Ухвала

від 19.11.2024 по справі 153/555/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 153/555/24

Провадження №11-кп/801/1232/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024020170000010 за апеляційною скаргою начальника Ямпільського відділу Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 15.10.2024 про звільнення від кримінальної відповідальності із передачею на поруки:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, працюючого в Ямпільському територіальному центрі соціального обслуговування та надання соціальних послуг Ямпільської міської ради, громадянина України, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 15.10.2024 ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 47 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала Ямпільського районного суду від 15.10.2024 стосовно ОСОБА_7 підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального.

Прокурор посилається на відсутність обов`язкової умови передачі на поруки трудовому колективу - щирого каяття та не з`ясування судом чи буде здатний трудовий колектив здійснювати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 заходи виховного характеру.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку апеляційної скарги, захисника, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вказавши на її безпідставність, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

На думку колегії суддів апеляційного суду, при постановленні оскаржуваного судового рішення зазначених вимог закону судом першої інстанції не було дотримано.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2024 (справа №443/1255/24) звернув увагу, що інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації можна застосувати лише у разі встановлення усіх обов`язкових для подання відповідного клопотання умов, зокрема: 1) вчинення кримінально караного діяння вперше; 2) таке діяння є кримінальним правопорушенням відповідного ступеню тяжкості; 3) воно не є корупційним та не пов`язане з корупцією, а у разі порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, вчинене особою, яка керувала транспортними засобами не у стані будь-якого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів; 4) наявне щире каяття особи.

Тобто однією з підстав такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку. Також звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. До таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 25.05.2021 у справі № 464/4133/17.

Встановивши відсутність хоча б однієї із цих передумов, суди не вправі застосовувати ст. 47 КК України щодо обвинуваченої особи.

Згідно постанови Верховного суду від 12.11.2020 у справі № 495/5499/18 особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину та не розкаялася, передавати на поруки неможна.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.01.2024 у справі № 283/2169/19 та у постанові від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19, поняття «щире каяття» передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.

Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

Визнання об`єктивного розвитку подій автоматично не свідчить про щире каяття обвинуваченого, про відвертий осуд своєї поведінки і відповідне суб`єктивне ставлення до вчиненого.

Хоч ОСОБА_7 перед розглядом клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності вказав, що вину визнає, водночас у своїх показах фактично спростовує своє ж твердження, оскільки не погодився з висновком військово-лікарської комісії та вважає, що його стан здоров`я не дозволяє йому вести участь у бойових діях.

Інших обставин, які б давали підстави вважати про щире каяття ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому дій, не вбачається. В оскаржуваному рішенні мотиви щодо встановлення щирого каяття містять загальний характер.

ОСОБА_7 жодних дій щодо реального виправлення ситуації, у тому числі і явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання свого обов`язку, не здійснив, а отже, пасивність такої поведінки в даному випадку дійсно суперечить поняттю щирого каяття.

Проте, як зазначалося вище, лише визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення не може свідчити про наявність у його діях такої обов`язкової умови для застосування вимог ст. 47 КК України як щире каяття.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо щирого каяття обвинуваченим є передчасними, оскільки судом не з`ясовано в чому полягає щире каяття.

Окрім того, метою передачі обвинуваченого на поруки трудовому колективу є участь суспільства у перевихованні обвинуваченого шляхом здійснення морального впливу на нього.

Беручи обвинуваченого на поруки, трудовий колектив фактично бере на себе обов`язок здійснювати щодо нього заходи виховного характеру, контроль за виконанням безпосередніх трудових обов`язків, додержанням ним правил громадського співжиття в побуті та громадських місцях тощо.

Отже, передаючи обвинуваченого на поруки трудовому колективу, суд повинен належним чином з`ясувати чи буде здатний трудовий колектив здійснювати щодо нього заходи виховного характеру.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 621/3213/19.

Задовольняючи клопотання про передачу обвинуваченого ОСОБА_7 на поруки трудовому колективу Ямпільського територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг Ямпільської міської ради, суд першої інстанції не перевірив здатність трудового колективу здійснювати щодо нього заходи виховного характеру.

Виходячи з викладеного, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, зокрема не перевірено належним чином законність підстав для застосування положень ст. 47 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336КК України.

Допущені порушення норм матеріального права тягнуть за собою скасування ухвали із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 413 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 15.10.2024, якою ОСОБА_7 звільнено на підставі ст. 47 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, скасувати.

Призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає, набуває законної сили з моменту оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4