; процентна ставка (% від суми кредиту в день) - 1,06%; реальна річна процентна ставка за кредитом у % - 385%; очікувана сукупна вартість кредиту (проценти) у грн - 1583грн; загальна сума до повернення (проценти і кредит) у грн - 6583 грн.

Відповідно до умов пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, зокрема, заявка вважається погодженою кредитором у випадку перерахування грошових коштів у сумі кредиту згідно з погодженою заявкою на рахунок позичальника; в призначенні платежу при цьому повинен бути вказаний номер заявки, за якою перераховано суму кредиту; кожна підписана позичальником і погоджена кредитором заявка є окремим договором кредиту.

Відповідно до умов договору, викладених у розділі ІІІ пропозиції (оферти), кредитор надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитору кредит та сплатити нараховані проценти на умовах, передбачених договором та погодженою кредитором заявою позичальника; кредит надається з метою використання грошових коштів для особистих потреб позичальника (пункти 1.1., 1.2.).

Договір укладається за кожною окремою погодженою заявкою позичальника на строк кредиту, визначений у заявці (п.2.1.).

Граничні строки повернення кредиту становить від 7 (семи) до 30 (тридцяти) днів, але в будь-якому випадку до 1 місяця з моменту отримання кредиту (п.2.3.).

Датою надання кредиту вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позичальника. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у день надання кредиту. Кредит надається на визначену позичальником кількість днів в межах строку від 7 (семи) до 30 (тридцяти) календарних днів, але у будь-якому випадку - до одного місяця (пункти 2.6., 2.7.).

Ціна кредиту за договором залежить від строку користування кредитом і обчислюється у відсотках від суми кредиту за кожний день використання грошових коштів. У договорі вказаний розмір процентної ставки, в залежності від якої визначається ціна кредиту, якщо інше не обумовлено сторонами у додатку до договору (п.2.8.).

Проценти нараховуються на суму кредиту, зазначену в погодженій кредитором заявці позичальника в день отримання кредиту на весь строк користування кредитом (п.2.9.).

Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, визначені згідно з п.2.8. договору, в останній день строку користування кредитом (п.2.10.).

Починаючи з другого дня за останнім днем строку користування, кредитом процентна ставка за користування кредитом нараховується щоденно і становить 1,5% від суми кредиту за кожен день з моменту закінчення строку користування, до моменту фактичного повернення кредиту. Обов`язок сплати процентів згідно з даним пунктом договору виникає у позичальника в день, наступний за днем їх нарахування (п.2.11.).

Сторони договору погодили, що на підставі ст. 259 ЦК України позовна давність за всіма зобов`язаннями сторін, що виникають з умов договору, в тому числі щодо сплати неустойки, процентів та відшкодування збитків становить 5 (п`ять) років (п.5.2.).

У випадку припинення дії, або закінчення строку дії договору, сторони не звільняються від обов`язку виконання зобов`язань, що виникли під час його дії; при цьому непогашені грошові зобов`язання повертаються стороною, що прострочила з урахуванням положень п. 2 ст. 625 ЦК України, з процентами у розмірі згідно з п.2.11 договору (п.7.4.).

Відповідач ОСОБА_1 отримала суму кредиту у розмірі 5000,00 грн. 13.10.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним ст. 1055 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1 та 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом.

Згідно з положеннями ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до положень ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред`являються.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вищевказану суму позики та відсотки ОСОБА_1 у встановлений договором строк позикодавцю не повернула і не сплатила, а відтак з неї на користь позивача підлягає стягненню 5000грн. тіла кредиту та 1583 грн. відсотків за користування кредитними коштами.

Вирішуючи питання про стягнення боргу із врахуванням індексу інфляції, суд застосовує положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 1321,80 грн. за період з 13.11.2018 року по 23.02.2022 року.

Щодо стягнення відсотків згідно п.2.11 Договору та ст.625 ЦК України суд виходить із наступного.

Умовами договору сторони передбачили порядок нарахування позичальнику відсотків після закінчення строку кредитування (п.2.11 Договору).

Проте, наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як пунктом 2.10 Договору встановлено що позичальник зобов`язаний повернути Кредит та сплатити проценти за Кредитом, визначені згідно п. 2.8 Договору, в останній день строку користування Кредитом (тобто 12.11.2018 року).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, за умовами договору сторони погодили строк його дії до 12.11.2018 р., тому, починаючи із зазначеної дати, позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.

При цьому, в охоронних правовідносинах, права та інтереси позивача забезпечуються нормою ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов`язання. Отже, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинено.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність у позовній заяві обґрунтування і розрахунку відсотків нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку що вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 відсотків згідно п.2.11 Договору та ст.625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі ?7904,8?0 грн. з яких 5000 грн. тіло кредиту, 1583грн. відсотки та 1321,80 інфляційні втрати.

Надаючи оцінку заявленому позивачем розміру витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

10 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 820/479/18, дійшов висновку про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У іншій постановіу справі№ 922/3812/19від 09грудня 2021року ВерховнийСуд зробиввисновок,що визначаючирозмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціїгонорару адвокатаіншою стороною,суди маютьвиходити зівстановленого усамому договорірозміру та/абопорядку обчисленнятаких витрат,що узгоджуєтьсяз приписамист.30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність».У разівідсутності утексті договорутаких умов(пунктів)щодо порядкуобчислення,форми таціни послуг,що надаютьсяадвокатом,суди,в залежностівід конкретнихобставин справи,інших доказів,наданих адвокатом,використовуючи своїдискреційні повноваження,мають правовідмовити узадоволенні заявипро компенсаціюсудових витрат,задовольнити їїповністю абочастково.

Суд також враховує позицію Верховного Судувикладену упостановах ВерховногоСуду усправі №905/1795/18від 07листопада 2019року тау справі№ 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надаючи оцінку витратам по окремим позиціям у звіт про надання правової допомоги суд звертає у вагу на те, що вартість виконаних робіт 9825,40грн. включає в себе: вивчення матеріалів, аналіз судової практики, розрахунок позовних вимог, підготовку позовної заяви.

Враховуючи типовістьдля позивачата йогопредставника поданого позовуі наданихдо судудоказів (досудів Україниподано низкуоднотипних позовнихзаяв закредитним договорамиукладеними міжТОВ «АІАФІНАНС ГРУП»та фізичнимиособами,часткове задоволенняпозову,те щопредставник позивачау судовихзасіданнях фактичноприсутній небув,суд приходитьдо висновку,що заявленівитрати направничу допомогує неспіврозмірними зі складністюсправи,витраченим адвокатом часом та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд приходить до висновку що заява про компенсацію судових витрат підлягає задоволенню частково на суму 4000 грн.

Судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 213,05 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ41184403, (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська,15/1Б), заборгованість сумі ?7904 (сім тисяч дев`ятсот чотири) грн. 8?0 коп.

У задоволенні позову у іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ41184403, (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська,15/1Б) 4213,05 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко