ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.11.2024 Справа №905/1223/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Державного підприємства «Українська геологічна компанія», м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства «АБЗ», м.Дружківка Донецької області
про стягнення 43095,68грн, з яких 32011,20грн - основний борг, 8250,15грн - пеня, 866,36грн - 3% річних, 1967,97грн - інфляційні втрати,
без повідомлення (виклику) сторін,
Державне підприємство «Українська геологічна компанія», м. Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «АБЗ», м. Дружківка Донецької області про стягнення 43095,68грн, з яких 32011,20грн - основний борг, 8250,15грн пеня, 866,36грн - 3% річних, 1967,97грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про виконання геофізичних робіт №15/09 від 15.09.2023, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 32011,20грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав такі документи: договір №15/09 від 15.09.2023 на розробку виконання геофізичних робіт, акт №1 здачі-приймання виконаних робіт 2023 року від 11.10.2023, претензію №8-135 від 19.03.2024, рекомендоване повідомлення та фіскальний чек.
Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1223/24 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1223/24. Справу №905/1223/24 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвала господарського суду від 25.09.2024 направлена відповідачу до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч.7 статті 6 Господарського процесуального кодексу, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, відповідач про відкриття провадження у справі №905/1223/24 повідомлений належним чином.
У встановлений судом строк від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про відкрите судове провадження, судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
15.09.2023 між Приватним підприємством «АБЗ» (далі - замовник, відповідач) та Державним підприємством «Українська геологічна компанія» (далі - позивач, виконавець) укладено договір №15/09 на виконання геофізичних робіт (далі - договір).
Відповідно до п.п. 1.1-1.2 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з виконання геофізичного дослідження свердловин. Обсяг робіт, що замовляється замовником на 4 (чотири) свердловини.
Згідно з п.п. 3.1-3.5 договору вартість робіт за цим договором є динамічною та визначається у рахунках-фактурах та актах виконаних робіт. Розрахунки здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.Виконавець надає замовнику акт здачі геологічних робіт в двох примірниках (далі акт). Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів повинен розглянути та підписати акти або надіслати виконавцю мотивовану відмову від прийняття робіт.
За приписами п. 3.9 договору замовник здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акта.
За порушення грошових зобов`язань замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого або несплаченого платежу за кожен день прострочення (п.4.5 договору).
Договір набирає юридичної сили після підписання сторонами та скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2023, а в частині невиконаних зобов`язань до повного їх виконання (п. 8.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без зауважень.
На виконання умов договору сторонами підписано та скріплено печатками Акт №1 здачі-приймання виконаних робіт від 11.10.2023 на суму 32011,20грн.
Позивач направив відповідачу претензію №8-135 від 19.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням та фіскальним чеком.
Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість у розмірі 32011,20грн не сплатив.
Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №15/09 від 15.09.2023 на виконання геофізичних робіт, звернувся до суду з відповідним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, що регулюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з статтею 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Приписами статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Отже укладений між позивачем та відповідачем договір №15/09 від 15.09.2023 на виконання геофізичних робіт є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків.
Матеріалами справи підтверджується, що сторонами без зауважень та заперечень щодо якості та обсягів робіт підписаний Акт №1 здачі-приймання виконаних робіт 2023 року від 11.10.2023 на суму 30011,20грн.
Відповідач факт виконання робіт не заперечує, вартість виконаних робіт не оспорює.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п.3.9 договору сторони погодили, що замовник здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акта.
Таким чином, строк оплати за виконану роботу є таким, що настав.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Належних доказів оплати заборгованості за виконані роботи у розмірі 32011,20грн до матеріалів справи не надано, розмір заборгованості відповідачем не спростовується та не заперечується.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 8250,15грн за період прострочення з 26.10.2023 по 19.09.2024.
Контррозрахунок пені відсутній.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільним кодексом України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
У п. 4.4 договору сторони погодили, що за порушення грошових зобов`язань замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого або несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є методологічно та арифметично не правильним, оскільки позивачем безпідставно збільшено період нарахування пені.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Умови договору не передбачають іншого строку нарахування пені, відмінного від строку, який встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Таким чином, позивачем всупереч вимогам закону нараховано пеню за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Здійснивши власний розрахунок, суд дійшов висновку, що за належний період з 26.10.2023 по 25.04.2024 розмір пені складає 4864,48грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.
Також позивач заявив до стягнення 3% річних у загальному розмірі 866,36грн за період прострочення з 26.10.2023 по 19.09.2024, а також інфляційні втрати у розмірі 1967,97грн за період прострочення з листопада 2023 року по серпень 2024 року.
Контррозрахунки 3% річних та інфляційних втрат відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що розрахунки є арифметично та методологічно правильними, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 39710,01грн, з яких 32011,20грн - основний борг, 4864,48грн - пеня, 866,36грн - 3% річних, 1967,97грн - інфляційні втрати.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Українська геологічна компанія», м.Київ до Приватного підприємства «АБЗ», м.Дружківка Донецької області про стягнення 43095,68грн, з яких 32011,20грн - основний борг, 8250,15грн - пеня, 866,36грн - 3% річних, 1967,97грн - інфляційні втрати, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «АБЗ», м.Дружківка Донецької області (ідентифікаційний код 32866224, 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса Ф., буд. 110) на користь Державного підприємства «Українська геологічна компанія», м.Київ (ідентифікаційний код 38078094, 02088, м. Київ, провулок Геофізиків, буд. 10) 39710,01грн, з яких 32011,20грн - основний борг, 4864,48грн - пеня, 866,36грн - 3% річних, 1967,97грн - інфляційні втрати, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2232,09грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
Рішення складено та підписано 25.11.2024.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123270579 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Чернова Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні