Ухвала

від 21.11.2024 по справі 490/9482/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/9482/24

н\п 2-н/490/2616/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІС-Центр С» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ЛІС-Центр С» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 5 ст. 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про реєстрацію осіб, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований лише боржник 1 - ОСОБА_1 .

Разом з тим, згідно інформації, наданої відділом обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Миколаївській області, боржник 2 - ОСОБА_2 зареєстрованим в Миколаївській області не значиться.

Тобто, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання одного із боржників.

Зазначене вище виключає можливість дійти безспірного висновку про обов`язок одного з боржників сплачувати за спожиту електричну енергію за вказаною заявником адресою.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ч. 1ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно частин 1, 4ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Частинами 1, 2ст. 544 ЦК Українивстановлено, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов`язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суддя вважає, що у випадку наявності підстав для відмови у видачі судового наказу відносно одного з солідарних боржників, відсутні підстави для видачі наказу відносно другого боржника, оскільки таким шляхом суд змінює порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є недопустимим в наказному провадженні.

Відповідно до ч.9 ст.165ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Таким чином, беручи до уваги те, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання одного із боржників, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

Згідно ч. 1 ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.163,165,166 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІС-Центр С» у видачі судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.П. Черенкова