Ухвала

від 08.11.2024 по справі 759/23117/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/152/24

ун. № 759/23117/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 55) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2024 р. адвокат Биков В.І., який представляє інтереси позивача, звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №312/11/CL, укладеним між відповідачем та ПАТ «ЗЛАТОБАНК» 29.06.2011 р. у розмірі 20000000,00 грн.

Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, на корпоративні права, на все рухоме майно, в тому числі транспортні засоби, на всі банківські рахунки, грошові кошти та інші цінності, що належить відповідачу ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви вказує на існування заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» за Кредитним договором №312/11/CL від 29.06.2011 року у розмірі 152 082 027,34 (сто п`ятдесят два мільйони вісімдесят дві тисячі двадцять сім) гривень 34 копійки. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» звертається із позовом про стягнення частини заборгованості за Кредитним договором №312/11/CL від 29.06.2011 року у розмірі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів гривень) 00 копійок, залишаючи за собою право в подальшому звернутися із заявою про збільшення розміру позовних вимог згідно приписів Цивільного процесуального кодексу України. Беручи до уваги той факт, що предметом даного позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, який був укладений ще у 2011 році та не виплачений позичальником до цього часу, позивач вказує на достатньо обгрунтовані підстави вважати, що відповідач не має наміру сплачувати заборгованість за кредитним договором №312/11/CL від 29.06.2011 року, що також може свідчити про намагання останнього ухилитися від взятих на себе зобов`язань у разі задоволення позову та є достатньо обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Оскільки, позовні вимоги пов`язані із стягненням заборгованості за кредитним договором, а ціна позову є досить високою, вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі, а незабезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими документами, суддя доходить наступного висновку.

Щодо накладення арешту на нерухоме майно.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої та частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів заяви, вбачається, що об`єкти нерухомого майна на які позивач просить накласти арешт:

1.Житловий будинок, загальною площею 42,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2433383432206.

2.Житловий будинок загальною площею 42,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2433376932206.

3.Житловий будинок загальною площею 37,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2433367332206.

4.Земельна ділянка, загальною площею 0,045 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2416940232206.

5.Земельна ділянка, загальною площею 0,04 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0031, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2416923732206.

6.Земельна ділянка, загальною площею 0,04 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0033, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2416913732206.

7.Земельна ділянка, загальною площею 0,1242 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0034, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2416626032206.

8.Земельна ділянка, загальною площею 0,1436 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0001, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1976124132206.

9.Житловий будинок загальною площею 39,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1976059032206.

10.Квартира загальною площею 58,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1693983551101.

11.1/2 частина земельної ділянки, загальною площею 2,8637 га, кадастровий номер: 3223385600:09:002:0029, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 459749932233 - належать на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .

На переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій на відчуження та передачі права власності може вплинути на ефективність захисту та унеможливить виконання гіпотетичного рішення суду у разі задоволення вимог про стягнення заборгованості, оскільки відповідач має змогу відчужити вказане в заяві майно на користь третіх осіб.

Щодо накладення арешту на корпоративні права, що належать відповідачу ОСОБА_1 .

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті.

Корпоративні права - це права, які випливають із права власності на акцію акціонерного товариства або права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або іншої юридичної особи, статутний капітал якої поділений на частки, або права на вклад до статутного капіталу юридичної особи у разі, якщо капітал такої особи не поділений на частки.

Нормативні визначення корпоративних прав містяться у Господарському кодексі України, Податковому кодексі України, Законі України "Про акціонерні товариства".

Закон України "Про акціонерні товариства" визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Господарський кодекс визначає корпоративні права як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Податкове законодавство визначає корпоративні права подібно це право особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації (юридичної особи) або його частку (пай), що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, це права особи, яка внесла свою частку (гроші, інше майно) до певної компанії.

Відповідно матеріалів справи та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач має частки корпоративних прав у наступних суб`єктах господарювання:

1. Частку у статутному капіталі ТОВ «БЕЛГРАВІЯ 21 КК» (ідентифікаційний номер юридичної особи: 44299152), у розмірі - 39,1965%, що становить 26 390 143,26 (двадцять шість мільйонів триста дев`яносто тисяч сто сорок три) гривні 26 копійок.

2. Частка 100% у статутному капіталі ПП «Таяра», ідентифікаційний номер юридичної особи: 32611454.

3. Частка у статутному капіталі Споживчого товариства «Осінній», ідентифікаційний номер юридичної особи: 33870556.

4. Частка у статутному капіталі Громадської організації «Еколенд-2», ідентифікаційний номер юридичної особи: 41184293.

5. Частка у статутному капіталі Громадської організації «Еколенд», ідентифікаційний номер юридичної особи: 37228617.

6. Частка 50% у статутному капіталі ТОВ «Альваір Плюс», що становить 23000,00 (двадцять три тисячі) гривень 00 копійок, ідентифікаційний номер юридичної особи: 35670994.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення в тому числі на корпоративні права боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Враховуючи наведене, чинним законодавством прямо передбачено можливість звернення стягнення на корпоративні права боржника в ході примусового виконання судових рішень.

Представник позивача, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, вказує, що у випадку відчуження відповідачем частки у статутному капіталі господарського товариства або переходу до іншої особи права власності на майно господарського товариства, буде неможливо в подальшому звернути стягнення на нього у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу.

Однак, заявляючи вимогу про стягнення 20000000 грн., позивач просить її забезпечити, окрім іншого накладенням арешту на корпоративні права, розмір часток яких значно перевищує розмір позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Суд, також звертає увагу на те, що позивачем не доведено підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також співмірність заходів забезпечення позову позовним вимогам.

Щодо накладення арешту на все рухоме майно, а також на всі банківські рахунки, грошові кошти відповідача.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не конкретизує на яке рухоме майно, зокрема, транспортні засоби слід накласти арешт. Однак, позивач міг отримати таку інформацію через свого представника шляхом звернення з адвокатським запитом до Головного сервісного центру МВС України.

Так, як суду не надано доказів реєстрації за відповідачем рухомого майна, суд позбавлений можливості оцінити співмірність заходів забезпечення позову із предметом позовної вимоги.

Таким чином, враховуючи, що вимоги заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно відповідача є не конкретизованими, суддя вважає, що вимоги заяви про забезпечення позову в цій частині є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Що стосується банківських рахунків, суд бере до уваги, що позивач не може володіти інформацією про наявність у відповідача банківських рахунків, їх номери та інше, оскільки така інформація є банківською таємницею.

Однак, не володіючи інформацією про наявність та кількість банківських рахунків, суд не може вийти за межі співмірності між заявленими позовними вимогами та заходами забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами, суддя доходить висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 55) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), а саме:

Житловий будинок, загальною площею 42,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2433383432206.

Житловий будинок загальною площею 42,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2433376932206.

Житловий будинок загальною площею 37,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2433367332206.

Земельну ділянку, загальною площею 0,045 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2416940232206.

Земельну ділянку, загальною площею 0,04 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0031, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2416923732206.

Земельну ділянку, загальною площею 0,04 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0033, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2416913732206.

Земельну ділянку, загальною площею 0,1242 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0034, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2416626032206.

Земельну ділянку, загальною площею 0,1436 га, кадастровий номер: 3220685304:01:013:0001, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1976124132206.

Житловий будинок загальною площею 39,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1976059032206.

Квартиру загальною площею 58,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1693983551101.

1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 2,8637 га, кадастровий номер: 3223385600:09:002:0029, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 459749932233.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова