Рішення

від 25.11.2024 по справі 730/1240/24

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/1240/24

Провадження № 2/730/387/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Ріхтера В.В.,

з участю секретаря судового засідання Магомедової О.В.,

представника позивача адвоката Биковця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Биковця В.В. звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк терміном в чотири місяці для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття за законом спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його племінника ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що передбачений чинним законодавством строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки строк звернення в нотаріальну контору після смерті ОСОБА_2 припав на час дії воєнного стану, який був введений у зв`язку з повномасштабною військовою агресією російських військ на територію України. Ця подія викликала у нього стресову ситуацію. Також, у зв`язку з війною, він не мав коштів, щоб звернутися в нотаріальну контору, так як він є непрацездатним та отримує мізерну пенсію.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити з вищевказаних підстав.

Додатково на запитання суду пояснив, що з 2019 року позивач не звертався до нотаріуса, оскільки таке його право не передбачене законом, оскільки спадкоємці попередньої черги його усували від права на спадщину, тобто, поки були живі спадкоємці попередніх черг, позивач право на звернення до нотаріуса не мав.

Відповідач Комарівська сільська рада відзиву на позов не надала, в судове засідання представника не направила, подавши заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника міської ради, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засідання пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (чоловік рідної сестри позивача), який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час його смерті разом з ним проживала його дружина ОСОБА_4 (рідна сестра позивача), яка прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном. Також спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Всі троє мають право на спадщину померлого в розмірі по 1/3 її частини. Це підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ННК № 198563, яке було видане приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Хайлуком О.В. 13 вересня 2018 року. Спадщина, на яку в указаних частках видане вищезазначене свідоцтво про право на спадщину, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП «Смоляж» с. Смоляж Борзнянського району Чернігівської області, розміром 3,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належить спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 010993, виданого Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області 29 серпня 1996 року. Свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку у праві на спадщину на вищезазначену земельну ділянку були видані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті за однією адресою з ним постійно ніхто не проживав та не був зареєстрований.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на час її смерті проживав її син ОСОБА_5 .

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2023 року ОСОБА_5 був продовжений строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті його брата ОСОБА_2 строком на три місяці.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті за однією адресою з ним постійно ніхто не проживав та не був зареєстрований. ОСОБА_5 за життя не встиг подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_5 .

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення родинних відносин його з ОСОБА_4 , як братом та рідною сестрою.

У зв`язку з даними обставинами позивач звертається до суду із заявою про визначення йому додаткового строку для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті його племінника ОСОБА_2 .

У визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк ніхто зі спадкоємців, в тому числі й позивач, спадщину не прийняв.

ОСОБА_1 фактично є спадкоємцем третьої черги за законом відповідно до положень ст. 1263 ЦК України.

Листом приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Хайлука О.В. № 216/01-16 від 04.09.2024р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки ним не було подано заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк та не надано доказів фактичного прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким за ст. 1220 ЦК України є день смерті особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом положень ст. 3 ЦК України, до загальних засад цивільного судочинства належить справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст.ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Даною статтею також визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Особі може бути визначений додатковий строк для прийняття спадщини за рішенням суду лише за умови поважності причини його пропуску. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Водночас, закон не містить застережень, які саме причини є поважними. Відтак визнання поважною причини пропуску строку для прийняття спадщини залежить від обставин конкретної справи і має бути доведено відповідними доказами.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок неодноразово висловлювався касаційним судом, наприклад, у постанові від 23 серпня 2017 року, справа № 6-1320цс17, а також у постанові від 26 вересня 2012 р. у справі № 6-85цс12.

За змістом положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Системний аналіззакону вказуєна те,що позовпро визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщиниможе бутизадоволений вразі наданняпозивачем доказівнаявності поважнихпричин пропускустроку дляприйняття спадщини,якими єпричини,пов`язані зоб`єктивними,непереборними,істотними труднощамидля спадкоємцяна вчиненняцих дій,що такожузгоджується зправовими позиціями,викладеними вп.24постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування».

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд вкотре наголошує, що правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони справи на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами та обов`язками щодо предмета спору (стаття 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти застосуванню таких прав та виконанню обов`язків, ураховуючи при цьому принципи справедливості та рівності учасників процесу перед законом та судом.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що з 2019 року він не міг оформити спадщину, а також доказів того, що ці причини були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов`язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 592/9058/17-ц від 06.06.2018 року.

Так, ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначив виключно такі обставини, як: дія воєнного стану та відсутність коштів у зв`язку з війною.

На переконання позивача, вказані обставини у сукупності призвели до того, що він вчасно не звернувся до нотаріуса.

Однак, на думку суду, наведені ОСОБА_1 в позовній заяві причини: - не є тими об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які у відповідності до положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, посилання на те, що позивач не звертався до нотаріуса у зв`язку з дією воєнного стану, суд оцінює критично, оскільки воєнний стан на території України було введено Указом Президента України № 64/2022 від 22 лютого 2022 року, в той час як спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, термін подачі заяв спадкодавцями спливав 18 березня 2020 року та не охоплює час дії в Україні воєнного стану.

Доводи позивача про відсутність коштів для звернення до нотаріальної контори суд також не приймає, оскільки в даному випадку позивач також посилається на воєнні дії, які не проводились на території його проживання у вказаний період. Отримання мізерної пенсії не підтверджено жодним доказом. У той же час, для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 достатньо було відправити заяву про прийняття спадщини до нотаріуса листом, що не вимагає значних фінансових затрат, або просто з`явитися до нотаріуса та написати відповідну заяву.

Посилання на лист Торгово-промислової палати суд також оцінює критично, оскільки, сам по собі вказаний лист не є доказом того, що саме для ОСОБА_1 виникли непереборні обставини.

Так, у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки: Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер таконстатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставинбез доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2023 року, справа № 916/1788/22, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 922/999/22.

Доводи представника позивача про те, що з 2019 року позивач не звертався до нотаріуса, оскільки таке його право не передбачене законом, оскільки спадкоємці попередньої черги його усували від права на спадщину, тобто, поки були живі спадкоємці попередніх черг, позивач право на звернення до нотаріуса не мав, не ґрунтуються на законі, оскільки жодна норма закону не забороняла позивачу звернутися до нотаріуса, у тому числі, за наявності інших спадкоємців.

При цьому, суд керується сталою практикою Верховного Суду про те, що невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Також, суд керується висновками, що викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.11.2024 № 532/1550/23, де зазначено, що проявом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є те, що якщо особа, яка має суб`єктивне право, добровільно висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від належного їй майнового права, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити суб`єктивне право суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

У даній справі безсумнівно встановлено, що позивач знав про смерть ОСОБА_2 ще у 2019 році, що не заперечується самим позивачем, однак усвідомлено не звернувся до нотаріуса через те, що були інші спадкоємці, а тому його рішення щодо отримання спадщини через фактично 5 років є, на думку суду, суперечливою поведінкою та порушенням доктрини venire contra factum proprium.

На основі вищевикладеного, суд доводи позивача оцінює критично, оскільки за 5 років можна було віднайти можливість звернутися до нотаріуса з питання оформлення спадщини. Тим більше, із заявою про прийняття спадщини він міг звернутися до нотаріуса засобами поштового зв`язку, що передбачено законодавством України.

Інших причин позивачем не наведено.

При цьому, на виконання вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Визнання позову відповідачем суд у відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, не може прийняти до уваги, оскільки таке визнання суперечить закону.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, даний позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216-1223, 1258, 1268-1272 ЦК України, ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ріхтер В.В.