Постанова

від 12.11.2024 по справі 524/2977/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/2977/23 Номер провадження 22-ц/814/3332/24Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Ванда А.М.,

з участю заявника ОСОБА_1 та його представника - адвоката Терещенко К.І.,

розглянувши у закритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Терещенко Катериною Іванівною,

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23 липня 2024 року, постановлене суддею Нестеренко С.Г. (повний текст складено 26 липня 2024 року),

у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна; заінтересовані особи: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцький обласний психоневрологічний диспансер, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління соціального захисту населення Автозаводського району ДСЗН Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

09.05.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним та встановлення над ним опіки, призначивши заявника його опікуном.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що є рідним братом ОСОБА_4 , який є інвалідом ІІ групи з дитинства. Останній хворіє на помірну розумову відсталість із розладами емоцій та поведінки, у зв`язку із чим перебуває на обліку у Кременчуцькому обласному неврологічному диспансері. Унаслідок хвороби він потребує постійного стороннього нагляду та турботи, оскільки не здатен усвідомлювати наслідків своєї поведінки та не може орієнтуватися у простих життєвих ситуаціях. Їх батьки похилого віку та самі потребують догляду, а тому не можуть здійснювати опікунства сина. Тоді як він, заявник, є єдиним близьким родичем ОСОБА_4 та здатен ним опікуватися.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.07.2024 заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - недієздатним.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви в частині призначення його опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи в сумі 4303,52 грн. віднесено на рахунок держави.

Встановлено строк дії даного судового рішення в частині визнання ОСОБА_4 недієздатним - 2 роки з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що заявником підтверджено належними та допустимими доказами наявність у ОСОБА_4 хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання останнього недієздатним упродовж 2 років із дня набрання рішенням законної сили.

Відмовляючи у призначенні заявника опікуном недієздатного, районний суд виходив із того, що орган опіки і піклування не подав до суду відповідного подання, яке з огляду на положення частини 1 статті 60ЦК України та частини 1 статті 300 ЦПК України, є обов`язковим.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що заявник не оскаржував дії, рішення та/або бездіяльність органу опіки та піклування стосовно розгляду поданої ним заяви, що й буде забезпечувати належний судовий захист права заявника на призначення його опікуном.

Заявник, в інтересах якого діє представник - адвокат Терещенко К.І., оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині, якою відмовлено у задоволенні заяви скасувати та постановити нове, яким заяву задовольнити у повному обсязі.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення судом залишено поза увагою відсутність інших близьких родичів, які б могли та бажали здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_4 . Зокрема, його мати ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи, знаходиться у шлюбі з ОСОБА_6 , також інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов`язане із психічним розладом. Крім того, мати не подавала будь-яких документів до органу опіки та піклування про визнання її опікуном сина, як і не виявив такого бажання його рідний батько ОСОБА_2 , який виїхав за межі України. Натомість, чинним законодавством не передбачено можливості призначення опікуном особи без її згоди.

Доводить недоцільність залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не надав суду жодних пояснень.

Вважає, що районний суд застосував до спірних правовідносин нерелевантну практику Верховного Суду, де мова йшла не про призначення опікуна, у зв`язку із визнанням особи недієздатною, а у зв`язку зі смертю попереднього опікуна.

Заявник, категорично не погоджуючись із висновком органу опіки та піклування, оцінка якого мала бути надана судом в сукупності з іншими доказами, вважає вимоги заяви обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також просить врахувати позицію Верховного Суду, сформовану у справі №370/408/19 від 09.06.2021, за змістом якої оскарження рішення органів опіки та піклування окремо від захисту права чи інтересу не є доцільним та процесуальним витратним.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17.09.2024 відкрито провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 23.09.2024.

01.10.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, поданий заінтересованою особою ОСОБА_5 . Остання просила врахувати обставини її життя та відсутність у неї психологічних, фізичних сил та матеріальної можливості опікуватися над двома психічно хворими людьми, чоловіком і сином. Із підстав викладеного вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та підтримує її у повному обсязі.

02.10.2024 заінтересована особа ОСОБА_2 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, які підтримав та просив задовольнити. Зазначає, що тривалий час перебуває за кордоном і повертатися до України не планує, а тому не має можливості опікуватися своїм сином. Повідомляє, що не подавав будь-яких документів до органу опіки та піклування для визнання його опікуном у порядку статті 63 ЦК України і наміру подавати такі документи не має.

02.10.2024 та 07.10.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшли клопотання заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про розгляд справи без їх участі.

04.11.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшли заява управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про розгляд справи без участі їх представників.

У суді апеляційної інстанції заявник та його представник доводи апеляційної скарги підтримали, наполягали на її задоволенні.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника та його представника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними братами; їх батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ./а.с.13,14/

Із 21.03.2024 ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , який є інвалідом ІІІ групи; діагноз: шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу з наростаючим дефектом особливості змішаного типу./а.с.141-143, 195-196/

ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи з дитинства безтерміново, що підтверджується довідкою МСЕК №0261664./а.с.16/

Із 05.07.1995 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спостерігається лікарем-психіатром; діагноз: помірна розумова відсталість з розладами емоцій та поведінки, що підтверджується довідкою ЛКК КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР» від 21.04.2023 за №74./а.с.17/

Згідно із висновком судово-психіатричного експерта №634 від 26.12.2023, складеного експертами Полтавської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» Хоменко І.А., ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості; ОСОБА_4 у зв`язку із наявним у нього хронічним стійким психічним розладом не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними./а.с.62-65/

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 16.05.2024 №1094, затверджено висновок органу опіки та піклування про недоцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_4 у разі визнання останнього недієздатним.

