Ухвала

від 25.11.2024 по справі 585/4164/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № № 585/4164/24

Номер провадження 1-кп/585/617/24

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

25 листопада 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого : ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024202530000027 від 12.04.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснопілля Краснопільського району Сумської області, українця, громадянина України, військовослужбовця в/ч A1476, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 статті 190Кримінального кодексуУкраїни (далі КК України),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

В С Т А Н О В И В:

Рішенням 5 сесії 5 скликання Краснопільської селищної ради від 12.10.2006 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,02 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства.

05.09.2008 року на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №399338, виданого 05.09.2008 відділом Держкомзему у Краснопільському районі Сумської області, здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку із кадастровим номером 5922355100:01:007:0426 і з цього дня ОСОБА_7 став власником вказаної земельної ділянки, яку згодом продав.

В подальшому, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме на повторне, в порушення норм ст ст. 116, 118 Земельного кодексу України, отримання у власність земельної ділянки державної форми власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації.

Усвідомлюючи, що він вже скористався правом безоплатного отримання у власність земельної ділянки із кадастровим номером 5922355100:01:007:0426 площею 0,0292 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яку йому надано на підставі рішення 5 сесії 5 скликання Краснопільської селищної ради від 12.10.2006, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованих на повторне заволодіння земельною ділянкою державної форми власності, шляхом обману, розуміючи протиправність своїх дій, в порушення вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, згідно яких передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, проводиться один раз по кожному виду цільового призначення, 10.06.2019, більш точного в ході досудового розслідування не встановлено, звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Революції Гідності, буд. 32, з метою надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області (за межами населених пунктів).

У вищевказаній заяві від 10.06.2019 року ОСОБА_4 зазначив завідомо достовірні дані про те, що він право безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використав.

За результатами розгляду поданої 10.06.2019 ОСОБА_4 заяви із зазначенням недостовірних даних про невикористання права безоплатної передачі у власність земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, наказом Головного управління Дегжгеокадастру у Сумській області №18-22994/16-19-СГ від 28.12.2019 «Про надання земельної ділянки у власність», ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області площею 2,0000 га з кадастровим номером 5924187100:04:001:0115 для ведення особистого селянського господарства.

11.02.2020 року на підставі вищевказаного наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №18-22994/16-19-СГ від 28.12.2019 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку із кадастровим номером 5924187100:04:001:0115, і з цього дня ОСОБА_4 став власником вказаної земельної ділянки.

Відповідно до висновку експерта від 16.09.2024 №СЕ-19/119-24/12390-ОЗ ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5924187100:04:001:0115 площею 2,0000 га, розташованої на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, станом на 11.02.2020 року могла становити 98 000 грн. (дев`яносто вісім тисяч гривень)

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, шо він 10.06.2019, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, шляхом подання до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ведення особистого селянського господарства із завідомо неправдивими відомостями про те, що він право безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використав, вчинив дії, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману та 11.02.2020 незаконно заволодів земельною ділянкою площею 2,0000га із кадастровим номером 5924187100:04:001:0115 в межах території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, завдавши своїми діями територіальній громаді в особі Роменської міської ради Сумської області матеріальної шкоди на суму 98 000 грн, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання в якому просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за інкримінованим йому кримінальним правопорушенням та закрити кримінальне провадження, оскільки закінчився строк, визначенийст.49 КК України, для притягнення його до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання свого адвоката та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 про закриття провадження у справі за ст.49 КК України та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечував проти закриття провадження у справі та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків визначених ст.49 КК України для притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, прокурора,вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом.

Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1,3 та 5 ст.12 КК України - кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Злочини поділяютьсяна нетяжкі,тяжкі таособливо тяжкі. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Згідно ч.1 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином з часу вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, минуливстановленіп.2 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності.

Судом встановлено, що обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування ісуду та до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,не вчинив нового кримінального правопорушення.

При цьому суд враховує, що під ухиленням від досудового розслідування або суду варто розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходи, спрямовані на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного Суду України від 19.03.2015 у справі № 5-1кс15).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він розуміє, що закриття кримінального провадження по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі ст. 49 КК України за своєю суттю є нереабілітуючою особу підставою.

Стороною обвинувачення не надано суду доказів, які б, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, вказували на зупинення чи переривання строків давності притягненнядо кримінальної відповідальності.

За таких обставин, клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обгрунтованим та таким,що підлягає задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановіВерховного Суду від 30.11.2022у справі № 734/3220/17, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду в разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК України за наявності згоди такої особи на звільнення на підставі спливу строків давності. При цьому, виходячи з положеньст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, за якими жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, визнання винуватості є правом, а не обов`язкомобвинуваченого, а отже, невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою у реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 ККУкраїни, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження - закрити.

Процесуальні витрати та речові доказиу кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов прокурора, поданий одночасно з обвинувальним актом,- залишити без розгляду. (ст.128,129 КПК).

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,-задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ч.1 ст.190 КК України, на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

3. Кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024202530000027 від 12.04.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , за ч.1 ст.190 КК України- закрити.

4. Цивільний позов Роменської окружної прокуратури до ОСОБА_4 ,- залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_9