Рішення

від 11.11.2024 по справі 504/1375/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №504/1375/24

Провадження №2/522/5888/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м.Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2024 року до Комінтернівського районного суду Одеської області через систему Електронний суд надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування у сумі 55751,92 грн., та судові витрати, які складаються із витрат на оплату судового збору в сумі 3028,00 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 18000,00 грн.

Позовна заявамотивована тим,що 01.07.2023року о15год.25хв.по АДРЕСА_1 сталасядорожньо-транспортнапригода заучастю автомобіляBMW525,д.н.з. НОМЕР_1 ,яким керував ОСОБА_1 та автомобіляMitsubishiLancer,д.н.з. НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_2 ,внаслідок чогоавтомобілі отрималимеханічні пошкодження.Крім цього, ОСОБА_1 після зіткненнязалишив місцепригоди,чим порушиввимоги п.2.10Правил дорожньогоруху України.Постановою Малиновськогорайонного судум.Одесивід 06.09.2023року усправі №521/18319/23 ОСОБА_1 було визнановинним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.124та ст.122-4КУпАП.Між ОСОБА_1 та ПрАТ«СК «ЕТАЛОН»укладено договіробов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів,а саметранспортного засобуBMW525,д.н.з. НОМЕР_3 ,підтвердженням чомує поліс№АР-3706354від 13.06.2023року,строк діїякого з14.06.2023року по13.06.2024року.Власник транспортногозасобу MitsubishiLancer,д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 04.07.2023року звернувсядо ПрАТ«СК «ЕТАЛОН»з заявоюпро страховевідшкодування.Проте,власник транспортногозасобу BMW525,д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , у порушення вимог ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не повідомив ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» про настання вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди. На підставі зазначеного, позивач був змушений звернувся до суду з дійсним позовом. Також просили стягнути з відповідача понесені судові витрати, зокрема, за надання правової допомоги в розмірі 18 000,00 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.03.2024 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м.Одеси.

03.07.2024 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м.Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Справу суддя отримала 04.07.2024 року.

Ухвалою суду від 04.07.2024 року матеріали справи були повернуті до Комінтернівського районного суду Одеської області для належного оформлення.

08.08.2024 року Комінтернівський районний суд Одеської області повернув матеріали цивільної справи, усунувши недоліки, зазначені в вищевказаній ухвалі.

13.08.2024 року справа надійшла до Приморського районного суду м.Одеси.

Суддя Домусчі Л.В. перебувала у щорічній відпустці з 29.07.2024 року по 23.08.2024 року.

Матеріали справи суддя отримала 26.08.2024 року.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року провадження по даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 23.09.2024 року.

У судове засідання призначене на 23.09.2024 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 11.11.2024 року.

Про розгляд справи 11.11.2024 року сторони були сповіщені належним чином, причини неявки не повідомили.

Представник ПрАТ«СК «ЕТАЛОН» заяв, клопотань щодо розгляду справи за відсутністю представника Товариства суду не було надано.

Відповідач ОСОБА_1 відзив та заяв по суті справи суду не надавав.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відомості пророзгляд справ(залишенняпозову безруху,повернення позовноїзаяви,дані провідкриття провадженнята датипризначення справидо розгляду)публікуються наофіційному веб-сайтіПриморського районногосуду м.Одесиу відповідностідо Рішенняради суддівзагальних судів№ 12від 28лютого 2013року «Проорганізацію роботиз інформаційногонаповнення іфункціонування офіційнихвеб-сайтівзагальних судівна офіційномувеб-порталісудової владиУкраїни» тавідправлено доЄДРСР.

Тобто, відомості про рух справи є доступними для ознайомлення та загальновідомими.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Згідно ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, та враховуючи, що суддя Домусчі Л.В. з 13.11.2024 року по 15.11.2024 року - перебувала у відпустці, а 18.11.2024 року у приміщенні Приморського районного суду м.Одеси була відсутня електроенергія, датою складення цього судового рішення є 19.11.2024 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено,що 13.06.2023 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу BMW 525, д.н.з. НОМЕР_3 , що підтверджується полісом №АР/3706354 (а.с.10).

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси по справі №521/18319/23 від 06.09.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 та ст.122-4 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн (а.с.11-14).

З постанови вбачається, що 01.07.2023 року о 15 год. 25 хв. по АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW 525, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Крім цього, ОСОБА_1 після зіткнення залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху України.

Власник транспортного засобу Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , 04.07.2023 звернувся до страховика ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» з заявою про страхове відшкодування.

Згідно зі страховим Актом ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» №1813/01/50/2023/1 від 15.01.2024 року, сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_2 склала 55 751,92 грн. (а.с.22).

ОСОБА_2 була виплачена сума страхового відшкодування, що підтверджується платіжними інструкціями АТ КБ «ПриватБанк» №13798 від 15.01.2024 року на суму 10000,00 грн., №13814 від 16.01.2024 року на суму 25751,92 грн. та №13837 від 17.01.2024 року на суму 20000,00 грн. (а.с.20-21).

Відповідно до ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний:

33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Проте, власник транспортного засобу BMW 525, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , у порушення вимог ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не повідомив ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про настання вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У разі наявності юридичних фактів передбачених статтею 993 ЦК України відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі №523/3212/19 (провадження №61-12680в20) зазначено, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Посилання на вищенаведені норми права також містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі N 755/18006/15-ц (провадження N 14-176цс18).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.2 ст. 12 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2019 року у справі N521/10891/15 (провадження N61-26689в18) дійшов висновку про те, що «на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Таким чином, до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст.993 ЦК України та на підставі пунктів в) та ґ) підпункту 38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим позивач має право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду у розмірі 55751,92 грн.

Відтак, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення.

Згідно дост.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так зматеріалів справивбачається,що 15.11.2023року міжПрАТ «СК«ЕТАЛОН» таАдвокатським об`єднанням«АСПЕКТ» (ЄДРПОУ 41521052) було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги (а.с.23-26).

Відповідно до п.1.1 Договору, Адвокатське об`єднання зобов`язується вчинити від імені та за рахунок Клієнта юридичні дії з метою стягнення суми заборгованості з фізичних та юридичних осіб, відповідальних за завдані збитки, до яких Клієнт має право зворотної вимоги відповідно чинного законодавства України.

Відповідно до п.5.1 даного договору Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду.

Відповідно до п.5.2 Договору, у разі звернення Об`єднання до суду в інтересах Клієнта у справах, пов`язаних із регресним стягненням заборгованості та суброгацією, що є предметом Договору, Об`єднання має право заявляти вимоги про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідного до п.5.3 цього договору сума витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є диференційованою та залежить від суми позову та складає фіксований гонорар:

г) від 40000 до 69999 грн. суми позову 18000,00 грн. (а.с.25).

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що зазначений в пункті 5.3 Договору фіксований гонорар включає в себе виконання будь-якої роботи, необхідної для досягнення очікуваного результату, зокрема:

- складення та подання позову про стягнення суми регресної заборгованості;

- участі у судових засіданнях, в тому числі у режимі відеоконференції (у разі, якщо справа слухається з викликом учасників);

- подання клопотань, заяв, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив. пояснень тощо до компетентного суду першої інстанції, який розглядатиме справу.

Отже, сторонами передбачено фіксований порядок обчислення суми гонорару за роботу Об`єднання у суді першої інстанції, що включає в себе виконання Об`єднанням такої роботи:

- надання усних/письмових консультацій 1 година;

- підготовки та подання позову 4 години;

- підготовки та подання відповіді на відзив - 2 години;

- участі у судових засіданнях у суді першої інстанції без обмеження.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що винагорода (гонорар), вказані у п.5.3. цього Договору, виплачуються Об`єднанню виключно за одночасного виконання наступних умов:

- суд задовольнив позов та стягнув витрати на професійну правничу допомогу в резолютивній частині рішення або в додатковому рішенні;

- рішення суду в примусовому або добровільному порядку виконане Боржником;

- кошти на виконання рішення суду надійшли на рахунок Клієнта.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Велика ПалатаВС усвоїй постановівід 19.02.2020р.по справі№ 755/9215/15-цроз`яснила,що адвокатсамостійно визначаєтьсязі стратегієюзахисту інтересівсвого клієнтата алгоритмомдій задлязадоволення вимогостаннього танайкращого йогозахисту,тому твердженняпозивача єпомилковими. Також зазначили, що «у позовному провадженні роль суду визначена як роль арбітра, який надає оцінку тим доказам і доводам, котрі наводяться сторонами у справі, і не може діяти на користь будь-якої зі сторін, і зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій із боку такої сторони».

У справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Із заяви вбачається, що представник просить стягнути суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс внаслідок розгляду справи за наданні ним позивачу послуги. Розмір гонорару становить 18 000,00 грн.

Стороною відповідача будь-яких заперечень щодо заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 18000,00 грн. суду не надано.

Відповідно до Постанови ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, розподіляючи витрати, понесені ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн., адже цей розмір доведений та документально підтверджений, клопотання про зменшення таких витрат до суду не надходило.

Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11-16, 22, 979, 990, 993, 1166, ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.1, 2, 3, 13, 19, 42, 43, 48, 49, 59, 76-81, 82, 89, 95, 102, 106, 110, 141, 209, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ЕТАЛОН» (м.Київ, вул.Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (ЄДРПОУ20080515,м.Київ,вул. .Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 55 751 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна) гривня 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (ЄДРПОУ20080515,м.Київ,вул. .Дегтярівська,33-Б,2під`їзд) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (ЄДРПОУ20080515,м.Київ,вул. .Дегтярівська,33-Б,2під`їзд) сумусплаченого судовогозбору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде складено 19.11.2024 року.

Суддя:Домусчі Л.В.