Ухвала

від 25.11.2024 по справі 754/11988/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5616/24

Справа № 754/11988/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

за участі : представника відповідача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та способу участі у вихованні,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

11 вересня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та способу участі у вихованні.

До підготовчого розгляду справи, призначеного на 10 жовтня 2024 року та 25 листопада 2024 року позивач, представник позивача не з`явились, про час та місце судового розгляду сторона позивача була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка представника позивача (а.с. 52 том 2) та заяви про відкладення розгляду справи. Заяв про розгляд справи за відсутності позивача (представника позивача) до суду не надходило.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, судом враховуються відповідні положення законодавства, згідно яких п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача. Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами. Положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням ст. 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, при повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 121 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв`язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач (заявник) має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

З огляду на те, що позивач (представник позивача) повторно не з`явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за її відсутності, а відтак, вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 25 листопада 2024 року.

Суддя