Ухвала

від 25.11.2024 по справі 909/1109/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1109/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

25.11.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області, проспект Лесі Українки, 16-б, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300 в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради Івано-Франківської області, вул. Шкільна, 1, смт. Рожнятів, Калуський район, Івано-Франківська обл., 77601

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекосервіс", вул. Панаса Мирного, 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78405

про стягнення боргу по орендній платі в сумі 1509274,42 грн; розірвання договорів оренди землі; зобов`язання повернути земельні ділянки комунальної власності,

встановив: Виконувач обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекосервіс" про стягнення боргу по орендній платі в сумі 1509274,42 грн; розірвання договорів оренди землі; зобов`язання повернути земельні ділянки комунальної власності.

Позовна заява подана з урахуванням вимог ст. 162, 164, 172 ГПК України, а тому, відповідно до ст. 176 ГПК України, слід прийняти її до розгляду та відкрити провадження у справі.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та враховуючи приписи ч. 5 ст. 12, ст. 247 ГПК України, розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Згідно п. 3 ч. 1 статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Така правова позиція щодо представництва прокурором інтересів держави викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Звертаючись з позовом у даній справі, виконувач обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області зазначає, що звернення прокурора до суду із вказаним позовом обумовлено встановленням факту невиконання істотних умов договорів оренди землі ТОВ "Теплоекосервіс" в частині систематичної несплати орендної плати за використання земельних ділянок комунальної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ (загальною площею 176,8698 га), що призвело до утворення боргу перед державою в сумі 1576605,96 грн та неналежним здійсненням повноважень по захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування Рожнятівської селищної радою в частині не стягнення заборгованості, не ініціювання розірвання договірних зобов`язань та повернення комунальних земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В даному випадку Рожнятівська селищна рада є власником спірних земельних ділянок, отримувачем коштів у вигляді орендної плати за землі, тобто органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, прокурор обґрунтовано звертається з позовом до суду саме в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради, оскільки, як зазначає представник прокуратури, порушені безпосередньо інтереси територіальної громади.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, зазначено, що сам факт не звернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна судова практика сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 607/15052/16-ц від 08.11.2023: "невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було бути відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності, тощо), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави" (п. 8.16 постанови).

Рожнятівська селищна рада листом від 10.07.2024 повідомила окружну прокуратуру про те, що ТОВ "Теплоекосервіс" орендна плата за користування землею не сплачується. Селищною радою направлялись листи-претензії товариству, однак на сьогодні умови договору щодо сплати орендної плати не виконані, просять вжити заходів щодо розірвання договорів оренди, повернення земельних ділянок селищній раді та сплаті оренди.

Враховуючи те, що відповідач ТОВ "Теплоекосервіс" допустив виникнення заборгованості за укладеними договорами оренди землі, наслідком чого стало ненадходження до місцевого бюджету коштів у значній сумі, даний позов заявлено в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради, з метою відновлення порушених інтересів держави.

Як зазначає виконувач обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Таким чином, незважаючи на те, що орендар систематично не сплачує оренду плату за користування вище зазначеними земельними ділянками, заборгованість існує по цей час, органом місцевого самоврядування не вживаються заходи щодо стягнення орендної плати, розірвання договорів оренди землі, її повернення шляхом подання позовної заяви до суду.

Про необхідність подання позову в інтересах держави, Калуською окружною прокуратурою повідомлено Рожнятівську селищну раду листом від 06.11.2024.

Слід зазначити, що у висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначено, що із положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Таким чином, оскільки законодавцем унеможливлено виявлення прокурором причин бездіяльності уповноваженого органу та відповідного реагування на виявлені порушення в інший спосіб, ніж заходами представницької діяльності.

Тож підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку є встановлений факт бездіяльності органів, уповноважених у спірних відносинах, що в свою чергу є підставою звернення прокурора до суду.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов до висновку про те, що прокуратурою дотримано приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" при поданні даного позову.

Таким чином, за наведених обставин вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Керуючись ст. 12, 53, 162, 164, 176, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 17.12.2024 12-30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 5.

4. Відповідачу надати: відповідно до ст. 165 ГПК України документально-обґрунтований відзив на позов, всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та доказ направлення копії відзиву позивачу; забезпечити явку представника в судове засідання.

5. Відповідач має право надати суду - заперечення на відповідь позивача (у разі її подання) протягом п`яти днів з дня отримання та подати суду докази направлення позивачу.

6. Позивачу надати: відповідно до ст. 166 ГПК України відповідь на відзив (у випадку його подання) протягом п`яти днів з дня його отримання та доказ направлення відповідачу; забезпечити явку представника в судове засідання.

7. Зобов`язати учасників процесу письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України.

8. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників та паспорт.

9. Роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву та заперечення на відповідь на відзив, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд роз`яснює сторонам що відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Неверовська Л. М.