Висновок органу опіки і піклування мотивований тим, що враховуючи положення ст.198 СК України, ст.ст.55, 56, 58, 62, 63 ЦК України, п.п.1.7, 2.4, 3.1, 3.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 26.05.1999 №34/166/131/88 та наявність у особи, яка потребує опіки, ОСОБА_4 , матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відсутність у неї медичних протипоказань до здійснення обов`язків опікуна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вважає за недоцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі визнання останнього недієздатним./а.с.170-173/

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.06.2024 №1382, затверджено висновок органу опіки та піклування про недоцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_4 у разі визнання останнього недієздатним./а.с.178-180/

У суді першої інстанції допитано у якості свідка ОСОБА_8 /а.с.226/

При постановленні рішення, районний суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджено наявність у ОСОБА_4 хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання його недієздатним у межах строку, визначеного частиною 6 статті 300 ЦПК України, а саме, упродовж 2 років.

Щодо встановлення опіки та призначення опікуна над недієздатною особою, суд першої інстанції виходив із того, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особо є наявність подання Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Отже, відсутність такого подання унеможливлює вирішення судом вказаного питання, оскільки саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна.

Із огляду на викладене, установивши, що виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як орган опіки і піклування, не подав до суду відповідного подання щодо доцільності призначення заявника ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_4 , районний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви у цій частині.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що заявник не позбавлений права повторно звернутися із відповідною письмовою заявою до органу опіки та піклування, з метою призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_4 , та у подальшому отримати подання такого органу, скероване до суду, для призначення його опікуном. Роз`яснивши, що дії, рішення чи бездіяльність органу опіки та піклування стосовно розгляду такої заяви може бути оскаржена до суду поза межами цієї цивільної справи, що й буде забезпечувати належний судовий захист права заявника (скаржника) на призначення його опікуном.

Апеляційний суд, переглядаючи оскаржуване судове рішення в частині відмови у призначенні заявника опікуном недієздатного, із такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 за №2-рп/2016).

Згідно зі статтею 55ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У частині першій статті 60ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами, чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №753/1905/22, сформовано висновок, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 №34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно ізпунктом 2.4.Правил опіка(піклування)встановлюється замісцем проживанняособи,яка підлягаєопіці (піклуванню),або замісцем проживанняопікуна (піклувальника). Рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування.

Пунктом 3.1. Правил визначено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.

При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Відповідно до пункту 3.2. Правил опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли18років; визнанів установленомупорядку недієздатнимиабо обмеженодієздатними; перебуваютьна облікуабо лікуютьсяв психоневрологічнихта наркологічнихзакладах; ранішебули опікунамичи піклувальникамита зїх виниопіку чипіклування булоприпинено; позбавленібатьківських прав; інтересияких суперечатьінтересам осіб,що підлягаютьопіці чипіклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Згідно з частиною першою статті 67ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні стосунки між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Таким чином, виходячи з аналізу частини першої статті 60ЦК України та частини першої статті 300ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17, від 23.11.2021 у справі №751/9572/19.

Враховуючи викладені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та відсутність у матеріалах справи подання та/або висновку органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над рідним братом ОСОБА_4 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову заявнику в задоволенні такої вимоги, оскількивідсутність такого подання унеможливлює вирішення судом вказаного питання.

Доводи апеляційної скарги заявника правильність таких висновків не спростовують,

так яксаме органопіки тапіклування досліджуєобставини щодоможливості особивиконувати обов`язкипіклувальника чиопікуна, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, належним чином мотивуючи свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Відтак, надані заявником суду відомості про батьків недієздатного ОСОБА_4 , які відмовляються бути його опікунами, а також аналіз фізичних можливостей заявника, із урахуванням його працевлаштування та фактичного місця проживання, виконувати опікунські обов`язки цілодобово, мають становити предмет дослідження органу опіки і піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Із підстав викладеного, враховуючи, що орган опіки і піклування дійшов висновку про недоцільність призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_4 , у разі визнання останнього недієздатним, який у судовому порядку заявником не оскаржувався, неспроможними є доводи апеляційної скарги, що оцінка висновку мала бути надана судом в сукупності з іншими доказами. При цьому колегія судді звертає увагу, що надані заявником докази підтверджують виключно ступінь його родинних зв`язків із недієздатним братом, періодичність зустрічей з братом та літньою бабусею, а також характеризують особу заявника за бувшим місцем роботи у м.Харкові.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що фізична особа може бути призначена опікуном лише за її згодою (частина третя статті 63 ЦК України), як правильно зазначив заявник у апеляційній скарзі. Проте сама по собі указана обставина не може бути безумовною підставою для призначення опікуном особи, яка, на думку суду, не відповідає вимогам статті 67 ЦК України.

Посилання заявника у доводах апеляційної скарги про недоцільність залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , колегія суддів також відхиляє. Оскільки незалежно від того, чи надала така заінтересована особа суду пояснення, постановлене за наслідками розгляду цієї заяви судове рішення, може вплинути на права та обов`язки відповідної установи, зокрема в контексті положень Закону України «Про мобілізацію та підготовку до мобілізації».

Підстав для застосування позиції Верховного Суду, сформованої у справі №370/408/19 від 09.06.2021, колегія суддів не вбачає, оскільки у такій справі суд касаційної інстанції дійшов висновку про недоцільність оскарження рішення органу опіки та піклування, як такого, що не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин, в контексті того, що позивач може звернутися за вирішенням спору про визначення місця проживання дитини безпосередньо до суду.

Відтак, за встановлених фактичних обставин справи,\ наведена заявником у доводах апеляційної скарги практика Верховного Суду не є релевантною.

Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення районного суду, в оскаржуваній частині, слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Терещенко Катериною Іванівною, - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.11.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак