Ухвала

від 25.11.2024 по справі 916/3032/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

25 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3032/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 року, суддя в І інстанції Малярчук І.А., повний текст якого складено 10.09.2024, в м. Одесі

у справі №916/3032/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг

до відповідача: Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області

про стягнення 22654,36 грн

В С Т А Н О В И В:

В липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області про стягнення 22654,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач поставив відповідачу природній газ за договором поставки № № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 на суму 126 157,01 грн за період з листопада 2021 по квітень 2022 року. Однак, відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 на суму 15 251,83 грн, на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 3 407,79 грн, три проценти річних у розмірі 916,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 077,96 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 у справі №916/3032/24 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області про стягнення 22654,36 грн. Стягнуто з Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг 8431,44 грн основного боргу, 1781 грн пені, 516,73 грн три проценти річних, 1826,79 грн інфляційних втрат, 1342,37 грн судового збору. Відмовлено в решті частини заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг позовних вимог.

Судове рішення мотивоване тим, що у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (з березня по квітень 2022 року), місцезнаходженням відповідача та визначені договором № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 об`єкти поставки природнього газу були території тимчасово окупованих селищ Херсонської області. Звідси, згідно ч. 2 ст. 131 Закону п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» позивач в період з березня по квітень 2022 року не мав права та можливості фактично здійснювати господарську діяльність щодо постачання природнього газу відповідачу за адресами визначеними у договорі № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021. Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, суд не вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природній газ за березень-квітень 2022 року та нараховані на дану заборгованість пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 у справі №916/3032/24 скасувати в частині відмови у стягненні коштів у загальному розмірі 10 098,40 грн, із яких 6 820,39 грн основного боргу, пені у сумі 1 626,79 грн, відсотки річних у сумі 400,05 грн, інфляційні втрати у сумі 1 251,17 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що територія, на якій знаходиться відповідач, визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України. Проте наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 не є рішенням Кабінету Міністрів України, тому суд безпідставно застосував наказ та відмовив у позові.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 у справі №916/3032/24; розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

28.10.2024 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №916/3032/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

Вказане клопотання мотивоване тим, що ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 вирішено передати справу № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2024 справу № 908/1162/23 розгляд об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи відкладено на 20.12.2024. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Ураховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на предмет та підстави позову (стягнення заборгованості за споживання газу, який, зокрема за період березень-квітень 2022 року постачався на тимчасово окуповану територію), позивач вважає за необхідне клопотати суд про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 вирішено передати справу № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала аргументована тим, що відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України. Частиною другою статті 131 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон) передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Втім, за частиною першою цієї ж статті положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. Аналогічні положення містить і частина перша статті 13 Закону "Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території". Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався. 06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Колегія суддів у справі 908/1162/23 вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023. Призначено розгляд справи № 908/1162/23 у відкритому судовому засіданні 07.06.2024.

Приймаючи справу № 908/1162/23 до свого розгляду, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що характер спірних правовідносин у справах № 908/1162/23 та № 910/9680/23 в контексті застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не є очевидно неподібним, а доводи, викладені в ухвалі від 27.03.2024 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не є вочевидь неприйнятними.

Оскільки правовідносини у справі №916/3032/24 і у справі №908/1162/23 стосуються застосування положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, колегія суддів вважає, що правовідносини в цих справах є подібними.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі №916/3032/24 до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №908/1162/23.

Керуючись ст.228, 234 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження у справі №916/3032/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду судового рішення у справі №908/1162/23.

2. Зобов`язати сторони повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська