Рішення

від 25.11.2024 по справі 495/10408/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/10408/24

Номер провадження 2/495/4846/2024

25 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Савицького С.І.,

при секретарі Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок під АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею - 51,8 кв.м., житловою площею - 33,6 кв.м., літня кухня літ. «Б», літня кухня літ. «В», сараю літ. «Г», вбиральні літ. «Д», споруд №1-5.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, ОСОБА_3 (надалі спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 виданим 29.01.2024 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за №109, який залишила на ім`я позивача заповіт, посвідчений 06 липня 2017 року Новоцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, за реєстровим №27. Даний заповіт за життя спадкодавця не був змінений і не скасований. (Копія додається)

Той факт, що спадкодавець був батьком позивача, підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 , виданим 26.08.1964 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис за №53.

На день смерті спадкодавцеві належав житловий будинок під АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею - 51,8 кв.м., житловою площею - 33,6 кв.м., літня кухня літ. «Б», літня кухня літ. «В», сараю літ. «Г», вбиральні літ. «Д», споруд №1-5, що належав спадкодавцеві на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку посвідчений 29.06.1966 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, та зареєстрований у книзі для запису нотаріальних дій під №16.

Згідно довідки №10-89 від 03.06.2024 року виданої Старокозацькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, що згідно запису в погосподарській книзі №3, номер об`єкту погосподарського обліку 10-0391-1 за 2024 рік, власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_3 .

Іншим спадкоємцем на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , є його дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у становлений законом строк подала до нотаріуса Андрєєвой Т.М., заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача, ОСОБА_4 . (Копія додається)

За життя спадкодавець не зареєстрував право власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 , що належав йому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку посвідчений 29.06.1966 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, та зареєстрований у книзі для запису нотаріальних дій під №16, у зв`язку з цим, позивач не може вирішити питання про спадкування вказаного житлового будинку в нотаріальному порядку.

30 травня 2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Андрєєвої Т.М., про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю у договорі купівлі-продажу житлового будинку посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку посвідчений 29.06.1966 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, та зареєстрований у книзі для запису нотаріальних дій під № НОМЕР_4 , адреси зазначеного житлового будинку, відсутністю реєстрації на нього права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та рекомендувала звернутися до суду за захистом своїх прав та визнання права власності на спадкове майно.

Враховуючи викладене позивач просить в судовому порядку визнати за нею право власності на вище вказане майно.

Рух справи у суді.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.11.2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання позивачка, не з`явилась, але її представник надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судове засідання відповідачка, не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Положенням ч.3 та ч.4ст.200 ЦПК Українипередбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленомуст.206 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання права п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, ОСОБА_3 (надалі спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 виданим 29.01.2024 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за №109, який залишила на ім`я позивача заповіт, посвідчений 06 липня 2017 року Новоцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, за реєстровим №27. Даний заповіт за життя спадкодавця не був змінений і не скасований. (Копія додається)

Той факт, що спадкодавець був батьком позивача, підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 , виданим 26.08.1964 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис за №53.

На день смерті спадкодавцеві належав житловий будинок під АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею - 51,8 кв.м., житловою площею - 33,6 кв.м., літня кухня літ. «Б», літня кухня літ. «В», сараю літ. «Г», вбиральні літ. «Д», споруд №1-5, що належав спадкодавцеві на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку посвідчений 29.06.1966 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, та зареєстрований у книзі для запису нотаріальних дій під №16.

Згідно довідки №10-89 від 03.06.2024 року виданої Старокозацькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, що згідно запису в погосподарській книзі №3, номер об`єкту погосподарського обліку 10-0391-1 за 2024 рік, власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_3 .

Іншим спадкоємцем на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , є його дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у становлений законом строк подала до нотаріуса Андрєєвой Т.М., заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача, ОСОБА_4 . (Копія додається)

За життя спадкодавець не зареєстрував право власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 , що належав йому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку посвідчений 29.06.1966 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, та зареєстрований у книзі для запису нотаріальних дій під №16, у зв`язку з цим, позивач не може вирішити питання про спадкування вказаного житлового будинку в нотаріальному порядку.

30 травня 2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Андрєєвої Т.М., про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю у договорі купівлі-продажу житлового будинку посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку посвідчений 29.06.1966 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, та зареєстрований у книзі для запису нотаріальних дій під № НОМЕР_4 , адреси зазначеного житлового будинку, відсутністю реєстрації на нього права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та рекомендувала звернутися до суду за захистом своїх прав та визнання права власності на спадкове майно.

У п. 20 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, зазначено, що за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Позивач фактично прийняв спадщину після померлого батька, користується спадковим майном, здійснює всі необхідні платежі.

Спадкоємцем крім позивача ОСОБА_1 є відповідачка ОСОБА_5 , яка відмовилась від належної їй частки спадкового майна на користь позивача.

Стаття 328 Цивільного кодексу Українипередбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно змісту ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідност.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першучергу право на спадкування за закономмають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.131 ЗК Українигромадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності отримується в порядку, визначеному законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем цілком обґрунтовано заявлені вимоги про визнання за нею права власності на вказане майно, оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 11, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 12, 19, 200, 206,211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок під АДРЕСА_1 , та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею - 51,8 кв.м., житловою площею - 33,6 кв.м., літня кухня літ. «Б», літня кухня літ. «В», сараю літ. «Г», вбиральні літ. «Д», споруд №1-5.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: С.І. Савицький