Рішення

від 25.11.2024 по справі 908/2161/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/155/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Справа № 908/2161/24

м.Запоріжжя

За позовом: Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ КОННЕКТА», м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 154867,17 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізького державного медико-фармацевтичного університету про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ КОННЕКТА» суми 154867,17 грн (еквівалент 3912,17 доларів США по курсу НБУ станом на 24.04.2024), у тому числі: 132910,00 грн основний борг (еквівалент по курсу НБУ 3357,50 доларів США), 8739,40 грн - 3% річних (еквівалент по курсу НБУ 220,77 доларів США), 13217,77 грн пеня (еквівалент по курсу НБУ 333,90 доларів США).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 12.08.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи № 908/2161/24 між суддями Господарського суду Запорізької області та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 19.08.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.09.2024, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі № 908/2161/24, присвоєний номер провадження 9/155/24. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Контрактом про навчання іноземних громадян № 34/16 від 20.10.2016 з додатковими угодами до нього та за Договором про надання освітніх послуг іноземним громадянам №19-364 від 10.09.2019 щодо внесення оплати за навчання студента ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). У зв`язку з порушенням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач також нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних та пеню. Позов обґрунтовано ст.ст. 193, 224-226 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 611, 625 ЦК України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З положень ч. 4 ст. 89 ЦК України слідує, що до єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2024 була направлена відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ КОННЕКТА» на його зареєстровану адресу місцезнаходження відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, офіс 312, і 23.09.2024 повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Зі змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа ОСОБА_1 пояснень по суті спору не надала. Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі, яка направлялась третій особі згідно наданих позивачем відомостей, а саме на адресу вказану позивачем у позовній заяві, 23.09.2024 була повернута підприємством поштового зв`язку до суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну збігання».

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Враховуючи наведене, судом вжиті всі можливі заходи з метою належного повідомлення відповідача та третьої особи про відкриття провадження у даній справі №908/2161/24 та її розгляд судом.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

20.12.2016 між Запорізьким державним медичним університетом (Університет), та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОННЕКТА ІНТЕРНЕШНЛ» (Координатор набору, на сьогодні ТОВ «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ «КОННЕКТА», відповідач у даній справі) був укладений Контракт № 34/16 про навчання іноземних громадян.

Згідно з п. 1.1 Контракту, за своєю правовою природою даний Контракт є цивільно-правовою угодою, порядок укладення якої регулюється нормами Цивільного кодексу України та іншими законодавчими актами.

Строк дії Контакту: з 20.12.2016 по 20.12.2022 (п. 7.2 Контракту).

08.08.2019 укладено Додаткову угоду № 6 до Договору (Контракту) про навчання іноземних громадян № 34/16 від 20.12.2016, відповідно до якої сторони домовилися викласти найменування «Контракт про навчання іноземних громадян № 34/16 від 20.12.2016» у новій редакції: «Договір про навчання іноземних громадян № 34/16 від 20.12.2016» (далі Договір) та викласти його у новій редакції.

В п. 1.1 вказаного Договору визначено, що предметом цього Договору є виконання зобов`язань Координатора набору іноземців-кандидатів на навчання в Університеті.

Відповідно до п. 2.1 Договору, метою цієї угоди є навчання іноземних громадян та підготовка із них фахівців за напрямом діяльності Університету. Для її досягнення сторони за Договором наступним чином визначили свої взаємопов`язані та взаємообумовлені функції:

- Університет приймає на себе зобов`язання надати освітні послуги іноземним громадянам за освітніми програмами України для здобуття ними вищої освіти з обраної спеціальності;

- Координатор набору приймає на себе зобов`язання за власний рахунок провести відбір іноземних громадян для навчання в університеті, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Освітні послуги за цією угодою здійснюються, як платні послуги з навчання, за межами обсягів основної освітньої діяльності, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету (п. 2.2).

В пункті 2.3 Договору визначено, що Координатор набору проводить відбір іноземних громадян в зарубіжних країнах на додипломному та післядипломному етапах навчання на міжнародних факультетах за відповідними спеціальностями українською, російською або англійською мовами викладання.

Згідно з п. 3.1 Договору передбачено, що Університет зобов`язується, зокрема:

3.1.1. Укласти індивідуальні договори про навчання між Університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання;

3.1.2. Зарахувати для навчання осіб, відібраних Координатором набору (відповідно порядку і вимогам прийому на навчання іноземних громадян, встановлених чинним законодавством України про освіту та цією угодою)…

3.1.3. Здійснювати навчання іноземних громадян (за їх бажанням) українською чи російською або англійською мовою за повною програмою підготовки на відповідному факультеті, відповідно до укладеного з кожним з них індивідуального договору.

Відповідно до п.п. 4.1.5 пункту 4.1 Договору, Координатор набору зобов`язується провести належний відбір іноземних громадян для навчання в Університеті з 2016 до 2022 навчальних роках, відповідно до вимог чинного законодавства України та даного Договору.

За змістом п.п. 4.1.6 пункту 4.1 Договору, Координатор набору зобов`язується забезпечити, зокрема: укладення індивідуальних договорів про навчання між Координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; відшкодування Університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов`язком координатора набора за даним Договором.

Згідно з п.п. 4.1.7 п. 4.1 Договору, Координатор набору зобов`язується завчасно та без затримки письмово повідомити Університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов`язань за цим Договором та прийняти всі можливі та залежні від Координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов`язань та мінімізації збитків для Університету.

Додатковою угодою № 7 від 08.08.2019 до Договору про навчання іноземних громадян № 34/16 від 20.12.2016 Розділ 5 «Фінансові умови» Договору викладно у новій редакції.

Так, у пункті 5.1 розділу 5 «Фінансові умови» Договору (в редакції Додаткової угоди № 7 від 08.08.2019), зокрема, визначено, що вартість навчання одного іноземного громадянина на рік за спеціальністю «Стоматологія» становить 3500 дол. США І-ІІ курс; 3950 дол. США ІІІ-V курс.

Відповідно до п. 5.14 та п. 5.15 Договору в редакції Додаткової угоди № 7 від 08.08.2019, оплата навчання іноземних громадян здійснюється в іноземній валюті (USD, EUR) або в національній валюті України (по курсу НБУ на дату оплати) в формі безготівкового розрахунку, на указаний Університетом банківський рахунок, як за навчання на підготовчому етапі, такі за навчання за обраною спеціальністю, окремо по кожній особі, яка навчається. Оплата за навчання здійснюється в формі безготівкового розрахунку на указаний розрахунковий рахунок Університету Студентом відповідно до умов укладених індивідуальних договорів. За бажанням Студента, оплата може бути здійснена Координатором набору або третьою особою.

Згідно з п. 5.16 Договору (в редакції Додаткової угоди № 7 від 08.08.2019) оплата проводиться в терміни:

п. 15.16.1. Студенти, зараховані на навчання з 01.09 відповідно до курсу навчання, а саме:

а) для студентів І курсу: за перший семестр на момент прийняття до університету; за другий семестр до 15.02 відповідного начального року;

б) для студентів ІІ-VI курсу: за непарні семестри до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри до 15.02 відповідного навчального року.

При простроченні оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів Університет має право на відрахування студента, за якого не надійшла оплата. При цьому договір про навчання, укладений між Університетом та таким студентом, підлягає достроковому розірванню. Датою розірвання договору про навчання студента та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі Університету. При цьому Координатор набору зобов`язаний відшкодувати університету вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку Університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору про навчання та відрахування студента.

Повне і належне виконання послуг та відповідні розрахунки за цим Договором фіксуються сторонами у Акті здавання-приймання наданих послуг за відповідний період (семестр, рік) відповідно до Додатку 8, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.5.18).

За умовами п.п. 3.2.4 п. 3.2 Договору, Університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним контрактом порядку, зокрема, з наступних підстав: - академічна неуспішність; - пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою.

10.09.2019 між Запорізьким державним медичним університетом (Виконавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «КОННЕКТА ІНТЕРНЕШНЛ» (Координатор набору, на сьогодні ТОВ «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ «КОННЕКТА», відповідач у справі) та Бежжа Нізар (Студент, третя особа у справі) був укладений Договір про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 19-364 (далі Договір № 19-364), предметом якого є надання освітніх послуг. Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Студента або Координатора набору або третьої особи здійснити надання освітніх послуг Студенту за формою навчання денна, українська мова, спеціальність: Стоматологія; місце надання послуг: І та ІІ міжнародні факультети; строк надання освітніх послуг: 01.09.2019 01.08.2024 (п. 1.1).

У розділі 3 Договору № 19-364 передбачено, що Координатор набору зобов`язаний: за бажанням Студента своєчасно вносити плату за освітні послуги в розмірі, згідно строків та порядку відповідно до умов цього Договору (п. 3.1); своєчасно інформувати Виконавця про причини пропуску строків оплати з Студентом або Координатором набору за цим Договором та надавати документальне підтвердження поважних причин їх пропуску (п. 3.2).

Відповідно до п. 5.1 Договору № 19-364, розмір оплати за весь строк освітніх послуг за цим Договором встановлюється у доларах США і не змінюється Виконавцем, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством, з урахуванням ст. 73 Закону України «Про освіту», про що Виконавець інформує Студента та Координатора набору.

Згідно з 5.3 Договору № 19-364 визначено, що оплата за навчання Студента за цим договором здійснюється:

- Студентом в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця, в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR);

- за бажанням Студента оплата за навчання може бути здійснена Координатором набору, або третьою особою на розрахунковий рахунок Виконавця: нерезидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); резидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати).

Оплата здійснюється в наступному порядку: кожного семестру.

Відповідно до п. 5.4 Договору № 19-364, оплата за перший рік навчання здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 цього Договору в наступні терміни: - за перший семестр: до 20 вересня 2019 року; - за другий семестр: до 15 лютого поточного року.

Оплата за навчання на наступних курсах здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 Договору, в наступні терміни: - за непарні семестри: до 05 жовтня поточного року; - за парні семестри: до 15 лютого поточного року (п. 5.5 Договору № 19-364).

В п. 5.2 Договору № 19-364 визначено, що вартість освітньої послуги встановлюється відповідно до умов Договору № 34/16 від 20.12.2016, зі змінами та доповненнями до нього.

При достроковому розірванні цього Договору Студент зобов`язаний відшкодувати Виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим Договором (пункт 6.4 Договору № 19-364).

Відповідно до п. 6.2 Договору № 19-364, при порушенні строків оплати, передбачених цим Договором, Студент або Координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування Студента.

При простроченні оплати більше ніж 30 (тридцять) календарних днів Виконавець має право на дострокове розірвання цього Договору без укладення додаткової угоди до цього Договору та відрахування Студента. Датою розірвання цього Договору та відрахування Студента є дата, зазначена у відповідному наказі Виконавця. При цьому Студент/Координатор набору зобов`язаний відшкодувати Виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим Договором, а також сплатити вищезазначену пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку Виконавця у триденний строк з дня дострокового розірвання цього Договору та відрахування Студента.

Цей Договір набуває чинності від дати його підписання Сторонами та діє протягом строку, зазначеному в п. 1.1 цього Договору, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку договору не звільняє Сторони від відповідальності за його невиконання (п. 8.1 Договору № 19-364).

Матеріали справи свідчать, що відповідно до Наказу Запорізького державного медичного університету № 202 від 08.09.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану в Україні, переведенням здобувачів освіти на дистанційну форму навчання, було зменшено вартість платних освітніх послуг для іноземних громадян з 01 вересня 2022 року і до завершення дії воєнного стану в Україні, за діючим наказами в частині вартості на платні послуги для іноземних громадян, на 30% застосовуючи правила заокруглення до одного долара США.

Наказом Запорізького державного медичного університету від 03.02.2023 № 89-с «Про організацію навчання іноземних студентів в умовах воєнного стану у 2022-2023 навчальному році» було призупинено надання освітніх послуг та нарахування оплати за них іноземним студентам, які перебувають за межами України та зазначені у Додатку 1 до нього Наказу, в т.ч. студенту 4 кусу за спеціальністю «Стоматологія» (українська форма навчання) Бежжа Нізар (Марроко). У Наказі зазначено, що студенти не приступали до навчального процесу з 06.02.2023 та не сплатили за освітні послуги.

Згідно зі Статутом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.02.2023 № 326, Університет є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Запорізького державного медичного університету (код ЄДРПОУ 02010741).

Відповідно до Наказу Запорізького державного медико-фармацевтичного університету від 30.08.2023 № 535-с «Про відрахування іноземних студентів ЗДМФУ», з 30 серпня 2023 року було відраховано іноземних студентів ІІ міжнародного факультету за порушення умов договору про навчання (невиконання навчального плану, академічна заборгованість, несплата за навчання), згідно з наведеним у Наказі переліком, які до занять з 06.02.2023 не приступали, в т.ч. студента Бежжа Нізар (Марроко), 4 курс, спеціальність «Стоматологія» (Договір про навчання № 19-364). Наказано припинити дію договорів про навчання з відповідними іноземними студентами з 30 серпня 2023 року.

