Ухвала

від 25.11.2024 по справі 756/15980/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25.11.2024 Справа № 756/15980/20

Унікальний №756/15980/20

Провадження №2/756/88/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Яценко Н.О.,

за участі секретаря Євтушик В.І.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно та позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача та просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2011 року по 10 червня 2019 року; визнати недійсним заповіт, який складений 27.01.2005 року від імені ОСОБА_4 ; визнати за позивачем право власності за законом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим у справі визначено суддю Яценко Н.О.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 22 грудня 2020 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 16 квітня 2021 року позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання заповіту недійсним, продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно прийняти до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 10 червня 2021 року позовну вимогу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), про продовження строку для прийняття спадщини залишено без розгляду.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 14 лютого 2023 року задоволено клопотання третьої особи - ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 23 червня 2023 року призначено по цивільній справі № 756/15980/20 судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 13 березня 2024 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження з метою виконання клопотання експерта В. Чепак .

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 17 червня 2024 року клопотання експерта В. Чепак про уточнення питання ухвали суду та надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи було задоволено частково та повернуто цивільну справу для подальшого проведення судової почеркознавчої експертизи, Провадження по справі було зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 18 жовтня 2024 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, враховуючи повернення справи з висновком експерта.

Врховуючи численні неявки позивача за первісним позовом ОСОБА_2 в підготовчі судові засідання, яка судом про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно, судом було постановлено на обговорення питання про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала, щодо залишення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно.

Інші сторони в судове засідання не з`явились повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Вислухавши дкумку Титаренко О.Г., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.09.2020 р. по справі №658/1141/18, провадження № 61-3617св19).

Позивач з 2022 року взагалі не цікавилася розглядом справи та в підготовчі засідання неодноразово не з`являлася. В підготовче судове засідання призначене 17.06.2024 р. о 13 год. 45 хв. не з`явилась, про розгляд справи повідомлялася судовою повісткою, проте конверт повернувся без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (3 том, а.с.114), а також направленням повідомлення про виклик у додаток «Viber» про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» від 10.05.2024 року. (3 том, а.с.104 зворотня сторона).

21.11.2024 р. о 14 год. 00 хв. позивач повторно не з`явилися в підготовче судове засідання, про розгляд справи повідомлялася повісткою, проте конверт повернувся без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, а також направленням повідомлення про виклик у додаток «Viber» про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» від 18.10.2024 року. Заяв про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило, а тому враховуючи повторну неявку, належним чином повідомленого позивача, в судові засідання, суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно слід залишити без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Разом з тим, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно - залишити без розгляду, роз`яснивши, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст складено 25.11.2024 року.

Суддя Н.О. Яценко