Рішення

від 20.11.2024 по справі 947/10120/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10120/24

Провадження № 2/947/2884/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря - Грабової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (65102, м. Одеса, вул. 1-ша Сортувальна, 36-Г), ПАТ «КБ «СоцКомБанк» (м. Одеса, вул. Грецька, буд.5), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування арешту з нерухомого майна, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким скасувати арешти та заборону відчуження за реєстраційними номерами обтяження №9140136 та №11296588, накладені Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зокрема, але не виключно: нежитлове приміщеннязагальною площею1,7кв.м.,розташоване заадресою АДРЕСА_3 ,реєстраційний номероб`єкта:2822404051100;квартира загальноюплощею 38кв.м.,розташована заадресою: АДРЕСА_4 ,реєстраційний номероб`єкта:2607167551100;квартира загальноюплощею 63,9кв.м.,розташована заадресою: АДРЕСА_5 ,реєстраційний номероб`єкта:122104951101;квартира загальноюплощею 49,5кв.м.,розташована заадресою: АДРЕСА_6 ,реєстраційний номероб`єкта:30579644. При цьому позивач посилається на те, що на праві приватної власності йому належить зазначене вище нерухоме майно, на підтвердження чого додає інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №368201396. На початку 2024 року, маючи намір розпорядитись нерухомим майном, йому стало відомо з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про існування в такому реєстрі наступних обтяжень: реєстраційний номер обтяження 9140136; тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження - постанова , 453, 12.10.2009, 1 Суворовський ВДВС Одеського МУЮ у м. Одесі; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач та заявник: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, код 35048879 та реєстраційний номер обтяження 11296588; тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 26777522, 28.04.2011, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 В-11/14; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач та заявник: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, код 35048879. Позивач зазначив, що йому не було відомо про наявність обтяжень, будь-яких постанов чи сповіщень, щодо наявності у відношенні нього виконавчих проваджень не надходило.

28 лютого 2024 року він звернувся до Суворовського відділу ДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) із заявою про зняття арешту на майно, що йому належить, та про надання інформації щодо виконавчих проваджень, в межах яких було накладено обтяження. Суворовський відділ ДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) листом №53983 від 01.03.2024 повідомив, що при перевірці Автоматизованої системи виконавчого провадження виявлено арешт нерухомого майна боржника: невизначене майно, все нерухоме майно (обтяження №9140136), накладений постановою, 453 від 12.10.2009 року, Першим Суворовським ВДВС Одеського ОМУЮ у м. Одесі. Також позивачу було повідомлено, що підстави для скасування арешту відсутні, а більш детальну інформацію за виконавчим провадженням, в межах якого накладено арешт, надати неможливо у зв`язку зі знищенням виконавчих проваджень за закінченням терміну зберігання. 05 березня 2024 року представник позивача звернувся до Суворовського відділу ДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) з метою отримання інформації про боржника, стягувача та виконавчий документ за виконавчими провадженнями, в межах яких було накладено вищезгадані арешти. У відповіді №61572 від 15.03.2024 Суворовський відділу ДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) повідомив, що надати запитувану інформацію неможливо, оскільки неможливо встановити в рамках якого саме виконавчого провадження було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що виконавчі провадження тих часів знищено за закінченням терміну зберігання. Згідно листа Суворовського районного суду м. Одеси №5/407 від 11.03.2024 здійснити пошук за період 2007-2010рр., де відповідачем являвся ОСОБА_1 неможливо. За період 2010-2012 рр. будь-яких справ відносно ОСОБА_1 не надходило та не реєструвалось. Відомості щ одо підстав накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 встановити неможливо, оскільки минув строк зберігання завершених виконавчих проваджень, відповідно і неможливо встановити боржника за виконавчими провадженнями, в межах яких накладено такий арешт. Позивач зазначив, що не був боржником у будь-яких виконавчих провадженнях під час накладення спірних арештів. Отже, арешти, накладені на все його майно є такими, що порушують його право на вільне користування та розпорядження своїм майном та підлягають скасуванню. Враховуючи неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб захистити своє порушене право не може, він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.04.2024 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, що передбачено ст.274-279 ЦПК України.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та, відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень та подання зустрічного позову.

Будь-яких заяв від відповідача, відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства та зокрема ст.178,187 ЦПК України, якими відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень та подання зустрічного позову, через канцелярію суду не надходило, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся, в позовній заяві представник позивача - адвокат Лукинюк В.В., просить розгляд справи провести за їх відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, повідомлялись, про причини неявки до суду не повідомили, в зв`язку з чим, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №368201396 позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно:

- нежитлове приміщення загальною площею 1.7 кв. м., розташоване за адресою АДРЕСА_3 ;

- квартира загальною площею 38 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- квартира загальною площею 63,9 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- квартира загальною площею 49,5 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №368230632 міститься запис про обтяження:

- реєстраційний номер обтяження 9140136; тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження - постанова , 453, 12.10.2009, 1 Суворовський ВДВС Одеського МУЮ у м.Одесі; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач та заявник: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, код 35048879.

- реєстраційний номер обтяження 11296588; тип обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 26777522, 28.04.2011, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 В-11/14; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач та заявник: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, код 35048879.

28 лютого 2024 року позивач звернувся до Суворовського відділу ДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) із заявою про зняття арешту на майно, що йому належить, та про надання інформації щодо виконавчих проваджень, в межах яких було накладено обтяження.

Суворовський відділ ДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) листом №53983 від 01.03.2024 повідомив, що при перевірці Автоматизованої системи виконавчого провадження виявлено арешт нерухомого майна боржника: невизначене майно, все нерухоме майно (обтяження №9140136), накладений постановою, 453 від 12.10.2009 року, Першим Суворовським ВДВС Одеського ОМУЮ у м. Одесі. Також повідомлено, що підстави для скасування арешту відсутні, а більш детальну інформацію за виконавчим провадженням, в межах якого накладено арешт, неможливо у зв`язку зі знищенням виконавчих проваджень за закінченням терміну зберігання.

05 березня 2024 року представник позивача звернувся до Суворовського відділу ДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) з метою отримання інформації про боржника, стягувача та виконавчий документ за виконавчими провадженнями, в межах яких було накладено вищезгадані арешти.

У відповіді №61572 від 15.03.2024 Суворовський відділу ДВС у м. Одесі ПМУЮ (м. Одеса) повідомив, що надати запитувану інформацію (а саме - обліковий номер виконавчого провадження, назва виконавчого документу, боржник, стягувач, характер стягнення) неможливо, оскільки неможливо встановити в рамках якого саме виконавчого провадження було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що виконавчі провадження тих часів знищено за закінченням терміну зберігання. Номенклатура за ті часи також знищена.

На адвокатський запит АБ «Лукинюка» від 04.03.2024 Суворовський районний суд м. Одеси листом №5/407 від 11.03.2024 повідомив, що здійснити пошук за період 2007-2010 рр., де відповідачем являвся ОСОБА_1 неможливо. За період 2010-2012 рр. будь-яких справ відносно ОСОБА_1 не надходило та не реєструвалось.

Станом на дату подання позову, інформація щодо не закінчених виконавчих проваджень, в яких боржником є позивач, відсутні, що підтверджується витягом з АСВП від 21.03.2024 року. В Єдиному реєстрі боржників відсутні будь-які відомості стосовно позивача.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а відповідно до ч.1ст.5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності. Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України.

Саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Схожий за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 2-5422/11.

При розгляді судових справ про зняття арешту з майна суди повинні враховувати роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в Постанові Пленуму від 03.06.2016 р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» згідно якого у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VIIЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Виключний перелік підстав для скасування арешту виконавцем визначені в ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», серед яких відсутнє будь-яке посилання на скасування арешту у зв`язку зі знищенням виконавчих проваджень та неможливістю встановлення обставин накладення арешту, помилковим накладенням арешту, поданням заяви особою, що є власником майна та не є боржником у виконавчому провадженні тощо. У всіх інших випадках, відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Так, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму від 03.06.2016 р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно особи й у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 916/3108/17. Подібні правові висновки наведено в постановах ВП ВС від 22.04.2019 у справі № 661/624/16-ц, Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 922/1334/17, від 02.10.2018 у справі № 916/3108/17, від 05.03.2019 у справі № 903/206/18, від 30.09.2019 у справі № 908/1532/18.

Враховуючи, що саме виконавець, при накладенні арешту не вказав інші відомості (окрім ПІБ), які не дають змоги ідентифікувати особу, на нерухоме майно якої накладено арешт, суд приходить до висновку, що право позивача на вільне розпорядження його нерухомим майном порушено.

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, наявність арешту майна за умови відсутності виконавчого провадження в межах якого вони накладені та будь-якого іншого виконавчого провадження на забезпечення виконання рішення суду, безперечно порушують права позивача щодо вільного розпорядження майном, передбачені ст.317, 319 ЦК України.

Водночас слід зазначити, що Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №368230632 об`єктом обтяження є: невизначене майно, все нерухоме майно позивача, а тому суд вважає, що підлягає скасуванню арешт, який був накладений на все нерухоме майно позивача.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 4,10,12,13,18,19,81,178,187,211,247,258,259,273,274-279,280-289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна, який було накладено на підставі постанови, 453, 12.10.2009, 1 Суворовського ВДВС Одеського МУЮ у м. Одесі, на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), реєстраційний номер обтяження:9140136.

Скасувати арешт нерухомого майна, який було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП26777522,28.042011, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 В-11/14, на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), реєстраційний номер обтяження:11296588, в іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2024.

Суддя: І. В. Огренич