Враховуючи умови п. 5.1 Договору № 34/16 від 20.12.2016 (в редакції Додаткової угоди №7 від 08.08.2019), вартість навчання на рік за спеціальністю «Стоматологія» (державна мова викладання) становить 3500 доларів США І - ІІ курс; 3950 доларів США ІІІ - V курс.

З 01.09.2022 до завершення воєнного стану в Україні, в університеті вартість платних освітніх послуг для іноземних громадян зменшена на 30 % (наказ ЗДМУ № 202 від 08.09.2022). Отже вартість на 4 курсі (7 семестр) складає: 3950,00/2 30 % = 1382,50 доларів США.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за послуги навчання студента Бежжа Нізар відповідно до умов Договору про надання освітніх послуг іноземним громадянам від 10.09.2019 № 19-364, слідує, що освітні послуги надавалися з 1 по 7 семестр; до навчального процесу на ІV курсі у 8 семестрі студент Бежжа Нізар не приступав. За фактично надані освітні послуги, а саме: за І курс (2019-2020 навчальний рік, 1-2 семестри), ІІ курс (2020-2021 навчальний рік, 3-4 семестри), ІІІ курс (2021-2022 навчальний рік, 5-6 семестри) та ІV курс (2022-2023 навчальний рік, 7 семестр) нараховано оплату: 3500,00+3500,00+3950,00+1382,50 = 12332,50 доларів США.

Відповідно до Довідки Запорізького державного медико-фармацевтичного університету №24 від 25.03.2024 (арк.с. 28), підписаної головним бухгалтером та заступником головного бухгалтера університету, згідно з випискою Державної казначейської служби України за навчання Бежжа Нізар по Договору № 19-364 від 10.09.2019 надійшли грошові кошти (оплата послуг навчання за І, ІІ, ІІІ курси) в загальній сумі 8975,00 доларів США. Оплата здійснювалась у гривні по курсу Національного банку України.

Таким чином заборгованість студента з оплати вартості фактично отриманих освітніх послуг становить 3357,50 доларів США (12332,50-8975,00).

Згідно з умовами п. 5.5 Договору № 19-364 від 10.09.2019 та п. 5.16 Договору №34/16 від 20.12.2016 (в редакції Додаткової угоди № 7 від 08.08.2019) оплата вартості навчання мала бути сплачена у наступні терміни: за 6 семестр ІІІ курсу (2021-2022 навчальний рік) до 15.02.2022 включно, за 7 семестр ІV курсу (2022 2023 навчальний рік) до 05.10.2022 включно.

За змістом п.п. 6.2 Договору № 19-364, у разі розірвання цього Договору Студент/Координатор набору зобов`язаний відшкодувати Виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим Договором, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Невиконання зобов`язання з оплати вищезазначеної заборгованості за надані освітні послуги стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2161/24.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

З положень ч. 2 ст. 67 та ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) зокрема слідує, що сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі чинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Як встановлено судом вище, заборгованість студента ОСОБА_1 з оплати вартості отриманих освітніх послуг становить 3357,50 доларів США.

Позивачем надані в матеріали справи докази в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині стягнення вищезазначеної суми заборгованості за освітні послуги.

Відповідач відзив на позов та доказів на спростування заявлених позовних вимог, в т.ч. в цій частині, суду не надав. Докази виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з п. 5.3 Договору № 19-364, оплата за навчання за цим Договором здійснюється в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати) або в іноземній валюті (USD, EUR).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 132910,00 грн (еквівалент по курсу НБУ 3357,50 доларів США станом на 24.04.2024) та їх задоволення.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 8739,40 грн 3% річних (еквівалент 220,77 доларів США по курсу НБУ).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст.625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення оплати за фактично надані освітні послуги, у позивача виникло право на заявлення вимог про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за весь час прострочення грошового зобов`язання, які в цілому є правомірними.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд встановив, що його здійснено неправильно з огляду на наступне.

З розрахунку слідує, що нарахування процентів річних проведено на загальну суму заборгованості 3357,50 доларів США за період, починаючи з 15.02.2022.

Проте, як вказувалось судом вище, відповідно умов договору оплата вартості навчання за 6 семестр ІІІ курсу (2021-2022 навчальний рік) у розмірі 1975 доларів США мала бути здійснена до 15.02.2022 включно, а за 7 семестр ІV курсу (2022 2023 навчальний рік) у розмірі 1382,50 доларів США до 05.10.2022 включно.

Отже, в даному випадку з урахуванням положень ч. 1 ст. 253 ЦК України прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 1975 доларів США виникло з 16.02.2022, на суму 1382,50 доларів США з 06.10.2022.

Здійснивши за допомогою Інформаційно-правової системи «Ліга» перерахунок 3% річних в межах визначеного позивачем граничного строку нарахування, суд встановив, що за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 1975 доларів США боргу за період з 16.02.2022 по 24.04.2024 до стягнення з відповідача підлягає сума 129,65 доларів США 3% річних, за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 1382,50 доларів США боргу за період з 06.10.2022 по 24.04.2024 сума 64,39 доларів США 3% річних.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних задовольняються судом частково в розмірі 194,04 доларів США, що по курсу НБУ станом на визначену позивачем дату: 24.04.2024 (39,586 грн за 1 долар США), еквівалентно сумі 7681,27 грн.

У задоволенні іншої частини вимог про стягнення 3 % річних відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 13217,77 грн пені (еквівалент 333,90 доларів США по курсу НБУ станом на 24.04.2024), нарахованої згідно з розрахунком позивача за загальний період прострочення з 15.02.2020 по 23.02.2022 включно за неналежне виконання грошових зобов`язань з оплати освітніх послуг, в т.ч. за внесення часткових оплат із порушенням визначених договором строків.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у ч. 2 ст. 343 ГК України.

Отже, якщо в укладеному сторонами договорі визначено розмір пені, який є вищим, ніж розмір передбачений законом, застосуванню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахуванняштрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з умовами пункту 6.2 Договору № 19-364 сторони визначили, що при порушенні строків оплати, передбачених цим Договором, Студент або Координатор набору зобов`язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування Студента.

На підтвердження факту порушення строків виконання грошових зобов`язань з оплати за навчання позивачем надано в матеріали справи копію довідки № 24 від 25.03.2024 про надходження грошових коштів за період навчання Бежжа Нізар на І-ІІІ курсі Університету, в якій відображені відомості про дати та суми здійснених студентом часткових оплат за відповідними платіжними документами.

Доказів на спростування заявлених позивачем вимог в частині пені або відповідного контррозрахунку відповідач суду не надав.

Судом перевірено розрахунок пені позивача та встановлено, що у розрахунку неправильно визначені початки періодів прострочення, оскільки не враховані положення ч.1 ст. 253 (прострочення виникає з наступного дня після закінчення визначених договором строків) та ч. 5 ст. 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день). Також позивачем неправомірно включені у відповідні періоди нарахування пені дати, в які вносились часткові оплати.

Крім того, визначений договором розмір пені перевищує подвійну облікову ставку, що діяла в період за який нарахована пеня, тому застосуванню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вищезазначеного, суд здійснивши відповідний перерахунок пені за допомогою Інформаційно-правової системи «Ліга» встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме: за загальний період прострочення з 18.02.2020 по 23.02.2022 та з урахуванням часткових оплат у розмірі 131,77 доларів США, що по курсу НБУ станом на 24.04.2024 еквівалентно сумі 5216,25 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ КОННЕКТА», код ЄДРПОУ 40869151 (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, офіс 312) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, код ЄДРПОУ 45030873 (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26) суму 132910 (сто тридцять дві тисячі дев`ятсот десять) грн 00 коп. основного боргу (еквівалент 3357,50 доларів США по курсу НБУ станом на 24.04.2024), суму 7681 (сім тисяч шістсот вісімдесят одну) грн 27 коп. 3% річних (еквівалент 194,04 доларів США по курсу НБУ станом на 24.04.2024) та суму 5216 (п`ять тисяч двісті шістнадцять) грн 25 коп. пені (еквівалент 131,77 доларів США по курсу НБУ станом на 24.04.2024).

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ КОННЕКТА», код ЄДРПОУ 40869151 (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, офіс 312) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, код ЄДРПОУ 45030873 (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26) суму 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн 69 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 25.11.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва