Ухвала

від 18.11.2024 по справі 161/19740/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/19740/24 Провадження №11-сс/802/467/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

слідчого ОСОБА_8 ,

представника володільця майна

(ТОВ «Містобудконцепт») -

адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 листопада 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна (ЄРДР №12024030580003559),

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 листопада 2024 року в задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580003559 від 21.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України - відмовлено.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим не доведено необхідність такого арешту та наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подала апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був задовольнити клопотання, оскільки на земельній ділянці проводяться будівельні роботи, заливається бетон в котлован на глибину 3 метрів, що спричиняє руйнування та знищення культурної пам`ятки. Земельна ділянка належить територіальній громаді Луцька в особі Луцької міської ради та відповідно до договору оренди землі від 25.07.2024 передана в оренду ТОВ «Містобудконцепт»» строком на 7 років. Вона розташована в межах культурної спадщини Луцьк - V та взята на облік, знаходиться на території історичного ареалу №1 «Старий Луцьк». Працівниками ТОВ «Містобудконцепт»» проводяться будівельні роботи, руйнується давня цегляна кладка, яка є частиною підземелля. Відповідно до висновку науково археологічного дослідження від 11.07.2024 проєкти будівництва можуть бути на глибині не більше 1 метра. Не проведено археологічне дослідження. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді скасувати та повністю задовольнити клопотання про арешт майна.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку прокурорів та слідчого, які підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених в ній, міркування представника володільця майна (ТОВ «Містобудконцепт»), який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя не дотримався в повній мірі вказаних вимог закону.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчими СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, за процесуального керівництва прокурорів Луцької окружної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580003559 від 21.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України.

В межах даного кримінального провадження слідчий за погодженням із прокурором звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу, загальною площею 0,0779 га, кадастровий номер якої 0710100000:11:116:0004, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речового доказу.

Постановою слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 від 21.10.2024, вищевказану земельну ділянку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024030580003559 від 21.10.2024 (а.с.181-183).

Згідно висновку за результатами наукового археологічного дослідження №40-в/02-24 від 11.07.2024 відсутні археологічний культурний шар та об`єкти, які б потребували консервування та реставрації до глибини в 1 м. від денної поверхні (а.с.24-26).

З протоколу огляду місця події вбачається, що глибина котловану становить щонайменше 1 м. 80см. (а.с.83-88).

Приписом №1 негайно припинено проведення будь яких будівельних робіт (а.с.179,180).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та може мати значення речового доказу у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 298 КК України.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що клопотання слідчого необхідно задовольнити частково та накласти арешт на зазначену земельну ділянку шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування не за цільовим призначенням, з огляду на необхідність вжиття заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини (а.с.179), а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 листопада 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна скасувати.

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер якої 0710100000:11:116:0004, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування не за цільовим призначенням.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді