Рішення

від 14.11.2024 по справі 490/5331/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2624/2024 Справа № 490/5331/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді: Гуденко О.А.,

за участю секретаря Вознюк Д.І., прокурора ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопровадження цивільнусправу запозовом заступникакерівника Окружноїпрокуратури містаМиколаєва вінтересах державив особіУправління Державногоагентства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уМиколаївській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням рибному господарству,-

В С Т А Н О В И В:

24.06.2024 року Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача шкоду заподіяному навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом в розмірі 28 1469грн. на користь держави.

В обгрунтування позову позивач вказує, що вироком Вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.12.2023 у справі № 490/11686/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Судом встановлено, що 08.10.2023 близько о 18:20 год., ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, прибув до узбережжя річки Південний Буг, поблизу мікрорайону Матвіївка у м. Миколаєві, де використовуючи завчасно підготовлені 2 мессинові (тискова) сітки довжиною 40 м висотою 1,8 м вічко 35 мм на металевому човні без бортових номерів марки «Малютка» з двома веслами відплив на невстановлену під час досудового розслідування відстань та встановив вказані сітки з метою незаконного вилову риби для своїх особистих потреб

У подальшому, а саме 18.10.2023 приблизно о 18.30 ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаних риболовних сіток, здійснив незаконний вилов водних біоресурсів, які разом із сітками, прибувши на човні до узбережжя ріки Південний Буг поблизу мікрорайону Матвіївка у м. Миколаєві, витягнув із води на берег, та в подальшому був зупинений працівниками Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області та працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_2 в результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, забороненим знаряддям лову - риболовними сітками, порушив вимоги п.1 Розділу IV та п.2 Розділу «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом №700 від 19.09.2022 Міністерства аграрної політики та продовольства України, ст.26, 34 ЗУ «Про тваринний світ»

Позивач вказує, що унаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_2 незаконно добув цінний вид риби, а саме «Тарань» у кількості 115 од., «Окунь » у кількості 31 од., «Судак звичайний» у кількості 1 од., що відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам в розмірі 281 469 грн. Під час розгляду кримінального провадження цивільний позов прокурора в інтересах держави до ОСОБА_2 про стягнення шкоди у розмірі 281 469 грн. не заявлявся.

Вирок Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.12.2023 у справі №490/11686/23 відповідачем не оскаржувався та набрав законної сили. В добровільному порядку шкоду відповідачем дотепер не відшкодовано.

Представник позивача в судове засідання не з`явивися, повідомлявся судом належним чином.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з викладених у позові підстав та просив задовольнити позов в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач усудове засідання повторно не з`явився, належним чином був повідомлений, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи.

Судом ухвалено про заочний розгляд справи в порядку ст. 280-281 ЦПК України.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом дослідженовирок Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.12.2023 у справі № 490/11686/23 , згідно якого ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. З вироку вбачається, що 08.10.2023 близько о 18:20 год., ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, прибув до узбережжя річки Південний Буг, поблизу мікрорайону Матвіївка у м. Миколаєві, де використовуючи завчасно підготовлені 2 мессинові (тискова) сітки довжиною 40 м висотою 1,8 м вічко 35 мм на металевому човні без бортових номерів марки «Малютка» з двома веслами відплив на невстановлену під час досудового розслідування відстань та встановив вказані сітки з метою незаконного вилову риби для своїх особистих потреб

У подальшому, а саме 18.10.2023 приблизно о 18.30 ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаних риболовних сіток, здійснив незаконний вилов водних біоресурсів, які разом із сітками, прибувши на човні до узбережжя ріки Південний Буг поблизу мікрорайону Матвіївка у м. Миколаєві, витягнув із води на берег, та в подальшому був зупинений працівниками Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області та працівниками поліції.

Судом досліджено висновок спеціаліста у кримінальному провадженні №12023153020000433 Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області від 11.10.2023, незаконним виловом з річки Південний Буг водних біоресурсів заподіяна істотна шкода рибним запасам України і дані дії неминуче вплинуть на якість відтворення популяції зазначеного виду водних біоресурсів. Розмір заподіяної шкоди рибним запасам України внаслідок порушення природоохоронного законодавства в результаті незаконного вилову риби по видам та в кількості: «Тарань» - 115 од., вартістю 179 860 грн., «Окунь» у кількості 31 од., вартістю 98 022 грн., «Судак звичайний» у кількості 1 од., вартістю 3 587 грн., що відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам.

Частиною 1статті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно до ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Стаття 19 Конституції Українивстановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дорішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової владиКонституціїта законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Отже, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Положення пункту 3 частинистатті 131-1 Конституції Українивизначають, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано устатті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У той же час, нераціональне і таке, що суперечить вимогам чинного законодавства використання природних ресурсів, у тому числі водних живих ресурсів, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в Україні. Отже, правовідносини щодо охорони навколишнього природного середовища становлять суспільний інтерес, а незаконне використання природних ресурсів такому суспільному інтересу не відповідає.

У дійсних правовідносинах сторін, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області, основним завданням якого відповідно до Положення про управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області, затвердженого наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 15.02.2024 №77, є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, меліорації земель.

Управління забезпечує здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів, а також має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у сфері відшкодування шкоди, завданої водним живим ресурсам, прокурором до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області скеровано запит від 02.02.2024 про надання інформації щодо пред`явлення або запланованих заходів щодо пред`явлення позову про стягнення завданої шкоди.

Листом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області від 22.02.2024 повідомлено про відсутність позову до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої водним живим ресурсам. Заходів для відшкодування шкоди у судовому порядку не заплановано.

Як обгрунтовує звернення до сууд з вказаним позовом прокуратура, попри очевидність допущеного відповідачами правопорушення, Миколаївським рибоохоронним патрулем самостійно не вжито вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих ресурсів. Відповідно позов про стягнення з ОСОБА_2 збитків до суду не заявлено, у зв`язку із чим, кошти до місцевого бюджету до цього часу не відшкодовано, що призводить до неможливості виконання відповідних природоохоронних та соціальних програм.

На виконання свого обов`язку щодо зобов`язанння попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень Окружною прокуратурою м. Миколаєва 19.06.2024 повідомлено Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області про звернення окружною прокуратурою до суду з позовною заявою щодо відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушення рибному господарству на суму 281 469 грн.

Таким чином, оскільки уповноважений орган неналежно виконує обов`язки із захисту інтересів держави, наявні підстави для звернення прокурора до суду з таким позовом в межах своєї компетенції, передбаченої статтею 1311 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст.56 ЦПК України.

Таким чином, на даний час наявні підстави і визначена законом можливість для пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Миколаївського рибоохоронного патруля до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої злочином, поза межами кримінального провадження.

Відповідно дост.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Крім цього, згідно ізст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Положеннями п. п. «а», «б» абз. 1ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища`встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів`надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно ізст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Стаття 63 Закону України «Про тваринний світ», передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Разом з тим, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься устатті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди.

За встановлених судом обставин, враховуючи доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 249 КК України, відсутність жодних заперечень відповідача проти заявлених позовних вимог, наявність належних доказів щодо розміру заподіяної шкоди, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної рибному господарству України в розмірі 281469 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно достатті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий в розмірі 2814,69 грн.

Керуючись ст.ст.6,7,10,12,13,81,89,141,258,259,263-265,353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступникакерівника Окружноїпрокуратури містаМиколаєва вінтересах державив особіУправління Державногоагентства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уМиколаївській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням рибному господарств -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом в сумі 281 469 грн. на користь держави (розрахунковий рахунок: UA488999980333109331000014483, ЕАП на МФО 899998, ЄДРПОУ - 37992030, отримувач - Миколаїв.ГУК/Централ.рн/24062100, код доходів - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 2814,69 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2024 року

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО