Ухвала

від 21.11.2024 по справі 908/6167/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 25/84/15-21/7/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.11.2024 Справа № 908/6167/15 (908/1660/24)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/6167/15 (908/1660/24)

За позовною заявою - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник Орловський Сергій Олександрович , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі ліквідатора - Потупало Н.І., вул. Нагірна, буд. 22, оф. 222, Київ, 04107, ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

3. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

4. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

5. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

6. ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

7. ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

8. ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

9. ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_10 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

10. ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_11 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

11. ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_12 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

12. ОСОБА_14 ( АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_13 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

13. ОСОБА_15 ( АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_14 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

14. ОСОБА_16 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_15 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

15. ОСОБА_17 ( АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_16 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

16. ОСОБА_18 ( АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_17 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

17. ОСОБА_19 ( АДРЕСА_18 , РНОКПП НОМЕР_18 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

18. ОСОБА_20 ( АДРЕСА_19 , РНОКПП НОМЕР_19 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

19. ОСОБА_21 ( АДРЕСА_20 , РНОКПП НОМЕР_20 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

20. ОСОБА_22 ( АДРЕСА_21 , РНОКПП НОМЕР_21 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

21. ОСОБА_23 ( АДРЕСА_22 , РНОКПП НОМЕР_22 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

22. ОСОБА_24 ( АДРЕСА_23 , ідентифікаційний номер НОМЕР_23 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

23. ОСОБА_25 ( АДРЕСА_24 , ідентифікаційний номер НОМЕР_24 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

24. ОСОБА_26 ( АДРЕСА_25 , ідентифікаційний номер НОМЕР_25 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

25. ОСОБА_27 ( АДРЕСА_26 , ідентифікаційний номер НОМЕР_26 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

26. ОСОБА_28 ( АДРЕСА_27 , ідентифікаційний номер НОМЕР_27 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

27. ОСОБА_29 ( АДРЕСА_28 , ідентифікаційний номер НОМЕР_28 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

28. ОСОБА_30 ( АДРЕСА_29 , ідентифікаційний номер НОМЕР_29 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про зобов`язання ліквідатора відповідача вчинити певні дії

що розглядається в межах справи № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор - Потупало Наталія Ігорівна (вул. Нагірна, буд. 22, оф. 222, Київ, 04107, ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

За участю представників:

Представник позивача - Орловський Сергій Олександрович, довіреність № 666997 від 30.04.2021 (зал 123);

Треті особи - ОСОБА_32 , паспорт (зал 123); ОСОБА_13 (зал 123); ОСОБА_6 , паспорт (зал 123); ОСОБА_16 , паспорт (зал 123); ОСОБА_11 , паспорт (зал 123);

Кредитор - ОСОБА_33 , паспорт (зал 123); ОСОБА_28 , паспорт (зал 123); ОСОБА_29 , паспорт (зал 123)

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 06.11.2024 суд поновив провадження у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) з 06.11.2024. Підготовче засідання призначив на 21.11.2024, 09 - 15.

У судовому засіданні представником позивача заявлене усне клопотання про повернення позивачу помилково сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. за подання позовної заяви у справі.

У судовому засіданні клопотання прийняте до розгляду.

Судове засідання 21.11.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У засіданні представник позивача проти клопотань про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заперечив, вважає, що вони необґрунтовані належним чином.

Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву позивача про визначення порядку виконання ухвали суду від 09.07.2024 (вх. № 15766/08-08/24 від 07.08.2024), заслухавши представників учасників провадження, суд зазначає наступне.

У заяві позивач просить визначити позивачеві наступний порядок виконання ухвали суду від 09.07.2024 про залучення третіх осіб, а саме шляхом направлення копії позовної заяви з доданими матеріалами на адресу голови комітету кредиторів - АТ "Сенс Банк", обґрунтовуючи вимоги положеннями Кодексу України з процедур банкрутства та рішенням комітету кредиторів ТОВ "Константа" від 29.03.2021 (протокол № 13 від 29.03.2021).

Згідно ст. ст. 1, 48 Кодексу України з процедур банкрутства під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: 1) обрання голови комітету; 2) скликання зборів кредиторів; 3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; 3-1) визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; 5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; 6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; 7) інші питання, передбачені цим Кодексом.

Сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Рішенням комітету кредиторів ТОВ "Константа" від 29.03.2021 (протокол № 13 від 29.03.2021) обрано представником комітету кредиторів голову комітету кредиторів - АТ "Альфа - Банк" (станом на 21.11.2024 здійснено зміну юридичного найменування банку на АТ "Сенс Банк").

