Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/11334/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/11334/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Адвокатського об`єднання "Фузік і Партнери" до Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" про стягнення 2 168,34 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2024 року Адвокатське об`єднання "Фузік і Партнери" (далі - Об`єднання) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом посилаючись на те, що на виконання укладеного 15 травня 2023 року між ним та Державним підприємством "Державний проектний інститут "Діпроверф" (далі - Підприємство) договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н (з урахуванням додаткової угоди від 3 червня 2014 року № 16) позивач надав відповідачу послуги правової допомоги загальною вартістю 30 000,00 грн. Оскільки відповідач за цим договором розрахувався лише частково, заборгувавши таким чином 15 000,00 грн, позивач, посилаючись на статті 509, 525, 526, 530, 546, 611, 612, 625, 689, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Підприємства вищезазначену суму боргу, а також 71,31 грн трьох процентів річних, 618,03 грн подвійної облікової ставки НБУ, 870,00 грн пені, 609,00 грн штрафу, нарахованих на вказану суму основного боргу за період з 10 липня 2024 року по 5 вересня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/11334/24 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Цією ж ухвалою суду зобов`язано позивача в період з 21 жовтня 2024 року по 23 жовтня 2024 року надати суду письмове підтвердження, чи не змінилася ціна позову, а у випадку повного або часткового погашення відповідачем спірної заборгованості - надати докази такого погашення.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи приписи цієї статті Кодексу, вищевказана ухвала суду була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 23 вересня 2024 року (17 година 56 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 23 вересня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua).

Однак, Підприємство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

22 жовтня 2024 року через загальний відділ канцелярії суду надійшло повідомлення позивача про погашення відповідачем спірної суми основного боргу в розмірі 15 000,00 грн. До вказаного повідомлення позивачем було долучено копію відповідної платіжної інструкції від 7 жовтня 2024 року № 236 на вищевказану суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року провадження у справі № 910/11334/24 у частині стягнення з Підприємства на користь Об`єднання 15 000,00 грн основного боргу закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Жодних інших заяви чи клопотань від сторін справи до суду не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2023 року між Підприємством та Об`єднанням укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № б/н, за умовами якого останнє зобов`язалося за завданням відповідача надавати правову (правничу) допомогу, яка включає здійснення підготовчих дій та представництво інтересів та захист прав Підприємства в усіх без виключення судах України (адміністративних, господарських та місцевих загальних судах, в судах апеляційної інстанції, Верховному Суді, Вищому антикорупційному суді України), перед будь-якими юридичними та фізичними особами, установами та організаціями.

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пунктів 5.1. та 5.2. договору ціна, порядок та строки розрахунку за цією угодою вказуються в додатках до неї, які є невід`ємною її частиною.

У додатку № 1 до договору сторони погодили, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Об`єднанням правової (юридичної) допомоги та її вартість. Такий акт надсилається Підприємству засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену в цьому додатку, та оплачується останнім протягом 5-ти банківських днів з моменту отриманням (можливого отримання) акта. Якщо упродовж 10-ти календарних днів після направлення акта Підприємство не підпише останній та не направить його Об`єднанню, або не надасть мотивованої письмової відмови від його підписання, акт вважається таким, що набрав юридичної сили, а послуги за ним - прийнятими та наданими відповідно до умов цього правочину.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконаний сторонами своїх обов`язків за ним, або до припинення договору з ініціативи однієї із сторін, або за взаємною згодою (пункт 2.1. вказаного правочину).

3 червня 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 16, у якій погодили наступний обсяг правової допомоги Об`єднання, а саме: складання внутрішніх процесуальних документів (накази, положення, акти, відповіді, тощо); правовий аналіз, підбір судової практики та норм законодавства до відповідних обставин діяльності Підприємства; комунікація з держаними органами, а також з потенційними орендарями стосовно діяльності Підприємства; надання правничої допомоги в правовідносинах з орендарями стосовно належного виконання умов діючих договорів оренди державного майна; написання документів для потенційних орендарів стосовно укладення договорів оренди; ведення переписки з Фондом державного майна України та його регіональними відділеннями; представництво інтересів Підприємства в судовій справі № 910/5838/24; підготовка та написання документів для надання інформації стосовно об`єкта приватизації; надання консультацій у процесі здійснення господарської діяльності Підприємства; спілкування з державними органами з питань діяльності Підприємства; здійснення правового аналізу укладених договорів, а також умов укладання майбутніх договорів за участю Підприємства.

За умовами пунктів 2-5 вищевказаної додаткової угоди вартість вказаних послуг складає 30 000,00 грн без ПДВ. Оплата за надані Об`єднанням послуги здійснюється протягом 7-ми банківських днів з моменту отриманням (можливого отримання) акта Підприємством. Об`єднання приступає до надання обумовлених додатковою угодою послуг після її погодження та підписання сторонами. Отримання оплати вартості послуг за договором здійснюється відповідно до виставлених Об`єднанням рахунків.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав, а відповідач - прийняв обумовлені додатковою угодою № 16 послуги на загальну суму 30 000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акта приймання-передачі виконаних послуг від 28 червня 2024 року на вказану суму. Цей документ підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

У вказаному акті зазначено, що оплата виконаних за ним послуг здійснюється Підприємством протягом 7-ми банківських днів з моменту його отримання. Жодних претензій до кількості та якості наданих послуг Підприємство не має.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність зауважень чи заперечень відповідача відносно наданих йому послуг за договором.

28 червня 2024 року Об`єднання виставило відповідачу рахунок на оплату від цієї ж дати № 16 на суму 30 000,00 грн. Однак, відповідач вказаний рахунок у встановлений договором строк оплатив частково, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 12 липня 2024 року № 186 на суму 15 000,00 грн.

У зв`язку з цим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за укладеним між ними договором у загальному розмірі 15 000,00 грн.

Разом із цим, судом встановлено, що після звернення Об`єднання до суду з цим позовом відповідач повністю сплатив позивачу суму наявної у нього основної спірної заборгованості.

Даний факт визнається позивачем та підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції від 7 жовтня 2024 року № 236 на суму 15 000,00 грн. У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року провадження у справі було закрито в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 15 000,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт порушення строків оплати наданих Об`єднанням послуг за договором від 15 травня 2023 року.

Враховуючи вищезазначені обставини Об`єднання просило суд стягнути з відповідача 71,31 грн трьох процентів річних, нарахованих на вказану суму основної заборгованості за період прострочення з 10 липня 2024 року по 5 вересня 2024 року згідно наданого позивачем розрахунку.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлений позивачем до стягнення розмір вищевказаної компенсаційної виплати є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 71,31 грн трьох процентів річних за несвоєчасну оплату наданих Об`єднанням послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному розмірі.

Позивач також нарахував штрафні санкції за порушення Підприємством строку розрахунків за надані послуги, а саме: 609,00 грн штрафу в розмірі 7 % від суми основної заборгованості за прострочення виконання грошового зобов`язання понад 30 днів, який нарахований на підставі приписів частини 2 статті 230 ГК України; 870,00 грн пені в розмірі 0,1 % від суми основної заборгованості, яка нарахована за період з 10 липня 2024 року по 5 вересня 2024 року на підставі приписів частини 2 статті 230 ГК України; 618,03 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що нарахована на вищевказану суму основного боргу за період з 10 липня 2024 року по 5 вересня 2024 року.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про письмове погодження між сторонами можливості притягнення Підприємства до відповідальності шляхом стягнення неустойки за спірний період та докази, які свідчать про погодження сторонами розміру таких штрафних санкцій.

У той же час, судом враховано, що Підприємство відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки.

Згідно з частиною 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, застосовуються виключно у разі порушення строків виконання саме негрошового зобов`язання, у якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 4 травня 2023 року № 910/21298/21.

Грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), та складається, зокрема, у правовідносинах, в яких праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням, а тому за порушення такого зобов`язання не можуть бути нараховані штрафні санкції в порядку частини 2 статті 231 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року в справі № 910/14524/22.

У свою чергу, відповідальність за порушення грошового зобов`язання, регулюється приписами частини 6 статті 231 ГК України, за змістом якої штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За розрахунком суду, належною до стягнення сумою пені, нарахованої в розмірі облікової ставки НБУ України на суму основної заборгованості у межах заявленого позивачем періоду прострочення виконання Підприємством його грошового зобов`язання, є 309,02 грн. Відтак, позовні вимоги Об`єднання про стягнення з Підприємства зазначеної пені підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Правові підставі для стягнення з відповідача штрафних санкцій в загальному розмірі 1 788,01 грн (штрафу, пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) відсутні, у зв`язку з чим такі позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Об`єднання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" (03110, місто Київ, вулиця Преображенська, будинок 25; ідентифікаційний код 14311465) на користь Адвокатського об`єднання "Фузік і Партнери" (03037, місто Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4-А, приміщення 144; ідентифікаційний код 45015478) 71 (сімдесят одну) грн 31 коп. трьох процентів річних, 309 (триста дев`ять) грн 02 коп. пені та 67 (шістдесят сім) грн 08 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25 листопада 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко