Постанова

від 25.11.2024 по справі 916/2531/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. ОдесаСправа № 916/2531/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний)

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 (повний текст складено 14.08.2024)

по справі №916/2531/24

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний)

до Одеського квартирно-експлуатаційного управління

про стягнення заборгованості в розмірі 28 924,97 грн,

(суддя першої інстанції: В.С. Петров, дата та місце ухвалення рішення: 09.08.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),

У червні 2024 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості у розмірі 28924,97 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданої позивачем Військовій частині НОМЕР_1 протягом 2023 року послуги з транспортування води у розмірі 28924,97 грн.

Позивач стверджував, що на підставі спільного наказу начальника Одеської обласної військової адміністрації та Командувача ОСУВ "Олександрія" від 26.04.2022 №6 "Про затвердження Методичних рекомендацій з питань розміщення військових формувань Одеської області на фондах усіх форм власності" та окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.03.2022 №370/2/1685 на період дії воєнного стану Одеське квартирно-експлуатаційне управління здійснює укладання тристоронніх договорів, предметом яких є спільне безоплатне користування нерухомим майном усіх форм власності.

При цьому позивач зазначав, що між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (сторона-1), ДП "АМПУ" в особі Південної філії ДП "АМПУ" (адміністрації морського порту Південний) (сторона-2) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона-3) був укладений договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання від 28.11.2023 № 34-П-ПВФ-23, відповідно до умов якого сторона-2 забезпечує постачання водою суден, що використовуються стороною-3, а сторона-1 відшкодовує витрати, понесені стороною-2 з оплати централізованого водопостачання, які були спожиті стороною-3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором та наказом Міністра оборони від 03.07.2023 №448, листа Командувача угруповання різнорідних сил ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 №649/211/109/3338/У/ОКП, листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.11.2023 №649/211/109/3512/У/ОКП.

Позивач стверджував, що всього за 2023 рік Адміністрацією забезпечено, а Військовою частиною НОМЕР_1 було спожито послугу з водопостачання в обсязі 673.3 кв.м, що було зафіксовано у додатковій угоді від 27.12.2023 №1 до трьохстороннього договору про відшкодування витрат за спожите водопостачання від 28.11.2023 №34-П-ПВФ-23.

Також позивач звертав увагу на те, що споживання послуги з водопостачання та її об`єм визнані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується фактом оплати виставлених рахунків, а відтак, враховуючи тариф АТ "ОП3" на послугу з транспортування води у розмірі 42.96 грн/куб.м, вартість спожитої третьою особою послуги з транспортування води становить 28924,97 грн (з урахуванням ПДВ) (42,96*673,3).

Позивач стверджував, що відсутність письмового договору між сторонами на відшкодування коштів позивача, витрачених на забезпечення третьої особи послугами з водопостачання та транспортування води, що були фактично спожиті, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати Адміністрації такі витрати у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 у задоволенні позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості в розмірі 28924,97 грн було відмовлено.

Суд у своєму рішенні, приймаючи до уваги виконання Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням зобов`язань, передбачених умовами договору №514 від 28.11.2022, а саме щодо оплати послуг з централізованого водопостачання, які передбачені та погоджені сторонами такого договору, дійшов висновку про відсутність порушень умов договору зі сторони відповідача, оскільки останнім були оплачені саме ті послуги, які сторони погодили у такому договорі. При цьому, господарський суд зазначив, що у договорі № 514 від 28.11.2022 сторонами не було погоджено обов`язку Одеського КЕУ з відшкодування вартості транспортування води від водопровідних мереж АТ "ОПЗ" до об`єктів водоспоживання Адміністрації (у т.ч. причалу).

В рішенні судом зазначено, що між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (сторона-1), Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) (сторона-2) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона-3) був укладений договір саме про відшкодування витрат за спожите водопостачання №34-П-ПВФ-23 від 28.11.2023.

При цьому судом було зауважено, що матеріали справи не містять доказів укладання між Одеським КЕУ, ДП "АМПУ" в особі Південної філії ДП

"АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) та Військовою частиною НОМЕР_1 тристороннього договору з відшкодування витрат за транспортування води. Таким чином, фактично між сторонами у даній справі договору про відшкодування витрат Військової частини НОМЕР_1 за транспортування ДП "АМПУ" в особі Південної філії ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) води, який би охоплював період з 01.01.2023 по 30.11.2023, у добровільному порядку в письмовій формі укладено не було.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 по справі №916/2531/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 28924,97 грн - задовольнити в повному обсязі.

На переконання апелянта, суд першої інстанції, встановлюючи обставини щодо подальшого використання поставленої води (що в результаті стало підставою для відмови в задоволенні позову), вийшов за межі позовних вимог, чим порушив норму права, визначену ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своєї позиції апелянт стверджує, що висновок Господарського суду Одеської області про те, що послуга з бункерування суден не являється комунальною, є таким, що не відноситься до предмету спору, адже в межах цієї справи Адміністрація не стягувала заборгованість за послуги з бункерування суден.

Апелянт стверджує, що послуги з «транспортування води для бункерування суден», якою суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні називав послугу, якою Адміністрація забезпечувала Військову частину, - з юридичної точки зору не існує.

Так, заявник ставить під сумнів хід думки суду стосовно «визначальної» ролі подальшого використання транспортованої води для бункерування суден, як підстави для кваліфікації цієї послуги, як такої, що не відноситься до комунальної. Адже за трьохстороннім договором послуга з водопостачання також надавалася для подальшого використання її для бункерування суден Військової частини. Проте, у даному випадку, суд першої інстанції кваліфікував послугу з водопостачання як комунальну, а транспортування води для цієї ж цілі - як послугу, яка не відноситься до комунальної.

На думку заявника, вищезазначена позиція суду першої інстанції є неоднозначною та суперечливою, що не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, передбаченим ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт вважає, що транспортування води є невід`ємною частиною комунальної послуги з водопостачання, адже подача води від джерела водопостачання безпосередньо до споживача неможлива без надання послуги з транспортування води.

Крім того, відповідачем було сплачено послугу з транспортування води як складову частину послуги з водопостачання, що включена у тариф ТОВ «ІНФОКС» (транспортування води до мереж АТ «ОПЗ»).

Отже, апелянт висловлює міркування, що здійснюючи оплату за послугу з водопостачання, яка включала в себе транспортування води до мереж АТ «ОПЗ», відповідач все ж таки погодився з тим, що ця послуга є комунальною. При цьому, в силу особливостей територіального розташування водопровідних мереж, послуга з транспортування води по мережам АТ «ОПЗ» не включається в трьохсторонній договір (виставляється окремо), оскільки Адміністрація оплачує цю послугу за окремим договором з АТ «ОПЗ» про надання послуги з транспортування води.

З огляду на вищенаведене, апелянт вважає необґрунтованим висновок Господарського суду Одеської області, що транспортування води не відноситься до комунальних послуг, адже це складова частина комунальної послуги з водопостачання.

Необґрунтованим, на думку заявника, є також висновок, що правовідносини, які виникли між сторонами, не відносяться до сфери житлово-комунального господарства, та, відповідно, не регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Апелянт вважає, що внаслідок невірної кваліфікації судом першої інстанції послуги з транспортування води як такої, що не відноситься до комунальної, та висновку, що спірні правовідносини не регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги аргументи Адміністрації щодо порушення Одеським КЕУ вимог пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено, що споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також щодо порушення вимог пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач (в даному випадку - Одеське КЕУ) зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими в порядку, визначеному законодавством України.

Крім того, позивач переконаний, що відмова від укладення договору на комунальну послугу не може бути підставою для звільнення від обов`язку оплати послуг, які були фактично спожиті.

Адміністрація у своїй скарзі також зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно залишено без задоволення клопотання позивача про залучення Військової частини до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору від 14.06.2024, чим порушив вимоги статті 50 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Військова частина була фактичним споживачем наданих Адміністрацією послуг, стороною у трьохсторонньому договорі, підписантом заявок про надання дозволу на бункерування прісною водою буксирів, актів виконаних робіт (послуг), та прийняте рішення по даній справі може вплинути на її права та обов`язки, зокрема, в частині подальшого розташування буксирів Військової частини в акваторії морського порту Південний, а також постачання Військовій частині послуг з водопостачання та транспортування води в подальшому.

З огляду на все вищевикладене, апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 по справі №916/2531/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) на рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 по справі №916/2531/24; вирішено розглядати апеляційну скаргу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 по справі №916/2531/24; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2531/24.

13.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2531/24.

20.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, безпідставною, та такою що не підлягає задоволенню та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо вимоги Південної філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Південний») окремо сплатити послугу з транспортування води, відповідач зазначає, що в Одеського квартирно-експлуатаційного управління відсутні правові підстави для здійснення такого відшкодування.

Так відповідач стверджує, що відповідно до положень пункту 8.8. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 Одеське квартирно-експлуатаційне управління відшкодовує тільки комунальні послуги з водопостачання.

Послуга «транспортування води» не є комунальною послугою в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тож Одеське КЕУ не має повноважень щодо її сплати окремо.

Щодо посилання позивача на договори з ТОВ «ІНФОКС» та з АТ «ОПЗ», як на підставу відшкодування Одеським КЕУ виставлених ними рахунків, відповідач зазначає, що Одеське квартирно-експлуатаційне управління не є стороною вищезазначених договорів і не може сплачувати кошти за ті господарські зобов`язання стороною яких Одеське КЕУ не є і які не були взяті Одеським КЕУ як бюджетною установою.

Крім того, посилання на договори з ТОВ «ІНФОКС» та з АТ «ОПЗ» не можуть братися до уваги і з огляду на те, що їх копії не надані до позовної заяви, тож наразі немає підстав стверджувати, що вони включають об`єкти які використовуються військовою частиною.

У відзиві відповідач стверджує, що вимога позивача щодо стягнення з Одеського КЕУ коштів за транспортування води як за комунальну послугу спожиту третьою особою, на бездоговірних правовідносинах не підлягає задоволенню, адже транспортування води не є комунальною послугою; між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено Договір відшкодування водокористування, яким врегульовані правовідносини сторін щодо відшкодування витрат за спожите водокористування і даний Договір виконувався сторонами.

Відповідач зазначає, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача з відшкодування витрат за транспортування води за період з 01.01.2023 по 30.11.2023, оскільки договір про відшкодування витрат позивача на транспортування Військовій частині НОМЕР_1 сторонами у справі ні в добровільному, ні в судовому порядку укладено не було, тоді як взаєморозрахунки між сторонами за зазначені послуги проводяться на договірних засадах, з урахуванням встановленого законом принципу свободи договору.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2023 між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (сторона-1), Державним підприємством «Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) (сторона-2) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона-3) був укладений Договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання №34-П-ПВФ-23, відповідно до умов п. 1.1 якого сторона-2 забезпечує постачання водою суден, що використовується стороною-3, а сторона-1 відшкодовує витрати, понесені стороною-2 з оплати централізованого водопостачання, які були спожиті стороною-3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним Договором та наказом Міністра оборони від 03.07.2023 року №448, листа Командувача угруповання різнорідних сил ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 №649/211/109/3338/У/OKП, листа Командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.11.2023 №649/211/109/3512/У/ОКП.

Відповідно до п. 1.2 Договору ціна цього Договору становить 7331,23 грн, в т.ч. ПДВ - 1221,87 грн. Обсяг водопостачання - 409.2 м.куб.

Згідно з п. 1.3 Договору сторона-2 надає стороні-3 послуги за тарифами, підприємств - постачальників цих послуг, а саме: водопостачання - 17,916 грн. за 1 м. куб з ПДВ.

Положеннями п. 1.4 Договору визначено, що протягом строку дії цього Договору тарифи та обсяги споживання можуть змінюватися

Відповідно до п. 2.2 Договору сторони погодили, що сторона-1 зобов`язується: здійснювати відшкодування (оплату) стороні-2 витрат за використання централізованого водопостачання, згідно з фактичним обсягом споживання стороною-3, встановленого за показниками засобів обліку або згідно з розрахунком спожитої води (п.п. 2.2.1); здійснювати оплату згідно зі ст. 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок сторони-2 протягом 30 (тридцяти) календарних днів після отримання від сторони-2 відповідного акту виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п. 4.5 Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій, у разі їх не вирішення - відповідно до чинного законодавства України.

Умовами п. 4.6 Договору визначено, що сторона, яка прийняла рішення про зміну цього Договору, повинна надіслати відповідну письмову пропозицію іншим сторонам. Інші сторони, які одержали таку письмову пропозицію про внесення змін у цей Договір, зобов`язана протягом 20 (двадцяти) днів від дати отримання, письмово повідомити інших сторін про своє рішення.

Відповідно до п. 4.7 Договору сторони зобов`язані докласти максимальних зусиль для вирішення спорів у досудовому порядку, в тому числі шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, залучення професійних експертів, продовження строків врегулювання розбіжностей, внесення змін в умови цього Договору тощо.

Згідно з п. 4.8 Договору у разі, коли сторони не досягли згоди щодо внесення змін у цей Договір чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона може звернутися до суду.

Положеннями п. 6.3 Договору визначено, що на підставі розрахунків та/або показників засобів обліку централізованого водопостачання оформлюється акт виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками сторін.

Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього Договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 7.2 Договору).

Згідно з п. 7.3 Договору внесення змін у цей Договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін або за ініціативи однієї сторони у визначеному умовами цього договору порядку.

Відповідно до п. 9.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2023 включно та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України його дія застосовується до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2023, а в частині розрахунків - до їх повної здійснення

Згідно з п. 10.2 Договору всі доповнення, додатки до цього Договору є невід`ємною його частиною у разі, якщо вони підписані повноважними представниками сторін цього Договору.

14.12.2023 між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (сторона-1), Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства " Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) (сторона-2) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона-3) укладено Додаткову угоду №1 до Договору №34-П-ПВФ-23 від 28.11.2023, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди пункт 1.2 Договору викласти в наступній редакції: "1.2. Ціна цього Договору становить 12062,85 грн. (дванадцять тисяч шістдесят дві грн. 85 коп.). в т.ч. ПДВ - 2010,48 грн. Обсяг водопостачання - 673,3 м.куб.".

Як зазначалось раніше, умовами п. 6.3 Договору від 28.11.2023 визначено, що на підставі розрахунків та/або показників засобів обліку централізованого водопостачання оформлюється акт виконаних робіт (наданих послуг).

Так, із матеріалів справи вбачається, що за фактом надання позивачем (стороною-2) Військовій частина НОМЕР_1 (стороні-3) послуг по водопостачанню за договором № 514 на загальну суму 12062,85 грн. в об?ємі 673,3 куб.м між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (сторона-1), Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) (сторона-2) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона-3) були складені акти виконаних робіт (наданих послуг), а саме:

- акт №1 від 22.11.2023 про те, що в період з 01.01.2023 по 31.08.2023 сума відшкодування витрат за спожите водопостачання складає 7331,23 грн (з ПДВ), кількість - 409,2 куб.м, тариф з ПДВ 17,916 грн./куб.м (Т.1, а.с.225);

- акт №2 без дати про те, що в період з 01.09.2023 по 30.11.2023 сума відшкодування витрат за спожите водопостачання складає 4731,62 грн (з ПДВ), кількість - 264,1 куб.м, тариф з ПДВ 17,916 грн./куб.м. (Т.1, а.с.226).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства.

Так, п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору № 514 від 28.11.2023 сторони передбачили, що сторона-1 зобов`язується здійснювати оплату згідно зі ст. 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок сторони-2 протягом 30 (тридцяти) календарних днів після отримання від сторони-2 відповідного акту виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, прийняття стороною-3 наданих стороною-2 послуг є підставою виникнення у сторони-1 зобов`язання оплатити вартість вказаних послуг відповідно до умов договору та днів після отримання від сторони-2 чинного законодавства протягом 30 календарних відповідного акту виконаних робіт (наданих послуг).

В матеріалах справи наявні картки взаєморозрахунків по Військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Із наявних в матеріалах справи копій заявок та актів виконаних робіт (послуг) (Т. 1, а.с. 53-94) вбачається наступне:

- відповідно до заявки №632 від 07.01.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 07.01.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №636 від 19.01.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 19.01.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №637 від 01.02.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 01.02.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №638 від 01.02.2023 представник судна "Чигирин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 01.02.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №639 від 03.02.2022 представник судна "Чигирин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ» про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 03.02.2022, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №640 від 11.02.2023 представник судна "Чигирин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 11.02.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №642 від 20.02.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 20.02.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №644 від 03.03.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 03.03.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №648 від 23.03.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 23.03.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №649 від 30.03.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 30.03.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №650 від 07.04.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 07.04.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №652 від 14.04.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 14.04.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №656 від 17.05.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 17.05.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №658 від 02.06.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 02.06.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №659 від 06.06.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира, сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 06.06.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води:

- відповідно до заявки №660 від 18.06.2023 представник судна "Чигирин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 18.06.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №661 від 22.06.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 22.06.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №662 від 05.07.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 05.07.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №663 від 07.07.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 07.07.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №664 від 18.07.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 18.07.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №665 від 20.07.2023 представник судна "Поділля" звернувся із проханням до диспетчера ЮФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 20.07.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №665/1 від 25.07.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 25.07.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №666 від 31.07.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 31.07.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №668 від 01.08.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 01.08.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №670 від 10.08.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 10.08.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №671 від 18.08.2023 представник судна "Нетішин" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 14.08.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №672 від 16.10.2023 представник судна "Поділля" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 07.07.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №673 від 19.08.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 19.08.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №674 від 24.08.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 24.08.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №675 від 28.08.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 28.08.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №677 від 07.09.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 07.09.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №678 від 09.09.2023 представник судна "Поділля" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) віл 09.09.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №679 від 12.09.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 12.09.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №680 від 21.09.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 21.09.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №681 від 01.10.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 01.10.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №682 від 08.10.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 08.10.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №683 від 14.10.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 14.10.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №684 від 20.10.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 20.10.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №687 від 23.10.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 27.10.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №688 від 02.11.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 02.11.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №689 від 11.11.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 11.11.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води;

- відповідно до заявки №690 від 24.11.2023 представник судна "Сімферополь" звернувся із проханням до диспетчера звернувся із проханням до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" про надання дозволу на бункерування прісною водою буксира; сторонами було складено та підписано акт виконаних робіт (послуг) від 24.11.2023, в якому зафіксовані покази лічильника (до і після бункерування) та кількість води.

Із копій вказаних заявок та актів виконаних робіт (послуг) вбачається, що вони підписані представниками Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) та представниками судна (буксира).

В матеріалах справи наявний Лист від 23.08.2023 за №1866/27-04-04/Вих у якому Південна філія ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) направила Військовій частині НОМЕР_1 для підписання договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання та транспортування води, що укладається між ДП "АМПУ" особі ПФ ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний), Військовою частиною НОМЕР_1 та Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням утрьох примірниках.

У зазначеному листі Філія просила Військову частину після підписання договору направити примірник для підписання до Одеського КЕВ, після чого повернути на адресу морського порту Південний для подальшого належного оформлення.

Разом із тим, листом від 22.09.2023 №1967 Одеське КЕУ повідомило Південну філію ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) про те, що управлінням уважно вивчено отриманий текст нового договору про відшкодування витрат за спожите водопостачання та транспортування води, а також договір (про надання послуг) №10-В-ПВФ-23 від 27.01.2023 та зауважено, що згідно з Указом Президента України від 26.06.2023 №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану", Наказу №4 від 14.03.2023 Одеської обласної військової адміністрації і Одеської обласної державної адміністрації "Про затвердження Методичних рекомендацій з питань розміщення військових формувань в Одеській області на фондах усіх форм, власності", Одеське квартирно-експлуатаційне управління відшкодовує тільки комунальні послуги (КЕКВ 2272) по водопостачанню; послуга з транспортування не є комунальною послугою по водопостачанню (КЕКВ 2272). При цьому заявник вказав, що Одеське квартирно-експлуатаційне управління є структурним підрозділом Міністерства оборони України, яке повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету, з огляду на що не має законної підстави згідно рекомендацій, оплачувати інші послуги. Таким чином, управління просило підписати договір та акти, які були розроблені Одеським КЕУ про відшкодування витрат за спожите водопостачання.

З матеріалів справи вбачається, що Південна філія ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із листом від 06.12.2023 року за №2608/27-04-04/Вих, в якому направила для підписання додаткову угоду №1 до договору про відшкодування витрат за спожите водопостачання №514/34-П-ПВФ-23 від 28.11.2023, а також документи, що підтверджують надання послуг за зазначеним договором за період з 01.09.2023 по 30.11.2023 для здійснення оплати.

Листом від 28.02.2024 за №631/27-04-04/Вих Південна філія ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) направила Військовій частині НОМЕР_1 рахунок разом з актом виконаних робіт (наданих послуг) за транспортування води у 2023 році обсягом 673 куб.м для взаєморозрахунків між Військовою частиною НОМЕР_1 та ДП "АМПУ" в особі Адміністрації МП Південний.

Крім того, листом від 21.03.2024 за №893/27-04-04/Вих Південна філія ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) направила Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню рахунок №0573-АЮ від 31.12.2023 на суму 28924,97 грн разом з актом виконаних робіт (наданих послуг) за транспортування води, спожитої у 2023 Військовою частиною НОМЕР_1 обсягом 673 куб.м для здійснення оплати за надані послуги.

У відповідь на вказаний лист Південної філії ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) (від 21.03.2024 за №893/27-04-04/Вих) Одеське КЕУ листом від 05.04.2024 за вих. №1523 повідомило, що на період дії воєнного стану останнє здійснює укладання тристоронніх договорів, предметом яких є спільне безоплатне користування нерухомим майном усіх форм власності, при цьому відшкодування коштів за спожиті військовими частинами комунальні послуги та енергоносії покладається на Одеське КЕУ на підставі договорів, які останнє укладає з власниками та користувачами вказаних приміщень.

Також управління зазначило, що згідно з п. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга за транспортування води не є комунальною послугою. З огляду на викладене Одеське КЕУ зазначило, що останнє не має законних підстав для компенсації коштів за транспортування води, спожитої у 2023 році Військовою частиною НОМЕР_1 , а відтак вирішення цих питань можливо лише у судовому порядку відповідно до умов чинного законодавства України.

Як вбачається із матеріалів справи, Південною філією ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) був виписаний Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню рахунок №0573-АЮ від 31.12.2023 на відшкодування витрат за транспортування води у кількості 673,30 куб.м на суму 28924,97 грн (в т.ч. ПДВ).

Крім того, із наявного в матеріалах справи акту виконаних робіт (наданих послуг) без дати та без номеру вбачається, що в період з 01.01.2023 по 30.11.2023 сума відшкодування витрат за транспортування води складає 28924,97 грн (з ПДВ), кількість - 673,3 куб.м., тариф з ПДВ 42,96 грн./куб.м.

Вказаний вище акт підписаний зі сторони ДП "АМПУ" в особі Південної філії ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний), в той же час представниками Одеського квартирно-експлуатаційного управління та Військової частини НОМЕР_1 вказаний акт не підписаний.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч.1, п.1 ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 184 Господарського кодексу України встановлено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось раніше, в матеріалах справи наявний акт виконаних робіт (наданих послуг) без дати та без номеру з якого вбачається, що в період з 01.01.2023 по 30.11.2023 сума відшкодування витрат за транспортування води складає 28924,97 грн (з ПДВ), кількість - 673,3 куб.м., тариф з ПДВ 42,96 грн./куб.м.

Судом встановлено, що вказаний вище акт підписаний зі сторони ДП "АМПУ" в особі Південної філії ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний), в той же час представниками Одеського квартирно-експлуатаційного управління та Військової частини НОМЕР_1 вказаний акт не підписаний, а відтак не погоджений останніми.

Отже, у даному випадку між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (сторона-1), Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) (сторона-2) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона-3) був укладений договір саме про відшкодування витрат за спожите водопостачання №34-П-ПВФ-23 від 28.11.2023. Разом з тим, як вірно зауважено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази укладання між Одеським КЕУ, ДП "АМПУ" в особі Південної філії ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) та Військовою частиною НОМЕР_1 тристороннього договору з відшкодування витрат за транспортування води. Таким чином, фактично між сторонами у даній справі №916/2531/24 договору про відшкодування витрат Військової частини НОМЕР_1 за транспортування ДП "АМПУ" в особі Південної філії ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) води, який би охоплював період з 01.01.2023 по 30.11.2023, у добровільному порядку в письмовій формі укладено не було.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому загальне правило статті 903 Цивільного кодексу України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

Водночас положення статей 901, 903 Цивільного кодексу України, що презюмують виникнення правовідносин щодо надання послуг за договором, не виключають застосування до цих правовідносин у передбачених Законом випадках положень частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1.3 Договору від 28.11.2023 сторона-2 надає стороні-3 послуги за тарифами, підприємств - постачальників цих послуг, а саме: водопостачання - 17,916 грн. за 1 м. куб з ПДВ.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.

3 огляду на викладене положення закону, водопостачання включає в себе, в тому числі, й транспортування води.

З матеріалів справи вбачається, що вартість послуг, передбачених договором №514 від 28.11.2023, включає також й транспортування води до водопровідних мереж АТ "ОПЗ", проте не включає вартість транспортування води від точки розподілу АТ "ОПЗ" до об`єктів водоспоживання Адміністрації (в т.ч. причалу). Таким чином, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що вартість водопостачання за договором №514 входить й транспортування води до водопровідних мереж АТ "ОПЗ" , проте вартість транспортування води по території AТ "ОПЗ" не включена в умови такого договору.

Приймаючи до уваги виконання Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням зобов`язань, передбачених умовами Договору №514 від 28.11.2022, а саме щодо оплати послуг з централізованого водопостачання, які передбачені та погоджені сторонами такого договору, колегія суддв погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень умов договору зі сторони відповідача - Одеського квартирно-експлуатаційного управління, оскільки останнім були оплачені саме ті послуги, які сторони погодили у такому договорі.

Колегія суддів також звертає увагу, що у договорі №514 від 28.11.2022 сторонами не було погоджено обов`язку Одеського КЕУ з відшкодування вартості транспортування води від водопровідних мереж АТ "ОПЗ" до об`єктів водоспоживання Адміністрації (в т.ч. причалу).

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача з відшкодування витрат за транспортування води за період з 01.01.2023 по 30.11.2023 року, оскільки договір про відшкодування витрат позивача на транспортування Військовій частині НОМЕР_1 сторонами у справі ні в добровільному, ні в судовому порядку укладено не було, тоді як взаєморозрахунки між сторонами за зазначені послуги проводяться на договірних засадах, з урахуванням встановленого законом принципу свободи договору.

Разом з тим, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

При цьому із наявних в матеріалах справи копій заявок вбачається, що представники суден зверталися до диспетчера ПФ ДП "АМПУ" із проханнями про надання дозволу на бункерування прісною водою буксирів. 3 огляду на викладене вбачається, що вода необхідна була саме для бункерування суден.

Статтею 24 Закону України "Про внутрішній водний транспорт" передбачено бункерування суден та приймання забруднених речовин і сміття з суден. Так, поповнення судна запасами пального і мастильних матеріалів наливом (бункерування) на внутрішніх водних шляхах здійснюється біля причальних споруд і в операційних акваторіях річкових портів (терміналів), а також у місцях, погоджених з центральним органом виконавчої влади. що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту.

Згідно зі ст. 2 Правил безпеки для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.01.2007 №13, бункерування судна - поповнення судна запасами палива і мастильних матеріалів, водою, продуктами харчування.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок, що бункерування судна, яким є поповнення судна запасами палива і мастильних матеріалів, водою, продуктами харчування, не входить до комунальних послуг.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень пункту 8.8 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448, оплата спожитих комунальних послуг та енергоносії за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані МО України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об`єкти, на підставі укладених договорів оренди згідно із пунктом 5.12 розділу V цього Положення.

При цьому, згідно з п. 8.3 вказаного Положення оплата комунальних послуг військовим частинам, що утримуються за рахунок кошторису МО України, провадиться за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

3 огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що у даній справі, Одеське квартирно-експлуатаційне управління відповідно до вказаного Положення відшкодовує тільки вартість спожитих комунальних послуг, якими у даному випадку с послуги з водопостачання, послуга ж з транспортування води для бункерування суден не є комунальною послугою в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з огляду на що у Одеського КЕУ відсутні повноваження щодо її сплати окремо.

Крім того, відповідно до вказаного пункту 8.8 Положення відшкодування Одеським КЕУ вартості спожитих військовою частиною комунальних послуг здійснюється саме за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами. Водночас, відповідного тристороннього договору про відшкодування витрат з послуг транспортування води між Одеським КЕУ, ДП "АМПУ" в особі Південної філії ДП "АМПУ" (Адміністрація морського порту Південний) та Військовою частиною НОМЕР_1 укладено не було.

Колегією суддів відхиляються доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції посилання позивача на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 по справі №712/8916/17, адже правовідносини у справі, на яку посилається позивач, не є подібними до правовідносин у даній справі, що розглядається, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах. У даній справі між позивачем, відповідачем та військовою часиною був укладений договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання, яким врегульовані правовідносини сторін щодо відшкодування витрат за спожите водокористування і даний договір виконувався сторонами, при цьому у даній справі судом встановлено, що послуга з транспортування води для бункерування суден не є житлово-комунальною послугою.

Щодо доводів апелянта стосовно порушення місцевим господарським судом вимог статті 50 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з безпідставним залишенням без задоволення клопотання позивача про залучення Військової частини до участі у справі в якості третьої особи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Так, у своєму клопотання позивач стверджував, що Військова частина була фактичним споживачем наданих Адміністрацією послуг, підписантом заявок про надання дозволу на бункерування прісною водою буксирів, актів виконаних робіт (послуг), та прийняте рішення може вплинути на її права та обов`язки, зокрема, в частині подальшого розташування буксирів Військової частини в акваторії морського порту Південний, а також постачання Військовій частині послуг з водопостачання та транспортування води в подальшому.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на предмет та підстави заявленого позову, рішення у даній справі жодним чином не впливає на права і обов`язки Військової частини НОМЕР_1 , а доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права жодним чином не впливають на правильність прийнятого місцевим господарським судом рішення.

Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу, що окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в апеляційній скарзі має бути зазначено у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Колегія суддів зауважує, що доводи скаржників зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою доказів та встановленими обставинами, які не спростовані в апеляційному порядку, відтак відхиляються судом апеляційної інстанції.

Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок суду.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 по справі №916/2531/24 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Південний) на рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 по справі №916/2531/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2024 по справі №916/2531/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Головуюча cуддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош