Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/8041/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/8041/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Трафік"

про стягнення 30 643,20 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Трафік" (далі - відповідач) про стягнення 30 643,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 01-С/377 від 29.12.2012 в частині оплати грошових коштів у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 відкрито провадження у справі № 910/8041/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача, його представника 12.07.2024 о 14:20 год. та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 12.07.2024.

Відповідачу копія вказаної ухвали суду направлена відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0600277636201 згідно з даними трекінгу поштових відправлень повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення поштового відправлення вказано "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Крім того, ухвалу суду від 12.07.2024 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

29.12.2012 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі - Позивач/Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Трафік» (далі - Відповідач/Сервітуарій) укладено договір № 01-С/377 про встановлення сервітуту (далі - Договір).

У подальшому до Договору від 29.12.2012 № 01-С/377 Додатковими угодами № 1 від 01.07.2013, № 2 від 25.02.2014, № 3 від 11.04.2014, № 4 від 14.07.2014, № 5 від 16.12.2015 вносились зміни.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Договору Сервітуарію надано право обмеженого користування будівлями комунальної власності (далі - об`єкт розміщення), що знаходяться за адресами, зазначеними в Додатку № 1 до Договору, для розміщення Сервітуарієм телекомунікаційних мереж, комплексу технічних засобів телекомунікацій, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводових, оптичних чи інших електромагнітних систем, між кінцевим обладнанням, крім радіотехнічних (надалі - Обладнання),

Згідно з пунктом 3.1 Сервітуарій зобов`язується вносити підприємству - Позивачу, щомісячну плату за користування об`єктом розміщення, відповідно до умов Договору.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору передбачено, що розрахунок щомісячної плати за кожен Об`єкт розміщення та в цілому за Договором наводиться у Додатку № 1 до даного Договору; щомісячний розмір плати за даним Договором сплачується як передоплата та визначається на підставі рахунку, який виставляється Підприємством Сервітуарію не пізніше 28 (двадцять восьмого) числа кожного місяця.

Відповідно до п. 3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 16.12.2015) щомісячна плата Становить 1 094,40 грн, у тому числі ПДВ 182,40 грн.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що плата сплачується Сервітуарієм протягом 7 банківських днів з моменту отримання рахунку від Підприємства.

Згідно з п. 4.1.1. Договору Відповідач зобов`язується своєчасно та повному обсязі вносити плату за цим Договором, у тому числі у разі внесення змін в складові розрахунків плати.

Відповідно до п. 9.1. Договору № ТМ-01-С/377 (у редакції додаткової угоди № 5 від 16.12.2015) даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016.

Пунктом 9.2. Договору визначено, що у разі, якщо одна із сторін не повідомить іншу за один календарний місяць до закінчення терміну дії Договору, Договір вважається пролонгованим на 1 (один) календарний рік на тих же самих умовах.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем були направлені рахунки за Договором, а саме: № 127 від 01.01.2022, № 455 від 01.02.2022, № 817 від 01.03.2022, № 1220 від 01.04.2022, № 1531 від 01.05.2022, № 1857 від 01.06.2022, № 2185 від 01.07.2022, № 2514 від 01.08.2022, № 2948 від 01.09.2022, № 3091 від 01.10.2022, № 3415 від 01.11.2022, № 3750 від 01.12.2022, № 122 від 01.01.2023, № 437 від 01.02.2023, № 772 від 01.03.2023, № 1090 від 01.04.2023, № 1413 від 01.05.2023, № 1735 від 01.06.2023, № 2053 від 01.07.2023, № 2383 від 01.08.2023, № 2700 від 01.09.2023, № 3021 від 01.10.2023, № 3500 від 01.11.2023, № 405 від 01.12.2023, № 119 від 01.01.2024, № 448 від 01.02.2024, № 884 від 01.03.2024, № 1021 від 01.04.2023, що підтверджується копією фіскального чеку та списком згрупованих поштових відправлень, доданими до позовної заяви.

Проте, як вказує позивач, відповідачем не внесені кошти щомісячної плати за період з 01.01.2022 до 30.04.2024, борг відповідача по внесенню коштів становить 30 643,20 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів внесення щомісячних платежів, обумовлених укладеним між сторонами договором, у розмірі 30 643,20 грн, у зв`язку з чим суд вважає заявлену позивачем позовну вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 2 422,40 грн.

При цьому, судом враховано, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, водночас, звернення до суду з позовом здійснено позивачем в електронній формі та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» до ставки судового збору мав застосовуватись коефіцієнт 0,8, а відтак сума судового збору за подання даного позову мала становити 2 422,40 грн.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн у порядку, визначеному ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Трафік" (04107, Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код 33695687) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код 03366500) заборгованість у розмірі 30 643,20 грн (тридцять тисяч шістсот сорок три грн 20 коп.), 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 25.11.2024.

Суддя О.Г. Удалова