Рішення

від 22.11.2024 по справі 761/43410/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43410/24

Провадження № 2-о/761/649/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку окремого позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, відповідно до якої просила встановити факт народження дитини ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Сімферополь, АР Крим, Україна, від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, та батька ОСОБА_3 , громадянина Російської Федерації.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у пологовому будинку м. Сімферополь заявниця народила дитину - сина ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про народження батьком вказаний ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що медичні документи про народження, отримані на території тимчасово окупованого АР Криму зразка російської федерації, які в силу закону є недійсними, а довідка про народження дитини видана компетентною установою України - відсутня, тому заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження на території України в позасудовому поряду.

У зв`язку з вищевикладеним заявниця звернулася до суду із вказаною заявою.

В судове засідання заявниця не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, подану заяву підтримала у повному обсязі та просила суд її задовольнити.

Заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання своїх представників не направили, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. У своєму клопотання просили суд розглядати справи за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши письмові докази, з`ясувавши обставини справи та визначивши відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України, місце народження: с. Кавчинок, Самаркандський район, Самаркандська область, Узбекистан; документ, що посвідчує особу: Паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 2116, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 , народжено дитину та отримано свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 22 січня 2017 року, видано Відділом державної реєстрації актів про народження реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції в Республіці Крим , на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження дитини НОМЕР_3 виданого на бланку російської федерації зазначено- ОСОБА_2 , стать - чоловіча, ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження Сімферополь.

Матір`ю вказана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На підставі п. 7 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Суд керується також положеннями ч. 1 ст. 317 ЦПК України, якою визначено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.

Надані заявником медичні документи, видані медичним закладом, що підпорядкований російській окупаційній владі, на яку, як на державу окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права покладено відповідальність порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, що передбачено ст.5 ч.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно з п. 1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.

Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ч.1 ст.17 цього ж Закону, у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Даючи оцінку допустимості доказів - документів, виданих на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим.

Разом із тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Тому, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, Молдови та Росії де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Відтак, суд, як виняток, приймає до уваги дані про народження дитини (дату, місце, дані про батьків), які зазначені у документах, виданих на окупованій території.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Оскільки заявницею по справі отримано свідоцтво про народження дитини на тимчасово окупованій території України, то підставою для державної реєстрації народження дитини може бути рішення суду про встановлення факту народження дитини в певний час.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Таким чином, з метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявниця та її дитина, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість заявнику отримати свідоцтво про народження дитини, виданого державним органом України.

Водночас, в частині вимог про внесення відомостей про батька дитини, суд зазначає, що батько не зазначений в якості заявника у цій справі, будь-які заяви з цього приводу від нього відсутні, і тому його позиція невідома.

Оскільки рішення суду у разі зазначення ОСОБА_3 батьком дитини вплине на його права та обов`язки, але даних, що він про це обізнаний не надано, суд вважає достатнім зазначити відомості про матір дитини, а відомості про батька можуть бути внесені органом РАЦС на підставах, передбачених законом.

Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити частково.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі, визначене ім`я якої: ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Сімферополь, АР Крим, Україна, від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження - 04106, м. Київ, вул. Академіка Ромоданова, буд. 17, код ЄДРПОУ 26088771.

Суддя: