Ухвала

від 25.11.2024 по справі 920/214/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"25" листопада 2024 р. Справа№ 920/214/23(920/462/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Доманської М.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 року

у справі №920/214/23(920/462/23) (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролендлізинг"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка ПК"

про визнання недійсною специфікації до договору поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 року у справі №920/214/23(920/462/23) позов задоволено повністю; визнано недійсною специфікацію №1 від 05.11.2021, яка є додатком до договору поставки № САТ-1506 від 05.11.2021, в частині відчуження майна - сівалки точного висіву HORSCH Maestro 24 SW, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017; зобов`язано ТОВ "Техніка ПК" повернути безпідставно набуте майно - сівалку точного висіву HORSCH Маestro 24 SW, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017, повноважним представникам власника ТОВ "Агролендлізинг"; стягнуто з ТОВ "Світ Агротехніки" на користь ТОВ "Агролендлізинг" 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ТОВ "Техніка ПК" на користь ТОВ "Агролендлізинг" 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити ОСОБА_1 до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 року у справі №920/214/23(920/462/23) та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю; визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем сівалки точного висіву HORSCH Маestro 24 SW, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.11.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Кропивна Л.В.

Головуючим суддею Ткаченком Б.О., суддями Гаврилюком О.М., Кропивною Л.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №920/214/23 (920/462/23), за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 18.11.2024 року вказану заяву задоволено, а матеріали справи передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів згідно ст. 32 ГПК України.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.11.2024 вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Доманська М.Л.

Розглядаючи матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 судова колегія зазначає, що в силу статті 1 Конституції України Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм - норм ГПК України.

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник зазначає, що рішення стосується його прав та обов`язків, оскільки суд постановив рішення, яким зобов`язано ТОВ "Техніка ПК" повернути безпідставно набуте майно - сівалку точного висіву HORSCH Маestro 24 SW, заводський номер 24581538, рік випуску 2017, повноважним представникам власника ТОВ "Агролендлізинг", в той час як ОСОБА_1 вважає таку вимогу безпідставною, оскільки він є законним та єдиним власником даного майна і платив повну його вартість відповідно до умов договору купівлі продажу від 09.05.2023 №147.

В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. 258, ст.259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги. (Висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. (Правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі №62/112 та від 16.01.2020 року у справі №925/1600/16 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №910/17428/19, від 21.04.2022 року у справі №34/200).

В той же час, розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 29.01.2024 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 року, з урахуванням вихідних днів, є 19.02.2024 року.

Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення місцевого господарського суду лише 04.11.2024 через систему "Електронний суд", тобто з урахуванням вищенаведених положень законодавства, з пропуском визначеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

При цьому, клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги мотивовано тим, що 29.10.2024 року ОСОБА_1 отримав лист ТОВ "Техніка ПК" від 22.10.2024 року з пропозицією розірвати договір купівлі-продажу від 09.05.2023 року №147 та вимогою повернути сівалку точного висіву HORSCH Маestro 24 SW, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017. З цього листа ОСОБА_1 і дізнався про наявність оскаржуваного наразі рішення.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 256 ГПК України в новій редакції учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Приписи чинного законодавства пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Під час розгляду заявленого клопотання, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам перш за все належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання в принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не є учасником провадження у даній справі №920/214/23(920/462/23), під час винесення оскаржуваного рішення в суді першої інстанції участі не приймав та жодних повідомлень про судові засідання, як і оскаржуване рішення на його адресу не направлялось.

Колегія суддів враховує, що подання апеляційної скарги у короткий строк з моменту ознайомлення зі змістом оскаржуваного рішення суду є свідченням того, що скаржник намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, що в свою чергу, свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки скаржник в даному випадку може підтвердити своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення в найкоротший термін після ознайомлення з рішенням суду, уникаючи надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, враховуючи введення в Україні військового стану, а також беручи до уваги зазначені в клопотанні про поновлення строків відомості, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя суд вважає, що наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи заслуговують на увагу, а тому враховує вищевказані об`єктивні обставини, повідомлені скаржником у клопотанні, у зв`язку з чим приходить до висновку про наявність в даному конкретному випадку підстав для задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки пропуск строку викликаний поважною причиною в розумінні ГПК України.

Таким чином, подана апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 ГПК України, підстав для залишення її без руху, повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Керуючись статями 234, 254, 262, 263, 267, 268 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Поновити ОСОБА_1 строк для подання апеляційної скарги.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2024 року у справі №920/214/23(920/462/23).

3. Розгляд справи №920/214/23(920/462/23) призначити на 16.01.2025. Судове засідання відбудеться об 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А, зал судових засідань №3.

4.Встановити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 11.12.2024 року включно.

5.Зобов`язати учасників провадження у справі надати відомості: чи є учасником справи юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація; громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

6.Викликати для участі в судовому засіданні повноважних представників учасників провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

М.Л. Доманська