Постанова

від 04.11.2024 по справі 916/3704/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3704/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Я.Ф. Савицького, А.І. Ярош,

секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,

за участю представників:

від скаржника: Р.М. Томашевський;

від боржника: не з`явився;

від арбітражного керуючого: не з`явився;

від ТОВ «ІСАГІС»: А.С. Драгун;

від решти кредиторів: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕКТРУМ ЕССЕТС

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2024, повний текст складено 03.09.2024, про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки

у справі №916/3704/20

за заявою боржника Приватного акціонерного товариства ,,Футбольний клуб ,,ЧОРНОМОРЕЦЬ

про визнання банкрутом,

суддя суду першої інстанції: О.А. Демешин

місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/3704/20 за заявою боржника Приватного акціонерного товариства ,,Футбольний клуб ,,ЧОРНОМОРЕЦЬ про визнання банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ Футбольний клуб Чорноморець; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чульського О.С.

09.08.2024 ТОВ «ІСАГІС» звернулось до суду з клопотанням про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки.

У клопотанні заявник просить надати дозвіл забезпеченому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС» на звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «ЧОРНОМОРЕЦЬ», загальною площею 1678,4 кв.м., розташованої на земельній ділянці, площею 42585 кв.м., кадастровий номер 5110136900:36:002:0025, за адресою: м. Одеса, вул. Вавілова академіка, буд.5-а, за Іпотечним договором з майновим поручителем, серія та номер: 5200, виданий 28.10.2014, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю. (Номер запису про іпотеку: 7495019), відповідно до якого ПрАТ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (код ЄДРПОУ 22449841) виступило майновим поручителем по зобов`язаннях ТОВ «ДЕЛІВЕР» (код ЄДРПОУ 32792975) (Боржник) перед АТ «ІМЕКСБАНК» (код ЄДРПОУ 20971504) за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №28/14 від 12.06.2014 року, (кредитор) та передало в іпотеку такий об`єкт нерухомості: нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець», за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Вавілова академіка, будинок 5-а, реєстраційний номер: 188988451101 та за Іпотечним договором б/н за реєстровим №4513 від 22.10.2013, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., предмет іпотеки нерухоме майно, нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «ЧОРНОМОРЕЦЬ», загальною площею 1678,4 кв.м., розташованої на земельній ділянці, площею 42585 кв.м., кадастровий номер 5110136900:36:002:0025, за адресою: м.Одеса, вул. Вавілова академіка, буд.5-а, за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №81/13 від 21.10.2013 року укладеним між ТОВ «БУГАЗ ДЕЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36155103) (Боржник) перед АТ «ІМЕКСБАНК» (код ЄДРПОУ 20971504).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 задоволено клопотання ТОВ «ІСАГІС» про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки по справі №916/3704/20. Надано дозвіл забезпеченому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС» на звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «ЧОРНОМОРЕЦЬ», що зазначені вище.

Прийняття вказаної ухвали місцевий господарський суд мотивував тим, що положення Кодексу України з процедур банкрутства закріплюють, що після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Отже, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи підтверджують факт того, що ТОВ «ІСАГІС» є заставодержателем (іпотекодержателем) майна ПАТ «ФК «Чорноморець» за двома Іпотечними договорами, проте, станом на теперішній час у забезпеченого кредитора немає можливості звернути стягнення на предмет іпотеки за вищевказаними кредитними договорами у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство Іпотекодавця та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що з моменту введення процедури розпорядження майном боржника - Приватного акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець пройшло понад 3 (три) роки, ТОВ «ІСАГІС» має право здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки, щодо майна яке передано в заставу Боржником, після надання судом дозволу на таке звернення.

Окремо Господарський суд Одеської області зазначив, що оскільки, наявні матеріали справи, станом на теперішній час, надають можливість суду встановити відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром застав на підставі вище зазначених іпотечних договорів, то заявлені грошові вимоги ТОВ «ІСАГІС», які на момент винесення оскаржуваної ухвали ще не розглянуті судом першої інстанції, не стосуються забезпечених вимог.

Не погодившись з ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 по справі №916/3704/20 скасувати та відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «ІСАГІС» про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що лише після визначення розміру заявлених грошових вимог забезпеченого кредитора можливо вирішувати питання про задоволення його вимог за рахунок заставного майна боржника, оскільки в іншому випадку залишається правова невизначеність щодо розміру вимог та щодо вартості заставного майна. Така невизначеність ставить в несправедливе становище інших кредиторів, оскільки у разі якщо вартість заставного майна перевищує розмір грошових вимог забезпеченого кредитора, то конкурсні кредитори могли б отримати і задоволення (часткове задоволення) своїх вимог до боржника. Поряд з цим, в матеріалах справи наявні дві заяви ТОВ «ІСАГІС» про визнання кредиторських вимог до боржника, які на даний час не розглянуті судом, та відповідно не визначено розмір вимог забезпеченого кредитора у справі. Без визначення розміру грошових вимог забезпеченого кредитора, рішення суду першої інстанції про надання дозволу забезпеченому кредитору на звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним і протиправним.

На переконання скаржника, з метою дотримання інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута, з метою реалізації за найвищу ціну, в порядку передбаченому статтею 40 КУзПБ, суд повинен вживати заходи забезпечення вимог кредиторів за для збереження майнових активів боржника. При вирішенні заяви кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції залишив поза увагою принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо забезпечення продажу майна банкрута за найвищу ціну та щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство.

Крім цього, апелянт зазначає, що ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по даній справі визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, однак грошові вимоги ТОВ «ІСАГІС» судом не визнавалось.

Апелянт вказує, що, станом на теперішній час, кредиторами в межах справи №916/3704/20 не прийнято рішення щодо подальшої процедури у даній справі. 17.01.2024 до арбітражного керуючого Чульського О.С. надійшов лист від ПП «Вудлайф» про можливу участь у санації боржника ПАТ «ФК «Чорноморець» в якості інвестора. Для оцінки та прийняття відповідного рішення ПП «Вудлайф» просило надати детальні актуальні відомості щодо фінансового стану боржника. Арбітражним керуючим розпорядником майна боржника Чульським О.С. надана відповідна інформація на ознайомлення потенційному інвестору, станом на теперішній час очікується рішення від даного підприємства щодо участі або відмови від участі у санації боржника. Враховуючи викладені обставини, станом на теперішній час, винесення на розгляд кредиторів питання щодо обрання подальшої процедури у справі №916/3704/20 про банкрутство ПрАТ «Чорноморець» є передчасним. Відтак, існує ймовірність застосування до боржника процедури санації. Враховуючи викладене, з огляду на те, що предметом іпотеки, на реалізацію якого ТОВ «ІСАГІС» просить надати дозвіл, є нерухоме майно, яке фактично становить виробничий комплекс боржника, продаж зазначеного майна призведе до неможливості проведення процедури санації.

Підсумовуючи викладене, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції про надання дозволу забезпеченому кредитору на звернення стягнення на предмет іпотеки поза межами справи про банкрутство, без визначення розміру вимог забезпеченого кредитора, без вирішення всіх процесуальних питань щодо переходу до іншої судової процедури, без дотримання принципу судового контролю та принципу правової визначеності, є очевидно протиправним та незаконним, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Ісагіс» про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, з огляду на наступне:

- забезпечений кредитор на свій власний розсуд має право обирати свою модель поведінки у справі про визнання банкрутом;

- з умов Іпотечного договору б/н від 22.10.2013, реєстровий №4513 та Іпотечного договору з майновим поручителем, другої черги, серія та номер: 5200, виданого 28.10.2014 року цілком очевидним є факт того, що сума заставного майна є в рази меншою за суму боргу (кредиту) який воно забезпечує;

- у разі успішного звернення стягнення на предмет іпотеки в рамках виконання оскаржуваної ухвали суду забезпечений кредитор на власний розсуд буде приймати рішення про звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог забезпеченого кредитора, в частині суми, яка не буде задоволена за рахунок такого звернення;

- статтею 64 КУзПБ передбачено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Враховуючи той факт, що ТОВ «ІСАГІС» являється іпотекодержателем за двома іпотечними договорами, відносно нерухомого майна, дозвіл на звернення стягнення щодо якого надано судом першої інстанції, таке майно в апріорі не може входити до об`єктів конкурсної маси. Отже реалізація ТОВ «ІСАГІС» своїх прав у межах наданих законом та договорами не є ущемленням законних прав та інтересів інших осіб;

- доводи апелянта базуються лише на довільному тлумаченні положень чинного законодавства, щодо неможливості задоволення заяви ТОВ «ІСАГІС» у зв`язку з тим, що триває дія мораторію, продовженого судом, адже стосовно дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, встановлено спеціальний строк тривалістю 170 днів, який припиняється автоматично з його спливом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді С.І.Колоколова, суддів: Я.Ф. Савицького, А.І. Ярош.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали оскарження ухвали від 02.09.2024 про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки у справі №916/3704/20. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕКТРУМ ЕССЕТС на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки у справі №916/3704/20 до надходження матеріалів оскарження з Господарського суду Одеської області.

25.09.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали оскарження ухвали.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю ,,СПЕКТРУМ ЕССЕТС пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки у справі №916/3704/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕКТРУМ ЕССЕТС на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки у справі №916/3704/20. Встановлено учасникам справи строк до 25.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 25.10.2024 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕКТРУМ ЕССЕТС на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки у справі №916/3704/20 призначено на 28.10.2024 о 10:00 год.

28.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, в судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2024, протокольною ухвалою суду оголошено перерву у судовому засіданні до 04.11.2024 о 12:30.

У судові засідання 28.10.2024 та 04.11.2024 з`явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕКТРУМ ЕССЕТС та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС».

Інші учасники справи у судові засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, своїм правом на подачу відзиву не скористались, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали оскарження, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна (частина друга статті 41 КУзПБ).

Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз 1 частини п`ятої статті 41 КУзПБ).

Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

В частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).

Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ процедури.

У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.

Таким чином, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

Колегія суддів зауважує, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Такий підхід враховує положення абзацу третього частини другої статті 45 КУзПБ, та мінімізує виникнення проблемних ситуацій. Забезпечений кредитор при такому підході самостійно визначає модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими (з урахуванням умов відповідного договору застави (іпотеки)), однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів.

Приписами статті 45 КУзПБ стосовно забезпечених кредиторів передбачено, що такі кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Аналіз зазначених приписів приводить до висновку, що законодавець не встановив обов`язку забезпеченого кредитора подати заяву про визнання його грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, для їх задоволення у справі про банкрутство.

З огляду на зазначене, факт того, що судом першої інстанції не розглянуто заяву про визнання кредиторських вимог, не може бути перешкодою для реалізації забезпеченим кредитором своїх прав в частині вимог, що забезпечені заставою (іпотекою).

Враховуючи викладене, те, що матеріали справи підтверджують факт того, що ТОВ «ІСАГІС» є заставодержателем (іпотекодержателем) майна ПАТ «ФК «Чорноморець» за двома Іпотечними договорами, з огляду на те, що з дня введення процедури розпорядження майном спливло 170 днів, забезпечений кредитор має право здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки, щодо майна яке передано в заставу Боржником, після надання господарським судом дозволу на таке звернення.

Колегія суддів зауважує, що реалізація забезпеченим кредитором права здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, не ставить в несправедливе становище інших кредиторів, оскільки таке право передбаченого законом.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 276, 281-284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕКТРУМ ЕССЕТС залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 у справі №916/3704/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.11.2024 у зв`язку з перебуванням судді А.І. Ярош з 07.11.2024 по 22.11.2024 у відпустці відповідно до наказу голови суду від 01.11.2024 №280-в.

Головуючий суддяС.І. Колоколов

СуддяЯ.Ф. Савицький

СуддяА.І. Ярош