Ухвала

від 25.11.2024 по справі 904/5135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

25.11.2024м. ДніпроСправа № 904/5135/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Прайм" (м. Одеса)

про забезпечення позову

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Прайм" (м. Одеса)

до Фізичної особи - підприємця Дербілова Даніїла Дмитровича (м. Дніпро)

про визнання недійсним правочину та стягнення грошових коштів у розмірі 155 158 грн. 00 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Прайм" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати недійсним правочин з оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Прайм" 12.11.2024 послуг Фізичної особи - підприємця Дербілова Даніїла Дмитровича (далі - відповідач) на загальну суму 155 158 грн. 00 коп. за рахунками № 894, №910, № 897, № 892 від 11.11.2024;

- стягнути з Фізичної особи - підприємця Дербілова Даніїла Дмитровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Прайм" грошові кошти в сумі 155 158 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 12.11.2024 з банківського рахунку позивача на банківський рахунок відповідача перераховано грошові кошти в загальній сумі 155 158 грн. 00 коп. (чотири платежі: 12.11.2024 о 12 год. 32 хв., а саме: 44 050 грн. 00 коп., 9 809 грн. 00 коп., 53 209 грн. 00 коп., 48 090 грн. 00 коп. за послуги за рахунками № 894, № 910, № 897, № 892 від 11.11.2024. Однак, жодних послуг від відповідача позивач не отримував і не замовляв. Жодних правовідносин між позивачем та відповідачем не має, жодного договору не укладалось, жодних рахунків товариство позивача не отримувало;

- 12.11.2024 з 00:02 год. по 01:09 год. з IP адреси 5.45.94.109 без волі позивача, внаслідок шахрайських дій наразі невстановлених осіб, були сформовані платіжні доручення, підписані ключами позивача (КЕП/ЕЦП) та направлені в банк, після чого грошові кошти були списані з рахунку товариства позивача. Про вказані обставини в телефонному режимі позивач одразу повідомив банк. На що служба безпеки банку рекомендувала звернутися до кіберполіції, що позивачем і було зроблено, а саме: через сайт https://cyberpolice.gov.ua/ подано відповідне звернення. Про його прийняття позивач отримав підтвердження на свою пошту. Кіберполіцією звернення позивача було направлено до відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області та повідомлено в телефонному режимі, що потрібно звернутися до них. Позивач прибув до відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області та подав відповідну заяву про кримінальне правопорушення, а 14.11.2024 позивач отримав талон-повідомлення від поліції про реєстрацію його заяви за № 13832;

- з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з відповідною претензією. Однак, відповідач ухиляється від її отримання, з 15.11.2024 лист перебуває на поштовому відділені за адресою відповідача, про що свідчать дані трек номеру Укрпошти № 6505000274735;

- оскільки здійснення оплати послуг не було вільним і не відповідало внутрішній волі позивача, тож і волевиявлення на вчинення правочину зі сторони позивача відсутнє. Таким чином, правочин з оплати 12.11.2024 послуг відповідача на загальну суму 155 158 грн. 00 коп. за рахунками № 894, № 910, № 897, № 892 від 11.11.2024 - є недійсним;

- позивач посилається на положення частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України та зазначає, що, окрім того, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (частини 1,2 статті 1212 Цивільного кодексу України). Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно визначений у частині 1 статті 1213 Цивільного кодексу України.

Разом з позовною заявою за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду №54144/24 від 21.11.2024), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи - підприємця Дербілова Даніїла Дмитровича у національній валюті України (гривня), що знаходяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі на рахунку НОМЕР_1 в АТ "Універсал Банк", а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, в межах суми 155 158 грн. 00 коп.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на таке:

- предметом позову є визнання правочину недійсним та стягнення 155 158 грн. 00 коп. Позов мотивовано тим, що волевиявлення на вчинення правочину та оплату рахунків відповідачу у позивача не було. Жодних правовідносин між сторонами не має, послуги не замовлялись. Так, 12.11.2024, вночі, з 00:02 год. по 01:09 год. з IP адреси 5.45.94.109, яка не належить позивачу, без волі позивача, внаслідок шахрайських дій наразі невстановлених осіб, були сформовані платіжні доручення, підписані ключами (КЕП/ЕЦП) позивача та направлені в банк, після чого грошові кошти були списані на рахунок відповідача. Про вказані обставини було повідомлено банк, направлено звернення до кіберполіції та подано заяву про кримінальне правопорушення за статтею 190 частини 5 Кримінального кодексу України, а 14.11.2024 позивач отримав талон-повідомлення від поліції про реєстрацію його заяви за № 13832;

- невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду, через те, що є ризик перерахування або зняття грошових коштів відповідачем з рахунку. Такий ризик виявляється, у тому числі, у зв`язку з наступним: відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець - 05.11.2024 (менше місяця тому); вид діяльності відповідача - неспеціалізована оптова торгівля (при тому, що оплата була за послуги); відповідач 09.06.2005 року народження, тобто йому 19 років (що в поєднанні з датою реєстрації не може свідчити про тривалу підприємницьку діяльність, стабільність, надійність); відсутні будь-які домовленості між позивачем та відповідачем; списання коштів було зроблено через формування платіжних доручень в нічний час, з IP адреси 5.45.94.109, яка не належить позивачу, внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб;

- позивач вважає, що накладення арешту на грошові кошти в сумі 155 158 грн. 00 коп., що знаходяться у відповідача, буде необхідним та достатнім для забезпеченням позову. Позивач зазначає, що застосування саме накладення арешту на грошові кошти відповідача, з-поміж інших варіантів забезпечення позову, обґрунтовується тим, що саме з банківського рахунку позивача ( НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк") на банківський рахунок відповідача ( НОМЕР_1 в АТ "Універсал Банк") були списані кошти.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи - підприємця Дербілова Даніїла Дмитровича у національній валюті України (гривня), що знаходяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі на рахунку НОМЕР_1 в АТ "Універсал Банк", а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, в межах суми 155 158 грн. 00 коп., може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду, через те, що є ризик перерахування або зняття грошових коштів відповідачем з рахунку. Вказане заявник обґрунтовує наступними обставинами: відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець - 05.11.2024 (менше місяця тому); вид діяльності відповідача - неспеціалізована оптова торгівля (при тому, що оплата була за послуги); відповідач 09.06.2005 року народження, тобто йому 19 років (що в поєднанні з датою реєстрації не може свідчити про тривалу підприємницьку діяльність, стабільність, надійність); відсутні будь-які домовленості між позивачем та відповідачем; списання коштів було зроблено через формування платіжних доручень в нічний час, з IP адреси 5.45.94.109, яка не належить позивачу, внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб.

У той же час заявником не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся; не вказано жодного конкретного факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від майбутнього виконання рішення суду, як і не надано жодного доказу існування таких обставин.

Таким чином, заявником не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а лише зазначено про те, що виконання рішення може бути утруднене або навіть унеможливлено, оскільки є ризик перерахування або зняття грошових коштів відповідачем з рахунку.

Однак вказані обставини, без зазначення конкретних фактів та доказів, носять характер необґрунтованих припущень.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.

Посилання заявника на висновки Верховного Суду у справах №№ 922/1856/23, 904/1934/23, 753/22860/17, 905/448/22, 917/805/23 розцінюються судом критично, оскільки обставини, встановлені судом у вказаних справах, мають індивідуальний саме для цих правовідносин характер, а висновки суду зроблені за результатами оцінки саме цих конкретних обставин та правовідносин, та не можуть розповсюджуватись на інші правовідносини та справи.

Слід відзначити, що в питаннях оцінки наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин справи, якими обумовлена необхідність вжиття відповідних заходів, а також оцінює вказані обставини у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також дискреційний характер визначення судом необхідності вжиття відповідних заходів, виключає формування єдиних (для вирішення питання щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову) критеріїв та алгоритму визначення підстав для вжиття того чи іншого засобу забезпечення позову.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Прайм" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.11.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний - 25.11.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко