Ухвала

від 25.11.2024 по справі 606/2324/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/2324/24

У Х В А Л А

25 листопада 2024 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , через представника - адвоката Сулика Романа Андрійовича, звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить визнати недієздатним ОСОБА_5 та призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_5 його племінника ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що заява підлягає поверненню з огляду на положення пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, заява повертається у випадках коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

В ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом, з огляду на таке. Підпис це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності). Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

У цивільному судочинстві судовий процес ініціюється з метою вирішення правової проблеми, щодо розв`язання якої сторони не дійшли згоди. Цей процес є доволі формалізованим і детально визначеним законом, тому надання його учасникам під час реалізації їхніх процесуальних прав можливості вчиняти дії, які викликатимуть сумнів щодо їхніх правових наслідків, не відповідатиме завданню цивільного судочинства.

Підписання документа перед його текстом, що зумовлено винятково невмотивованим власним бажанням заявника, а так само підписання процесуального документа у будь-якому іншому місці, але не наприкінці його, та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням цивільного судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків та дійсних намірів автора такого звернення.

З урахуванням наведених мотивів цієї постанови, з метою формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначає, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню.

У даній справі заява ОСОБА_1 , яка подана через представника - адвоката Сулика Романа Андрійовича, надійшла до суду поштою. У конверті містилось п`ять пакетів документів із заявою та доданими до неї документами, кожен з яких прошитий ниткою та на звороті скріплений засвідчувальним написом: "усього прошито 53 аркушів. Згідно з оригіналом. Адвокат Р.А.Сулик 14.11.2024", міститься підпис та печатка АБ "Приходько та партнери". При цьому, у кінці заяви про визнання фізичноюї особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна після її основного тексту та відомостей про додатки міститься дата заяви 14.11.2024 та вказано: представник заявника, адвокат Сулик Р.А., однак підпис особи, яка подає заяву відсутній.

З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали заяви, суддею встановлено, що подана заява не підписана, що є підставою для повернення заяви відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Частиною сьомою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 293 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки вважати неподаною та разом із доданими до неї документами повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала, разом із заявою і доданими до неї документами, а копію заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В.Мельник