Ухвала

від 20.11.2024 по справі 910/12555/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКЛАДЕННЯ ПІДГОТОВЧОГО ЗАСІДАННЯ

м. Київ

20.11.2024Справа № 910/12555/24

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Одеської регіональної торгово-промислової палати

до Торгово-промислової палати України

про зобов`язання виконувати дії, визначені договором

Представники учасників процесу згідно протоколу від 20.11.2024

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Одеська регіональна торгово-промислова палата звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Торгово-промислової палати України про зобов`язання виконувати дії, визначені договором до закінчення строку його дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем припинено надання послуг позивачу, передбачених договором про надання послуг № 15-17 від 10.01.2017.

Разом з позовною заявою Одеською регіональною торгово-промисловою палатою до суду було подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване незадовільним майновим станом позивача, який є таким через фактичне блокування відповідачем господарської діяльності позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі № 910/12555/24, відстрочити Одеській регіональній торгово-промисловій палаті сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 910/12555/24, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 20.11.2024 та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

15.11.2024 через систему Електронний суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

18.11.2024 через систему Електронний суд представником позивача подано заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення новими позовними вимогами, відповідно до яких просить суд зобов`язати відповідача виконувати дії (надавати послуги) в повному обсязі, що визначений договором про надання послуг № 15-17 від 10.01.2017 до закінчення строку дії цього договору та стягнути з відповідача 3 428 400,00 грн упущеної вигоди та судові витрати. У зазначеній заяві позивачем також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У підготовче засідання 20.11.2024 прибули представники позивача та вільні слухачі.

Відповідач представників у засідання не направив, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Станом на момент початку засідання інформація про причини неявки представника відповідача у суду відсутня.

Представник позивача у підготовчому засіданні підтримав заяву про зміну предмету позову та просив суд відстрочити сплату судового збору аналогічно до позиції суду, викладеної в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За приписами частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2020 в справі № 922/2575/19.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 177 ГПК України завданням підготовчого засідання є остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Позивач у поданій заяві зауважував, що вимога про стягнення упущеної вимоги є наслідком невиконання відповідачем умов договору про надання послуг № 15-17 від 10.01.2017.

Водночас, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом.

Судом встановлено, що фактично відповідачем збільшено позовні вимоги та дозаявлено майнову вимогу про стягнення упущеної вигоди в розмірі 3 428 040,00 грн, а тому до вказаної заяви мав бути долучений доказ сплати судового збору у відповідному розмірі, а саме в розмірі 51 420,60 грн.

Натомість позивач у поданій заяві про зміну предмета позову просив суд відстрочити сплату судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон України) унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01)

Суд відмічає, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Як визначено у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

ЄСПЛ в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Суд відзначає, що відстрочення сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн на стадії відкриття провадження у справі не може бути використано стороною (позивачем) як аналогію застосування процесуальних норм у вирішенні питання відстрочення сплати судового збору в розмірі 51 420,60 грн.

З огляду на вказане суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору та, як наслідок, заява про зміну предмета позову повертається судом позивачеві.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання процесуальних прав всіх учасників справи, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13, 14, 15 ГПК України та виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи в підготовчому судовому засіданні для надання сторонам можливості реалізувати їх процесуальні права.

Відповідно до частини 2 статті 181 ГПК України, дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Крім того, суд встановлює новий строк подання доказів у справі відповідно до статті 80 та частини 2 статті 119 ГПК України.

Керуючись статтями 74, 119, 120, 121, 177, 181, 183, 202 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати про зміну предмету позову повернути заявникові.

2. Відкласти підготовче засідання у справі № 910/12555/24 на 25.12.24 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7.

3. Викликати для участі у судовому засіданні представників учасників справи, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

4. Встановити позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

5. Встановити відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

6. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://ki.arbitr.gov.ua), а також в електронних кабінетах в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний суд".

7. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 20.12.2024. Звернути увагу учасників процесу на те, що документи подаються засобами поштового зв`язку, через систему Електронного суду, через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) .

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