Позивач не надав доказів визначення зборами кредиторів, комітетом кредиторів повноважень представника комітету кредиторів голови комітету кредиторів - АТ "Альфа - Банк" при розгляді спорів (що розглядаються в порядку позовного провадження у справі про банкрутство ТОВ "Константа").

За таких обставин, у суду відсутні повноваження для визначення порядку виконання ухвали суду від 09.07.2024 про залучення третіх осіб - шляхом направлення копії позовної заяви з доданими матеріалами на адресу голови комітету кредиторів - АТ "Сенс Банк". У заяві позивача (вх. № 15766/08-08/24 від 07.08.2024) в цій частині слід відмовити.

Розглянувши у засіданні матеріали справи, клопотання ОСОБА_23 (вх. № 15757/08-08/24 від 07.08.2024), ОСОБА_6 (вх. № 15759/08-08/24 від 07.08.2024) про залишення позовної заяви без руху, заслухавши представників учасників провадження, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 09.07.2024 суд, зокрема, залучив до участі у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 , ОСОБА_23 . Суд зобов`язав позивача направити копію позовної заяви третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Заява позивача про визначення порядку виконання ухвали суду від 09.07.2024 (вх. № 15766/08-08/24 від 07.08.2024) розглянута у засіданні 21.11.2024.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_23 (вх. № 15757/08-08/24 від 07.08.2024) ОСОБА_6 (вх. № 15759/08-08/24 від 07.08.2024).

Розглянувши у засіданні матеріали справи, клопотання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_25 (вх. № 15431/08-08/24 від 02.08.2024), ОСОБА_26 (вх. № 15637/08-08/24 від 06.08.2024), ОСОБА_27 (вх. № 15576/08-08/24 від 05.08.2024); ОСОБА_28 (вх. 15829/08-08/24 від 08.08.2024), ОСОБА_29 (вх. 15830/08-08/24 від 08.08.2024), ОСОБА_34 (вх. 19116/08-08/24 від 27.09.2024), заслухавши представників учасників провадження, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Розглядаючи справу № 908/6167/15 у попередньому засіданні 07.04.2016 суд установив, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 про банкрутство ТОВ "Константа" затверджено мирову угоду (надалі за текстом - "Мирова угода") між боржником та кредиторами з урахуванням заяв представника боржника та розпорядника майна, клопотань кредитора ОСОБА_35 , представника кредитора ОСОБА_36 та представника кредитора ОСОБА_37 , провадження у справі припинено, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 12.08.2010 у зазначеній справі.

У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред`являти свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою; у разі порушення провадження у справі про банкрутство боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Матеріалами справи підтверджуються та судом установлено обставини звернення до місцевого господарського суду фізичних осіб-вкладників, кошти яких залучалися боржником для фінансування будівництва житлових комплексів "Зірковий" та "Тихий центр" у місті Запоріжжя, зі заявами про визнання кредиторами боржника з грошовими вимогами, що виникли у зв`язку з невиконанням боржником умов мирової угоди від 29.05.2012, укладеній у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 про банкрутство ТОВ "Константа".

Заявники згідно реєстру вимог кредиторів та матеріалів справи № 908/6167/15 є кредиторами у справі № 908/6167/15.

На теперішній час продовжується процедура ліквідації відповідача.

Таким чином, рішення господарського суду у суду у справі може вплинути на їх права та обов`язки, оскільки, в разі задоволення позову може зменшити ліквідаційну масу відповідача та унеможливить погашення їх кредиторських вимог, враховуючи наявне майно відповідача - навантажувач фронтальний АМКОДОР 342 В ДНЗ № НОМЕР_30 та корпоративні права в статутному капіталі ТОВ "Іда Лтд" (код ЄДРПОУ 38191253).

За таких обставин, клопотання ОСОБА_25 (вх. № 15431/08-08/24 від 02.08.2024), ОСОБА_26 (вх. № 15637/08-08/24 від 06.08.2024), ОСОБА_27 (вх. № 15576/08-08/24 від 05.08.2024), ОСОБА_28 (вх. 15829/08-08/24 від 08.08.2024), ОСОБА_29 (вх. 15830/08-08/24 від 08.08.2024), ОСОБА_34 (вх. 19116/08-08/24 від 27.09.2024) слід задовольнити та залучити заявників до участі у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

На підставі ст. 133 ГПК України судом винесено попередження третій особі ОСОБА_6 за порушення порядку під час судового засідання.

У засіданні клопотання ОСОБА_13 (вх. № 20611/08-08/24 від 21.10.2024) у зв`язку із закінченням строку (станом на 19.10.2024) на надання відзиву залишено без задоволення. Відзив ОСОБА_13 (вх. № 20611/08-08/24 від 21.10.2024) на позовну заяву слід повернути без розгляду.

Враховуючи вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання слід відкласти, зобов`язавши учасників справи виконати певні дії.

З метою виконання вимог ГПК України, об`єктивного та всестороннього розгляду справи, суд розміщує текст позовної заяви (вх. № 1804/08-07/24 від 06.06.2024) в ухвалі, що винесена за наслідками проведення засідання 21.11.2024, позовна заява та усі додатки 1 - 16 до неї - на сайті Господарського суду Запорізької області за посиланням (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/):

"ПОЗОВНА ЗАЯВА про зобов`язання вчинити дії

1. Обставини справи

В провадженні Господарського суду м. Запоріжжя перебуває справа про банкрутство ТОВ "Константа" (справа № 908/6167/15), що є замовником будівництва двох житлових будинків за адресами АДРЕСА_30 , для будівництва яких були залучені кошти фізичних осіб - інвесторів будівництва.

В ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав, зокрема, віднесено: примусове виконання обов`язку в натурі та припинення правовідношення.

Тому інвестори будівництва розділились на дві частини: одні в процедурі банкрутства вимагають повернення коштів, вкладених в будівництво, шляхом продажу недобудов в ліквідаційній процедурі, і які заперечують проти передачі до комунальної власності; інші - завершення будівництва і отримання квартир. Способом досягнення цієї мети вони обрали передачу недобудов до комунальної власності.

Зокрема, в зв`язку з невиконанням забудовником зобов`язань з передачі у власність інвесторам проінвестованих ними об`єктів нерухомості, частина фізичних осіб - інвестори будівництва, звернулась з грошовими вимогами до забудовника в процесі банкрутства, вимагаючи повернення вкладених коштів. Відповідними ухвалами господарського суду грошові вимоги фізичних осіб - інвесторів будівництва були включені до реєстру кредиторів.

Таким чином, частина інвесторів будівництва - фізичних осіб, звернувшись з грошовими вимогами у справі про банкрутство, обрали способом захисту своїх порушених прав - припинення правовідносин з будівництва і повернення сплачених за покупку квартир грошових коштів.

В той час як інша частина інвесторів будівництва - фізичних осіб, до яких належить позивач, способом захисту своїх порушених прав обрали спонукання до виконання зобов`язань в натурі, тобто завершення будівництва і передачі квартир у власність інвесторів.

Ці способи захисту є взаємовиключними: вимагаючи повернення вкладених в будівництво коштів, інвестори не можуть одночасно вимагати отримання квартир, і навпаки:

ОСОБА_1 , з грошовими вимогами у справі про банкрутство не завертався. Тим самим, на відміну від інвесторів - кредиторів у справі про банкрутство (які звернувшись з грошовими вимогами у справі по банкрутство за власною ініціативою припинили речово - зобов`язальні відносини з відповідачем, а відтак втратили майнове право), він зберігає за собою саме майнове право у зобов`язально-речових відносинах з забудовником - тобто право на отримання квартири після завершення будівництва.

Тому, вбачаючи свій законний інтерес у передачі недобудованих житлових будинків до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, ОСОБА_1 була ініційована процедура передачі майна до комунальної власності, як єдиний варіант, що має правове обґрунтування, за яким можлива добудова, а відтак - здійснення належних заявнику майнових прав.

Так, в постанові Верховного суду від 22.06.2022 року у справі № 331/3702/19 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про зобов`язання прийняти недобудовані ТОВ "Константа" житлові будинки до комунальної власності, було встановлено, що обов`язку ліквідатора передати об`єкти незавершеного будівництва житлового призначення до комунальної власності територіальної громади, кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов`язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Але, саме ліквідатор був зобов`язаний ініціювати питання щодо передачі об`єктів незавершеного будівництва до комунальної власності територіальної громади.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", -

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Тому, 26.04.2024 року засобами підсистеми ЕС в ЄСІТС я разом з іншими заявниками, звернувся до ліквідатора ОСОБА_38 з такими вимогами:

- виключити майно незавершених будівництвом ЖК "Тихий центр" та ЖК "Зірковий" з ліквідаційної маси;

- ініціювати передачу незавершених будівництвом ЖК "Тихий центр" та ЖК "Зірковий" до власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Станом на час звернення з позовом відповіді ліквідатора не отримано.

2. Обґрунтування права на позов і предмету позовних вимог як належного та ефективного способу захисту.

Бездіяльністю ліквідатора порушені майнові права позивача, що перешкоджає отриманню квартири у власність. При цьому зміст необхідних дій, що мали бути здійснені ліквідатором, був встановлений Постановою Верховного суду у справі № 331/3702/19, а саме - ініціювання і передача недобудов до комунальної власності. Невиконання ліквідатором цих обов`язків і утворює зміст його протиправної бездіяльності.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Способи правового захисту особа обирає з-поміж способів, визначених ст. 16 ЦК України. Згідно п. 5) ч. 2 ст. 16 ЦК України, до способів правового захисту віднесено примусове виконання обов`язку в натурі. Цей спосіб і був обраний позивачем.

Велика Палата Верховного Суду (зокрема, постанова від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19) неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту, який не призведе до реального поновлення позивача в правах, є підставою для відмови в задоволенні позову як такого, що є неефективним. "Ефективний засіб правого захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав, не відповідає цій нормі.

В справі, що розглядається, спір не пов`язаний з невизнанням майнових прав позивача. Зміст порушеного права позивача полягає в неможливості здійснення майнових прав, а така неможливість викликана протиправною бездіяльністю ліквідатора, зміст якої складає невиконання ліквідатором обов`язків, встановлених Постановою Верховного суду у справі № 331/3702/19.

Висновок. Наявність майнового права позивача ніхто не оспорює, воно існує об`єктивно і підставою його виникнення є мирова угода, затверджена ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 р. у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11. Тому характер порушення права позивача полягає не у невизнання майнового права, а у неможливості його здійснення. Така неможливість обумовлена невиконанням ліквідатором обов`язків, встановлених Постановою ВС у справі № 331/3702/19, спонукання до виконання яких і є предметом позовних вимог, що відповідає ст. 16 ЦК України стосовно можливих способів правового захисту. В свою чергу виконання ліквідатором обов`язків, до яких його буде зобов`язано рішенням суду уможливить здійснення позивачем майнового права, а отже обраний позивачем спосіб правового захисту є належним та ефективним.

3. Обґрунтування позовних вимог.

У майна банкрута є два взаємовиключних шляхи:

- або продаж у складі ліквідаційної маси;

- або передача до комунальної власності

З першим вже розібрався Верховний суд, вказавши, що право продажу належить власнику майна. Виснувавши в постанові Верховного суду від 28.09.2021 р. у справі № 908/6167/15 (908/1258/20), що ТОВ "Константа" не фінансувало будівництво, а відтак не є власником майна, суд скасував результати аукціону щодо продажу. Відтак продаж недобудованих ЖК "Тихий центр" та ЖК "Зірковий" в ліквідаційній процедурі ТОВ "Константа" є незаконною ціллю.

Висновки, до яких дійшов Верховний суд, полягають в наступному:

- фінансування будівництва ЖК здійснювалось за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб;

- судами не встановлено, що ТОВ «Константа» фінансувало будівництво ЖК і виготовлення майна за власні кошти або зі своїх матеріалів;

- ТОВ "Константа" не є власником незавершених будівництв ЖК.

Тому Верховний суд підтримав другий варіант розпорядження недобудованими будинками, виснувавши в постанові від 22 червня 2022 року у справі № 331/3702/19, що недобудови підлягають передачі до комунальної власності за ініціативою ліквідатора.

Вимога про виключення недобудованих ЖК зі складу ліквідаційної маси і передачу їх до комунальної власності ґрунтується на ЗУ "Про місцеве самоврядування", що зобов`язує органи місцевого самоврядування організувати завершення будівництва багатоквартирних житлових будинків, споруджуваних із залученням коштів фізичних осіб, у разі фінансової неплатоспроможності забудовників продовжувати таке будівництво (пп. 11 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про місцеве самоврядування"). З цією метою незавершені будівництвом житлові будинки передаються до комунальної власності територіальної громади без додаткових умов (стаття 42 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом", ст. 62 КУзПБ).

Застосування до спірних відносин норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), поряд із нормами введеного в дію 21 жовтня 2019 року Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), зумовлено моментом виникнення спірних правовідносин та однаковим їх правовим регулюванням за змістом відповідних норм цих законодавчих актів (частини тринадцятої статті 41 Закону про банкрутство, частини сьомої статті 62 КУзПБ). Цього висновку також дотримується Верховний суд у справі 331/3702/19.

Згідно імперативної норми ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином, незавершені будівництвом ЖК "Зірковий" та "Тихий центр" не включається до ліквідаційної маси ТОВ "Константа", а згідно імперативної норми ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передається до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя.

В постанові ВС від 08.07.2021 р. у справі Б-19/81-10 викладений висновок, згідно якому бездіяльність міської ради щодо прийняття об`єктів житлового фонду підприємства боржника до комунальної власності є протиправною, оскільки нормами Закону про банкрутство передбачено обов`язкове передання об`єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад міста, при цьому, таке передання є безумовним, тобто відбувається без жодних додаткових умов.

Обов`язку ліквідатора передати об`єкти до комунальної власності кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов`язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Точно такий же самий висновок викладений в постанові Верховного суду від 19 лютого 2019р. у справі № 5023/182/12.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 , Верховним судом прийняте рішення, що безпосередньо стосується ЖК "Тихий центр". Так, в постанові Верховного суду від 22 червня 2022 р. у справі № 331/3702/19 про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя незавершених будівництвом об`єктів житлового фонду за адресою вул. Фортечна, 3Б в м. Запоріжжя (ЖК "Тихий центр") суд дійшов наступних висновків:

"Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" установлює обов`язок ліквідатора передати органу місцевого самоврядування об`єкти житлового фонду та комунальної інфраструктури, які не належать боржнику на праві власності.

Верховний Суд акцентує, що обов`язку ліквідатора передати зазначені об`єкти до комунальної власності територіальної громади кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов`язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Тлумачення змісту цих норм дає підстави для висновку, що відмова органу місцевого самоврядування від виконання імперативного припису спеціальних законодавчих актів (законів) щодо передачі/прийняття об`єктів житлового фонду банкрута до комунальної власності територіальних громад не може бути обґрунтована недоцільністю таких дій тощо.

Тобто, саме ліквідатор є суб`єктом ініціювання питання щодо передачі об`єктів незавершеного будівництва до власності територіальної громади".

Це рішення Верховного суду прийнято безпосередньо щодо ЖК "Тихий центр", але оскільки обставини будівництва ЖК "Зірковий" повністю тотожні обставинам будівництва, викладеним в рішенні Верховного суду стосовно ЖК "Тихий центр", ці висновки Верховного суду повною мірою підлягають застосуванню і щодо ЖК "Зірковий".

Отже, можемо однозначно і впевнено стверджувати, без жодних підстав для розумного сумніву у правильності зроблених висновків, що перспективи ЖК "Тихий центр" та ЖК "Зірковий" полягають виключно у передачі незавершених будівництвом цих ЖК до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Окремо акцентую увагу суду на тому, що перебування об`єктів в недобудованому стані, відсутність відомостей про об`єкти будівництва в єдиній державній електронній системі в сфері будівництва, а також відсутність державної реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є перешкодою для їх передачі у комунальну власність. Цей висновок обґрунтований наступним.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" цей Закон регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність. А відповідно до ч. 3 ст. 1 цього закону передача у державну або комунальну власність об`єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

Таким чином, оскільки не встановлено іншого, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності". Цього висновку дотримується також Верховний суд у справі № 331/3702/19.

Згідно ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" об`єктами передачі є, зокрема, об`єкти житлового фонду, в тому числі незавершені будівництвом.

Отже, закон чітко встановлює, що об`єкти житлового фонду можуть бути незавершеними будівництвом і такі об`єкти підлягають передачі.

Крім того, в Україні діє Класифікатор державного майна, затв. Наказом ФДМУ 15.03.2006 № 461, відповідно до якого будівлі і споруди житлового фонду можуть перебувати в недобудованому стані, при цьому перебуваючи у складі об`єктів житлового фонду. Згідно з цим класифікатором будівлі житлового фонду, що перебуваються в недобудованому стані належать до підкласу № 4100.2 цього класифікатора.

4НЕЗАВЕРШЕНЕ БУДІВНИЦТВО (будівлі та споруди, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані) Цей розділ включає: - об`єкти, які розпочаті будівництвом і не прийняті в експлуатацію - законсервовані об`єкти та/або утримуються на балансах підприємств41Будівлі, що перебувають у недобудованому стані Цей підрозділ включає: - будівлі, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані, включаючи законсервовані об`єкти4100.1Будівлі виробничого призначення, що перебувають у недобудованому стані 4100.2Будівлі житлового фонду, що перебувають у недобудованому стані4109.9Будівлі невиробничого призначення, що перебувають у недобудованому стані інші 42Споруди, що перебувають у недобудованому стані Цей підрозділ включає: - споруди, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані, включаючи законсервовані об`єкти об`єкти4200.1Споруди житлового фонду, що перебувають у недобудованому стані 4200.2Споруди виробничого призначення, що перебувають у недобудованому стані4209.9Споруди невиробничого призначення, що перебувають у недобудованому стані іншіНалежність недобудов до житлового фонду також підтверджено документально - інформацією з державного реєстру речових права та технічною документацією (додається).

З цих підстав незавершені будівництвом житлові будинки відносяться до житлового фонду і можуть передаватись до комунальної власності в установленому порядку.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", встановлений виняток щодо заборони передачі до комунальної власності об`єктів, право власності на які не зареєстровані. І цей виняток встановлено саме щодо житлового фонду: не можуть бути об`єктами передачі з державної у комунальну власність об`єкти, право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку (крім об`єктів житлового фонду та гуртожитків, нерухомого військового майна, яке вивільняється у процесі реформування ЗСУ).

Отже, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" встановлює виняток і дозволяє передавати до комунальної власності об`єкти житлового фонду, право власності на які не зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, перебування об`єктів в недобудованому стані, а також відсутність реєстрації права власності не перешкоджає передачі цього майна до комунальної власності.

Згідно, ч. 2 ст. 4-1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно:

1) від органів, визначених статтею 3 цього Закону.

2) підприємств, на балансі яких перебувають ці об`єкти.

Отже, звертаючись з пропозицією прийнято майно до комунальної власності, ліквідатор ТОВ "Константа", на балансі якого перебуває майно, ініціює питання передачі зазначених об`єктів до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя. В свою чергу реалізувати цю ініціативу від ліквідатора ТОВ "Константа" вимагає імперативна норма ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 62 КУзПБ.

4. Щодо дискреційних повноважень ліквідатора.

В зв`язку з невиконанням ліквідатором імперативних приписів законодавства, що зобов`язують ліквідатора виключити недобудоване майно житлового фонду з ліквідаційної маси і передати його до комунальної власності територіальної громади, позивач звертається з позовом про зобов`язання ліквідатора вчинити ці дії.

Предметом позову є судовий примус до реалізації власної компетенції ліквідатора, яка не містить альтернативних варіантів поведінки (безальтернативна диспозиція) за наявності чітко визначених фактичних обставин справи (гіпотеза).

Згідно ст. 13 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" (надалі - Конвенція про захист прав) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Реалізуючи положення ст. 13 Конвенції про захист прав, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що для того, щоб бути ефективним, судовий засіб захисту порушених прав має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів на виконання рішення суду дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 р. у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява № 20390/07).

Порушення прав, свобод та інтересів особи може відбуватися двома способами: пасивним (порушення, шляхом неприйняття рішення щодо реалізації прав) та активним (шляхом відмови у реалізації прав особи).

В обох цих випадках реальний, а не формальний захист та відновлення порушеного права позивача вимагає не лише визнання протиправними дій (бездіяльності), але й оскільки така діяльність прямо суперечить Конституції України, закону та спеціально-дозвільним принципам захист повинен відбуватися шляхом спонукання до виконання компетенційного обов`язку легалізувати своїм рішенням чи дією передбачене право особи.

Як слідує зі змісту Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затв. наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Таким чином, дискреційними повноваженнями є повноваження їх суб`єкта обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

З цього висновку випливає, що у випадку, коли повноваження суб`єкта сформульовані через формулу дихотомії "задовольнити-відмовити", а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними.

Законодавчі акти окреслюють межі повноважень, зв`язують їх суб`єктів правом. Навіть тоді, коли суб`єкт реалізує так звану, дискреційну владу (дискреційні повноваження), він не повинен виходити за межі свободи, окреслені правом. Закон стоїть на перешкоді свавіллю, суб`єктивізму. Вільний розсуд, через який реалізуються дискреційні повноваження, повинен здійснюватися в легальних межах. Суб`єкт дискреційних повноважень, здійснюючи такі повноваження, зобов`язаний передусім правильно оцінювати ситуацію, наявні факти і застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання правом.

Отже реалізація дискреційних повноважень в будь-якому випадку лежить в площині підкорення уповноваженого суб`єкта нормі закону.

Але суб`єкт не наділений дискреційними повноваженнями, тобто не має права діяти на власний розсуд, коли відповідно закону правомірним є лише один варіант рішення чи діяльності.

Тому ініціювання передачі незавершених будівництвом об`єктів житлового фонду до комунальної власності не належить до дискреційних повноважень ліквідатора ТОВ "Константа". Така дискреція обмежується встановленою ст. 42 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мірою обов`язкової поведінки.

Оскільки діюче законодавство не містить альтернативних варіантів поведінки ліквідатора у спірних правовідносинах, тому, встановивши протиправність бездіяльності, порушені права скаржника мають бути поновлені шляхом винесення судового рішення про зобов`язання ліквідатора ініціювати до передачі об`єктів житлового фонду в комунальну власність, як єдиний варіант можливої поведінки ліквідатора, безальтернативність якої встановлена імперативною нормою ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Подібний цьому підхід до обмеження дискреційних повноважень їх суб`єктів, зокрема, викладений в постанові ВС у складі КГС від 07 липня 2022р. у справі № 910/886/21.

5. Щодо дотримання необхідного балансу інтересів.

Як встановлено рішеннями судів у справах 908/6167/15 (908/1258/20) та 908/6167/15 (908/1348/20), ТОВ "Константа" не здійснювало фінансування будівництва об`єктів за рахунок власних коштів, тому об`єкти незавершеного будівництва не належать йому на праві власності, а таке фінансування здійснювалось фізичними особами-інвесторами будівництва, яким належить право очікування щодо отримання у власність проінвестованих ними частин нерухомості в об`єкті будівництва після його завершення.

Таким чином, кредитори боржника, які не мають майнових прав на частини нерухомості в об`єкті будівництва апріорі не можуть отримати задоволення своїх вимог за рахунок продажу такого об`єкту, оскільки він не належить банкруту.

Одночасно з цим, згідно постанови Кабінету міністрів України від 31 січня 2000 р. № 168 "Про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об`єктів житла", розподіл загальної площі збудованого об`єкта між учасниками будівництва після передачі права на завершення будівництва і його фактичного завершення здійснюється пропорційно їх пайовій участі у його спорудженні. Отже, законодавство гарантує інвесторам право на отримання частини об`єкту нерухомості пропорційно своєму внеску у будівництво навіть у разі передачі права на завершення будівництва іншому забудовнику і завершення у такий спосіб його будівництва.

Таким чином, передача недобудов у комунальну власність не порушує балансу інтересів, оскільки кредитори, що не мають майнових прав на частини нерухомості в об`єкті будівництві апріорі не можуть задовольнити свої вимоги до банкрута за рахунок продажу недобудов, оскільки ТОВ "Константа" не є їх власником, але всі без винятку інвестори, за рахунок яких будувались будинки можуть і які не відмовились від майнових вимог, замінивши їх грошовими у справі про банкрутство, отримати задоволення своїх вимог пропорційно своїй участі у їх будівництві.

6. Щодо судового збору.

У ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (ст. 5 Закону України "Про судовий збір"), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" у ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" слова "державного мита" замінені словами "судового збору".

Отже, при прийнятті Закону України "Про судовий збір" законодавець передбачив можливість застосування Закону України "Про захист прав споживачів" при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Цей висновок широко застосовується в прецедентній практиці Верховного суду, в основу якого покладена правова позиція, викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц1.

У відносинах інвестування в житло фізичні особи є споживачами, тому позивач звільнений від сплати судового збору як споживач.

Згідно преамбули Закону України "Про захист прав споживачів", -

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів

Згідно ст. 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів", -

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Згідно ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", -

договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ);

продукція - будь-які виріб, робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, законодавство не містить окремого виду договору, як споживчий. Договір будь-якого виду може бути споживчим, якщо він відповідає критеріям, передбаченим законом.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній в Узагальненні судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів від 01.02.2013 р. незалежно від виду укладених громадянами договорів на придбання нерухомості в споруджуваних будинках, їх зміст - це угода про послугу та виконання робіт з будівництва житла.

Тому, враховуючи, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, Верховний суд вважає що до відносин з придбання громадянами житла в забудовника застосовуються положення ЗУ "Про захист прав споживачів".

1 Постанова доступна за номером 73054749 в ЄДРСР

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним судом, зокрема, зокрема, в постанові від 07.10.2020р. у справі № 755/3509/182.

Відносини, що склались між позивачем і відповідачем, відповідають ознакам споживчого договору, оскільки його предметом є набуття у власність товару (квартири), що використовується позивачем для власних потреб. Тож позивач є споживачами продукції, результатів будівельної діяльності відповідача - об`єкту житлового будівництва, одиниці нерухомості, передачею якої забезпечувалось виконання зобов`язань згідно укладеного договору. До цих відносин застосовується ЗУ "Про захист прав споживачів".

Крім того, висновок про звільнення позивачів від сплати судового збору саме у спорах, предметом яких є об`єкти інвестування в будівництво житла, викладений в Постанові Верховного суду від 28 квітня 2021 р. у справі № 752/15913/19 (провадження № 61-846св20)3.

2 Постанова доступна за номером 92458135 в ЄДРСР

3 Постанова доступна за номером 97103822 в ЄДРСР

7. Заяви та підтвердження.

Підтверджую, що мною не подано іншого позову до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав. Заходи досудового врегулювання спору та заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживались.

На підставі викладеного,

Прошу суд:

1. Зобов`язати ліквідатора ТОВ "Константа" не розпочинати, а якщо такі були розпочаті - припинити дії з підготовки організації продажу майна незавершених будівництвом ЖК "Тихий центр" та ЖК "Зірковий" в межах ліквідаційної процедури ТОВ "Константа", а саме:

- "Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/пров. Зірковий, м. Запоріжжя", розташованого на ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:04:032:0237, площа 0,9045 га;

- "Будівництво житлового комплексу; вул. Грязнова, 3Б, м. Запоріжжя", розташованого на земельній ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:01:008:0122, площа 1,3699 га;

2. Зобов`язати ліквідатора ТОВ "Константа" виключити майно незавершених будівництвом ЖК "Тихий центр" та ЖК "Зірковий" з ліквідаційної маси, а саме:

- "Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/пров. Зірковий, м. Запоріжжя", розташованого на ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:04:032:0237, площа 0,9045 га;

- "Будівництво житлового комплексу; вул. Грязнова, 3Б, м. Запоріжжя", розташованого на земельній ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:01:008:0122, площа 1,3699 га; 14

3. Зобов`язати ліквідатора ТОВ "Константа" ініціювати передачу незавершених будівництвом ЖК "Тихий центр" та ЖК "Зірковий" до власності територіальної громади м. Запоріжжя, а саме:

- "Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/пров. Зірковий, м. Запоріжжя", розташованого на ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:04:032:0237, площа 0,9045 га;

- "Будівництво житлового комплексу; вул. Грязнова, 3Б, м. Запоріжжя", розташованого на земельній ділянці за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:01:008:0122, площа 1,3699 га.

Додатки: докази в обґрунтування позовних вимог та докази направлення позовної заяви учасникам провадження. ОСОБА_1 ".

З метою належного виконання ухвал суду про залучення до участі у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, окремих кредиторів, судове засідання слід відкласти, зобов`язавши учасників провадження виконати певні дії.

Суд вважає за можливе забезпечити проведення судового засідання 18.12.2024, 12 - 00 справі № 908/6167/15 (908/1660/24) в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 50, 197, 216, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У заяві позивача (вх. № 15766/08-08/24 від 07.08.2024) відмовити.

Клопотання ОСОБА_23 (вх. № 15757/08-08/24 від 07.08.2024), ОСОБА_6 (вх. № 15759/08-08/24 від 07.08.2024) залишити без задоволення.

Клопотання ОСОБА_25 (вх. № 15431/08-08/24 від 02.08.2024), ОСОБА_26 (вх. № 15637/08-08/24 від 06.08.2024), ОСОБА_27 (вх. № 15576/08-08/24 від 05.08.2024); ОСОБА_28 (вх. 15829/08-08/24 від 08.08.2024), ОСОБА_29 (вх. 15830/08-08/24 від 08.08.2024), ОСОБА_34 (вх. 19116/08-08/24 від 27.09.2024) задовольнити.

Залучити до участі у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

23. ОСОБА_25 ( АДРЕСА_24 , ідентифікаційний номер НОМЕР_24 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

24. ОСОБА_26 ( АДРЕСА_25 , ідентифікаційний номер НОМЕР_25 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

25. ОСОБА_27 ( АДРЕСА_26 , ідентифікаційний номер НОМЕР_26 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

26. ОСОБА_28 ( АДРЕСА_27 , ідентифікаційний номер НОМЕР_27 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

27. ОСОБА_29 ( АДРЕСА_28 , ідентифікаційний номер НОМЕР_28 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

28. ОСОБА_30 ( АДРЕСА_29 , ідентифікаційний номер НОМЕР_29 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС).

Відкласти підготовче засідання на 18.12.2024, 12 - 00.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: вул. Гетьманська, 4, корпус № 2, к. 120, м. Запоріжжя, 69001.

Запропонувати третім особам у строк до 06.12.24 подати суду пояснення щодо позову та відзиву. Одночасно з надісланням (наданням) пояснень до позову або відзиву до суду направити (вручити) копію пояснень та доданих до них документів іншим учасникам спору, докази направлення/надання надати суду (додати до пояснень).

Проведення судового засідання 18.12.2024, 12 - 00 у справі № 908/6167/15 (908/1660/24) в режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

Копію ухвали направити сторонам, третім особам (електронною поштою/до електронного кабінету/поштовим зв`язком).

Розмістити повний текст ухвали на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 25.11.2024.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