Ухвала

від 25.11.2024 по справі 760/29443/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/29443/24 Провадження №2/760/11923/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про залишення позовної заяви без руху/

«25» листопада 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Мегедь Л. Н. звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з цивільною справою за позовомдо ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

18 листопада 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя зважає на наступне.

Дослідивши матеріали справи суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання особи є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Місцем перебування особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Згідно із ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Відповідно до ч. 9, ч. 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцем знаходження майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцем знаходження його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Відповідно до норми ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

З позовної заяви вбачається, що позивачкою у справі є громадянка України, відповідач громадянин Арабської республіки Єгипет, сторони не мають спільних дітей, шлюб між ними зареєстрований в Україні.

Згідно з відповіді № 911948 від 19 листопада 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 не знайдено.

Таким чином, за інформацією, що наявна в суду, відповідач не має зареєстрованого місця проживання чи перебування на території м. Києва чи Солом`янського району м. Києва, що в свою чергу позбавляє суд можливості визначити підсудність вказаної позовної заяви саме Солом`янському районному суду м. Києва.

Звертаючись до Солом`янського районного суду м. Києва в порядку ст. 27 ЦПК України з позовом про розірвання шлюбу позивачка повинна надати докази, що підтверджують реєстрацію місця проживання/перебування відповідача на території, на яку поширюється юрисдикція Солом`янського районного суду м. Києва.

Інформація отримана суддею на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

Разом з цим, суд звертає увагу позивача, що порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.

Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 ВСУ, позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред`являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них. У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.

Приписами ст. 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону (виключна підсудність, яка на спори про розірвання шлюбу не розповсюджується).

Будь-яких доказів спільного проживання сторін на території України, наявності або відсутності угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність справи про розірвання шлюбу судам України або іноземним судам, наявності у відповідача майна на території України, належне зазначення останнього місця проживання відповідача, позивачем не надано.

За таких обставин, відсутність вказаних вище даних унеможливлює зробити висновок про підсудність позовної заяви Солом`янському районному суду м. Києва.

Таким чином, необхідне звернути увагу позивача на необхідність зазначення в позовній заяві підстав звернення саме до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу з іноземним елементом, та за наявності підстав, передбачених ст. ст. 27, 28 ЦПК України, надати докази на їх підтвердження.

Також зі змісту позову не можливо визначити чи володіє відповідач мовою, на якій буде здійснювати судочинство у даній справі.

Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року № 1092/5/54і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно зі ст. 75 ЦПК України або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Таким чином, позивачу потрібно надати: дані про останнє відоме місце проживання відповідача; докази спільного проживання сторін на території України, наявності або відсутності угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність справи про розірвання шлюбу, наявності у відповідача майна на території України; оформити позовну заяву і документи, що додаються до неї, у відповідності до вимог п. 2.3 розділу 2 вказаної вище Інструкції та надати суду належним чином завірений переклад на мову запитуваної держави.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить від 1211,20 грн. до 15140 грн.

Оскільки в матеріалах позовної заяви відсутня квитанція про сплату судового збору, позивачу потрібно сплатити судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп. на рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом`янському районі м. Києва/22030101, докази чого надати суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, без руху та надати позивачу час на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260 - 261 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується

Суддя І. О. Тесленко